Якби була жива моя мама, вона би сказала, що я з’їхала з глузду, коли закохалася у бандита.

Робочий день добігав кінця.

— Смачні яблука, купуйте! – кинула вслід черговому перехожому Яна.

До підготовки свого ювілею, як і до всього іншого, наш шеф Іван Степанович поставився дуже ретельно. Протягом місяця увесь колектив обирав найкращий бар – щоб там було комфортно, затишно, смачно, ситно, щоб музика була на рівні, щоб ведуча гарно провадила забаву…

Ось і ніч минула. Ранок усміхнувся рум'яним виглядом. Кліпнуло сонними очима сонце й зазирнуло пустотливим променем у кімнату.

Я жила з татом і мамою. Закінчила школу, вступила до інституту. Була щасливою, бо здійснилася моя мрія – стала студенткою університету.

Перед тим, як сьогодні прийти додому, обов’язково куплю у магазині величезну коробку цукерок і привітаю сина.

Іноді сама собі дивуюся: невже можна так довго кохати людину, навіть якщо не бачиш її довгі роки.

Купалась у променях вранішнього сонця. З насолодою підставляла обличчя.

 «Зіроньки небеснії світять в вишині, а моя чудовая світить лиш мені…»…

Сторінка 1 із 17