«Директор прийшов, аби продати гуртожиток...»

У залізничному училищі, що на львівській Левандівці, — новий бунт. Викладачі та вихователі обурюються, що адміністрація навчального закладу здійснює на них тиск: вимагає укладати угоди на проживання у гуртожитку і платити щомісяця по 500 грн. за 6 кв. м, або погрожує звільненням. Зі слів викладачів, є наказ — не пускати у гуртожиток мешканців, які не уклали такої угоди... Викладачі упевнені, керівництво задумало зробити з гуртожитку готель, а усіх неплатників — виселити. Нагадаємо, скандали у цьому училищі не вщухають вже декілька місяців. Все почалося з того, що учні училища один в одного вимагали гроші. Дійшло навіть до масової бійки, в якій брали участь не лише учні, а й місцеві забіяки... Потім керівництво училища започаткувало систему штрафів для тих учнів, які живуть у гуртожитку і порушують дисципліну (“ВЗ” від 26.10. 2017 р. “За провини штрафують, за досягнення — преміюють”). Журналіст “ВЗ” навідалася до гуртожитку, що на вул. І. Блажкевич, 14.

Викладач Надія Мацура каже, отримала від керівництва догану за те, що одна з учениць вийшла заміж, завагітніла і забрала документи з училища... “Це взагалі абсурд, — обурюється пані Мацура. — Я і вихователька вин­ні, що в училищі скорочується контингент? Директор постійно шукає зачіпки. Поводиться по-хамськи, принижує педагогів. Одна вихователька пропрацювала в училищі 10 років. Недавно директор її звільнив, бо не має спеціальної освіти. Чому стільки років на це ніхто не зважав? Крім того, вихователі закінчують спеціальні курси”.

Вихователька пані Олена обурюється: директор її шантажує: якщо не укладе угоди на проживання у гуртожитку, не здасть атестації. “Він усе робить для того, аби училище не розвивалося, а навпаки — доводить навчальний заклад до розрухи. Хоче лише насолити працівникам. Аби люди почувалися пригніченими, один з одним пересварилися”, — каже вихователька. “Мешканців гуртожитку примушують укладати угоди до 30 червня 2018 р., — веде далі один із мешканців гуртожитку пан Петро. — Відповідно, коли термін угоди завершиться, керівництво звернеться до суду і вимагатиме виселення людей. Мешканці не піддалися на аферу. Почався тиск”.

У гуртожитку живе 36 сімей. Не лише працівники залізничного училища, а й право­охоронці, медики, викладачі вишів... Чимало з них квартири отримали ще у 90-х роках. 24 родини звернулися зі скаргами до Міносвіти, обласного департаменту освіти та поліції. “Люди платять близько 800 грн. за воду, світло, — веде далі пані Мацура. — А тепер в адміністрації вирішили, що маємо платити їм по 500 грн. за 6 кв. м (у середньому мешканці мають у гуртожитку по 50 кв. м). Виходить — близько 5 тисяч грн. з кожної сім’ї. Це шалена сума. Зрозуміло, що за борги людей виселятимуть... Так виглядає, що директор прийшов, аби продати гуртожиток. Але люди не дають йому цього зробити. Сьогодні діюче положення по усіх гуртожитках за 2015 рік. У ньому написано, що люди поселяються у гуртожиток зі згоди адміністрації, на основі ордерів. Чимало мешканців мають і ордери, і прописку. Директор апелює до положення за 2004 рік, нібито ми не маємо ніяких прав на ці квартири, живемо тимчасово. Говорить тільки те, що йому вигідно”.

Директор гуртожитку, пані Тетяна, відмовилась зі мною спілкуватися. А вахтер на прохідній, пані Люба, сказала, що у неї немає вказівки когось не пускати у гуртожиток. “В нас такого наказу немає. Ми всіх людей пускаємо”, — сказала вахтер. Я поспілкувалася з жінкою, яка підписала угоду на проживання в гуртожитку. “Угоду ми підписали на рік. Мій чоловік раніше працював в училищі, але звільнився. У нас немає ніяких документів на житло. Але директор запевнив, що виселяти нас не будуть”, — зауважила мешканка.

Гуртожиток досить великий. Будівля — цегляна. В одному з коридорів зауважила сітку, яку мешканці гуртожитку плетуть для армії...

Т. в. о. директора залізничного училища Володимир Шишка у коментарі для “ВЗ” сказав, такого немає, що людей не пропускають через прохідну, або погрожують виселенням. “Я якраз спілкуюся з юристом, — зауважив т.в.о. директора училища. — Він пояснює, на яких умовах людина має жити у гуртожитку. Має укладатися угода. А таких угод фактично ніхто не укладав. Хочемо, аби все було у правовому полі”.

Цікавлюся у в. о. директора, звідки взялася сума 500 грн. за 6 кв. м. “Ця сума не для людей, які живуть у гуртожитку давно, — пояснює пан Шишка. — У них уже встановлена оплата за проживання. Не йдеться, зокрема, і про викладачів... Таку суму платитимуть ті, хто тимчасово буде поселятися. Наприклад, наші учні випустилися. Але вони працюють на підприємстві. Їм далеко доїжджати. Вони підписують з нами угоду. Проплачують, і все. Вони задоволені, бо самі знаєте, що квартири зараз дорогі”. “Викладачі скаржаться на моральний тиск. Що ви їх шантажуєте, мовляв, якщо не укладуть угоди, не пройдуть атестації”, — кажу. “Вони і заяву написали до поліції, — каже Володимир Шишка. — Я давав пояснення слідчому. Тиску немає. Чи подана хоч одна заява на виселення? Є елементарне бажання зробити проживання у гуртожитку згідно з юридичними нормами. Люди мають ордери. Але в ордерах, наші юристи їх передивилися, не вказана кімната, в якій вони живуть. Це, фактично, протизаконно”.

Володимир Шишка зазначив, що не подавав свою кандидатуру на посаду директора залізничного училища. Коли був заступником, мав ставку 4,500 грн. На посаді т.в.о. директора ставка — 4,800 грн. А роботи — у рази більше. “До 1 січня буде відомо, хто стане директором. Знаю, що свою кандидатуру на посаду директора подав Ігор Матвіїв, заступник директора з виховної роботи”, — додав пан Шишка.

Фото автора