Передплата 2024 ВЗ

«Прикро, що нас хотіли банально «розвести» на гроші»

Пригоди білорусів в Україні.

Наталія та Сергій — з Білорусі. Вони обожнюють подорожувати. Їздили до В’єтнаму. Не раз подорожували Україною. Недавно побували у колишній резиденції та мисливському будинку графів Шенборнів, що на Закарпатті. Там зіткнулися з неприємною ситуацією. За вхід у замок (з тильного боку) з туристів вимагали 150 грн. Якщо заходити через головний вхід, як з’ясувалося, вартість квитка — 15 грн. Про найяскравіші враження від України пара з Білорусі розповіла журналісту “ВЗ”.

Замок Шенборнів розташований на відстані 15 кілометрів від Мукачева. Сергій та Наталя поїхали туди машиною. “Коли звернули з траси і поїхали за навігатором до замку, вперлися у шлагбаум, - розповідає Сергій про мандрівку Україною. - Побачили КПП та людей у формі. Я запитую: “Скільки коштує вхід?”. “150 грн.”, - відповідає один з охоронців. “Чому так дорого?” - цікавлюся. Якби я перед цим не проїхав через всю Україну і не знав би ціни на квитки у різних туристичних місцях, заплатив би без розмов. Знаю, наприклад, що вхід у замок “Паланок” (у Мукачеві) - 15 грн. “Якщо залишите машину на парковці, 100 грн. Але пішки, по бруківці, доведеться йти 1,5 кілометра”, - відповіли на КПП.

Поруч з цим пунктом пропуску - будинок якоїсь жінки, яка дозволила нам залишити у неї на подвір’ї машину. Припаркувались у дворі і до замку пішли пішки. На КПП заплатили за вхід 60 грн. (без парковки). Тоді один з охоронців крикнув: «Ну-ну, дивіться, щоб та бабка вам лопатою лобове скло не розбила...” По дорозі зустріли літнє подружжя. Вони сказали, що заплатили за вхід 50 грн. (з парковкою). Мене ця ситуація розлютила. Вирішив з’ясувати, чому така різниця. Один охоронець до другого каже: “Віддай йому гроші і нехай звідси валить”. Був ошелешений! Питаю: “А де касовий апарат?”. “Якби ви були нормальними людьми, то зрозуміли б, що ми вам послугу зробили. На головній прохідній — по 160 грн. з носа”. Один з охоронців тицяє назад мені гроші і закриває переді мною ворота. Поїхали на головний вхід. Біля головного входу — маленький вокзальчик. Поруч — парковка. Парковка була зайнята, тож ми припаркувались у “кишені” неподалік. Вхід до замку — 15 грн.! Мені дали чек”.

Сергій каже, вперше зіткнувся в Україні з таким відвертим хамством. Прикро було, що їх банально хотіли “розвести” на гроші... Але пара має чимало й приємних спогадів. “Дуже любимо подорожувати Україною, - каже Сергій. - Пропозицію руки і серця Наталі я вирішив зробити на... вершині Говерли! Це було навесні. Купив перстень. І ми поїхали. Коли під’їхали до підніжжя, побачили, що на горі ще лежить сніг. Довелося брати спеціальне взуття напрокат, бо були у кросівках. Думаю, якщо почне нити, що їй важко йти, доведеться дарувати перстень на півдорозі. Коли піднімалися, зустріли молоду пару з Одеси, які стали нашими свідками (усміхається. - Авт.). Вони потім зізналися, якби не заручини, то повернули б назад. Бо втомилися! А так всі разом дійшли до вершини. На горі відкоркували пляшку шампанського...”.

Сергій поділився й іншими враженнями. Зауважив, в Україні величезна проблема з дорогами та безпекою пішоходів (подорожує машиною). У Білорусі, якщо ввечері пішохід йде без флікерів на одязі (світловідбивачів), його штрафують. “Дороги в Україні стали кращими, але не такі ідеальні, як у Білорусі, - каже. - Лука (так білоруси називають президента Лукашенка. - Авт.) за цим стежить! (Сергій також розповів, що у Мінську чотири рази на день перекривають дороги (двічі зранку, двічі ввечері). Коли президент їде на роботу, а син у школу. І потім, коли повертаються додому. У всій країні навіть перенесли заняття у школах з восьмої години ранку на дев’яту, бо син президента не хоче так рано вставати... - Авт.). На узбіччях ваших доріг чимало вінків та свічок, а безвідповідальні водії продовжують гасати, порушуючи правила. А за перевищення швидкості поліція не штрафує (у патрульних немає радарів). Є у вас проблеми з утилізацією сміття. На Закарпатті, до прикладу, ми зіткнулися з величезними смітниками на водосховищі, що біля озера Синевир”.

У Львові білорусам дуже подобається. Кажуть, місто гостинне (Чимало білорусів приїжджають до міста Лева одружуватись. Такої кількості концептуальних кафе та ресторанів у них немає. А за розпивання спиртних напоїв, скажімо, на вулиці та порушення громадського порядку порушник може загриміти за ґрати. - Авт.). “У вас дуже дешево, - каже Сергій. - У Білорусі номер у готелі на окраїні міста — мінімум 50 доларів. У центрі Мінська — від 200 євро за добу. У Львові можна орендувати квартиру за 20 доларів за добу, у центрі. У Мінську — 100 доларів доба. Недорого коштує у Львові обід у кафе. Ми за вечір не змогли витратити сорок доларів, хоча були у кількох закладах. Рекомендую Львів усім своїм друзям та знайомим...”.

Схожі новини