Передплата 2024 «Неймовірні історії життя»

6000 українців чекають на нову нирку

Пересаджувати їм органи від неродинного донора-трупа почнуть з наступного року. Церква вітає цю ініціативу і закликає ставати донорами після смерті.

Глава УГКЦ Блаженнійший Святослав Шевчук заявив: після того, як Бог покличе його до себе, готовий пожертвувати своїми органами заради порятунку інших. «В Україні є професійні, мудрі лікарі і багато людей, які готові подарувати органи після своєї смерті. Але нам потрібно творити відповідну культуру. Також українське законодавство повинно пройти відповідний шлях розвитку, тому що теперішня ситуація тільки погіршує справу з пересадкою органів і, де-факто, у непрямий спосіб стимулює так звану чорну трансплантологію», — таку думку висловив Блаженнійший Святослав в ефірі інтерактивної програми “Відкрита церква”.

Медики вітають таку заяву очільника третьої за чисельністю (після КП і МП) християнської конфесії в Україні. Церква — консервативна структура, яка різко засуджує аборти і використання контра­цепції. А от щодо пересадки органів позиція однозначна: людина, яка пожертвувала свої органи після смерті, — приклад для наслідування.

Згідно з опитуванням, яке провела соціологічна група “Рейтинг”, 63% українців погодилися б стати донором після смерті. Кожен четвертий — проти. 12% не визначилися. Глава УГКЦ назвав ці цифри добрими, хоча, для порівняння, в Австрії практично 100% громадян морально готові до того, щоб з їхнього тіла після смерті вилучили органи.

“Для тисяч українців операція з пересадки органів та тканин — єдиний шанс врятувати життя. Сьогоднішня система охорони здоров’я спроможна допомогти лише сотням. Трансплантація кісткового мозку чи нирки в європейських країнах обходиться у чотири рази дорожче, ніж могли б це робити в Україні. За ті гроші, що людина лікується у Білорусі, могли б пролікувати в Україні трьох пацієнтів”, — каже в. о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун. До слова, сума грошей, які Україна витратила на лікування своїх громадян за кордоном, незабаром сягне 1 млрд. гривень.

МОЗ розпочало пілотний проект з трансплантації нирки від неродинного донора-трупа. На гемодіалізі (апараті “штучна нирка”) перебуває 6000 хворих. На цю процедуру з бюджету щороку виділяються мільйони гривень. Людину з термінальною (завершальною) стадією хронічної ниркової недостатності може врятувати тільки новий орган. З наступного року у шести містах (Києві, Запоріжжі, Дніпрі, Харкові, Львові та Одесі) цим пацієнтам почнуть пересаджувати нирки. На це у держбюджет-2018 заклали 112 млн. гривень. На 2019-2020 планується виділяти не менш ніж 100 млн. щороку.

“Сьогодні у розвинених країнах трансплантація органів є стандартом лікування при багатьох захворюваннях нирок, серця, печінки, легенів, кишківника тощо. Наприклад, торік у США було проведено 33 611 органних трансплантацій, тоді як в Україні — лише 126, з них 119 — трансплантації нирки, п’ять трансплантацій печінки та одна — легенів. Забір органів проводився від живого родинного донора, а трансплантацій від донора-трупа було тільки дві”, — таку статистику озвучив заступник в. о. міністра охорони здоров’я Олександр Лінчевський.

Каже, передусім треба налагодити систему трансплант-координації, тобто логістику. Донор та реципієнт не з’являються одночасно в одній лікарні, тому від злагодженості дій усіх відповідальних фахівців залежить успіх трансплантації. Як це виглядає на практиці? Коли у лікарні з’являється потенційний донор, потрібно невідкладно діагностувати у нього смерть мозку, поінформувати про це лікарню, де проводиться пересадка органів, отримати у родичів або законних представників потенційного донора інформовану згоду на вилучення у нього органів, провести всі необхідні обстеження та охолодити труп, щоб органи залишалися придатними для пересадки, дочекатися прибуття бригади, яка доставить органи до спеціалізованої лікувальної установи, викликати пацієнта зі списку очікування, провести операцію та проводити нагляд за ним, аби пересаджений орган не відторгся.

Щоб налагодити роботу цього ланцюжка, МОЗ ініціювало внесення змін до посадової інструкції лікаря-анестезіолога. Тепер цей фахівець має право діагностувати смерть мозку, і саме він буде відповідати за трансплант-координацію. Наразі Міністерство разом з Громадською радою при МОЗ України працює над розробкою реєстру донорів, аби кожен, хто усвідомив готовність пожертвувати своїми органами після смерті, міг зареєструватися та підтвердити цей статус.

8

Стільки життів може врятувати кожен з нас після своєї смерті, якщо погодиться стати донором.

Схожі новини