«З дитинства мрію про цю статую»

Увагу до власної персони трускавчанин Ігор Кісак привернув ще 16-річним юнаком, коли, закохавшись у свою майбутню дружину, якій на той час виповнилось 15 років, постановив собі одружитись. Дозвіл на одруження, а відбулося весілля 22 листопада 1980 року, дала тодішня Верховна Рада. Усі сили доклав для того, аби отримати з Києва потрібне для молодят «так», тодішній міський голова Трускавця Болеслав Петровський. Своє ставлення до нестандартної події мав висловити і Трускавецький міськвиконком. Воно також було позитивним для майбутньої подружньої пари.

Книгу можна написати про життєвий шлях Ігоря Кісака. З дружиною Галею народили та виховали п’ятьох синів. Але насправді у Кісаків не п’ятеро, а восьмеро дітей. Трьох забрали до себе після того, як у небуття спочатку відійшла двоюрідна сестра пані Галі. Перед смертю попросила її заопікуватись своїми дітьми. Через рік помер її чоловік. Тоді численна родина померлих вирішила поділити між собою дітей-сиріт. Хтось висловив готовність взяти на виховання маленьку доньку-сироту, інші були готові дати дорогу в життя двом хлопцям. Кісаки були категоричними: ділити дітей не можна! І забрали всіх трьох до себе.

Мало хто в наш час на таке наважиться. Кісаки наважились, хоча ані маєтками тоді не володіли, ані на посадах не перебували. Та сьогодні Ігор Кісак — успішний бізнесмен, активний у громадському житті. Разом з синами створив десятки робочих місць. На минулих виборах як самовисуванець балотувався на посаду міського голови. Не виграв, але результат мав непоганий, взяв “срібло”. Тож не виключено, що і на наступних виборах буде балотуватися. А раз так — всі його сьогоднішні вчинки опоненти розглядають крізь призму передвиборчої кампанії. Саме так багато хто у Трускавці сприймає резонансну ініціативу Кісака — спорудження масштабної статуї Ісуса Христа на одному з найвищих у Трускавці місць — Гошівській горі.

Дев’ятиметрова скульптура вже готова. Здалеку виглядає як хрест. Будівельники почали демонтаж риштування. Постамент після завершення робіт разом зі статуєю як цілісна композиція виросте ще на три метри. Вона — точна, тільки зменшена, копія знаменитої статуї у Ріо-де-Жанейро (висота оригінальної статуї 39,6 м, розмах рук 28 мет­рів, важить 1145 тонн).

«Мені закидають, що у такий спосіб намагаюсь привернути увагу до власної персони, додати собі прихильників як один з імовірних претендентів на майбутніх виборах міського голови, — каже Ігор Кісак. — Це не так. З дитинства мрію про цю статую».

Кілька років тому Ігор Кісак на горі, де сьогодні вже виросла статуя, зробив презентацію свого проекту. Тоді звернувся до інших підприємців і небайдужих трускавчан з проханням долучитись до доброї справи. Бо сам, як заявив тоді, «проект не потягне». Але левова частка витрат лягла саме на його сімейний бюджет. Щоправда, дехто все-таки допоміг. Витрати на освітлення бере на себе підприємець Анатолій Томашівський. Інший підприємець, Роман Фрайт, оплатить рахунок за гранітні роботи. Допомагають рідний брат Богдан та сини. Місячну пенсію пожертвувала навіть теща пана Ігоря. Колишня однокласниця пана Ігоря, яка сама потребує матеріальної допомоги, бо бідує, на спорудження статуї пожертвувала 50 грн. Як наголосив у розмові з нами пан Ігор, її внесок для нього має найбільше значення. Коли очікується офіційне відкриття статуї? Наразі заключного слова ще не сказали спеціалісти з міського відділення Держархбудконтролю. Було створено відповідну комісію, яка мала перевірити, чи не порушено будівельних норм при спорудженні. Існують побоювання, що теперішні роботи можуть призвести до руйнування Гошівської гори, яка вже піддавалась брутальному впливу проектантів та будівельників, коли багато років тому до Трускавця проклали колію для електропотягів. Тоді будівельники «відтяли» добрячий шмат з основи гори.

На будмайданчик контролерів Ігор Кісак не допустив. Вочевидь, побоювався, що конт­ролери зборонять будівництво. За це його оштрафували на 50 тис. грн.

Коментар для «ВЗ»

Валентина Кіндракевич, інспектор, головний спеціаліст відділу Державного архітектурно-будівельного контролю у Трускавці

Ігор Кісак, будуючи статую Ісуса Христа в Трускавці, спекулює на святому. Ніхто із журналістів, а публікацій про статую було дуже багато, до мене не приходив, не звертався за поясненнями — у чому його звинувачуємо, що від нього хочемо.

У Ігоря Кісака є дозвільні документи, є проект на спорудження статуї. Але він порушує їх. Ходила на перевірку. Сама, без комісій. Він особисто мене не пустив. Хіба ж можна так? Я ж представник державної служби! Багато з того, що ця людина робить, потребує роз’яснень, бо не все так біло і привабливо, як журналісти пишуть про нього. Статуя Ісуса Христа зводиться з порушеннями проекту. І будує її не Ігор Кісак, а громадська організація “Довіра”. А він на цьому піариться.