Дешева ковбаса смакує більше, ніж помідор із грядки…

Одним українцям бракує грошей на нормальні харчі. В інших – відсутня культура здорового харчування.

 Українці надають перевагу продуктам, які швидко насичують. Попри те, що їхня користь для здоров’я викликає сумніви...
 Українці надають перевагу продуктам, які швидко насичують. Попри те, що їхня користь для здоров’я викликає сумніви...

“Українці витрачають на їжу 50% своїх доходів. Німці – лише 14%. Різниця не у рівні доходів, а у традиціях харчування. Ціни на продукти харчування в Україні та Німеччині приблизно однакові, але їдять німці менше не тому, що не мають такої можливості, а тому, що у них інша культура”, – вважає міністр соціальної політики Андрій Рева. Заява чиновника викликала великий резонанс у суспільстві. Наприклад, за рік кожен українець з’їдає у середньому 51 кг м’яса. Це – на 61% менше, ніж рекомендує Міністерство охорони здоров’я. Так само українці недоїдають риби і фруктів.

За даними Bloomberg, Україна залишається однією з найбідніших країн Європи. В ООН підрахували: 60% українців живе за межею бідності. Рівень бідності визначається за витратами людини на день. Для жителів країн Центральної і Східної Європи поріг абсолютної бідності становить 4,3$. Це – трохи більше 110 гривень на добу.

Мінімальна зарплата в Україні становить 3200 гривень. Людина, яка живе на такі гроші, витрачає на день 4$. Середня зарплата за підсумками першого півріччя становить 6638 гривень на місяць. Це – 249$ або 228 євро. На день – 8$ або 7,8 євро. Для порівняння, болгари живуть на 13,5 євро, угорці – на 22, поляки – на 23,5, словаки – на 32,5 євро, іспанці – на 57, німці – на 74, французи – на 83 євро.

За інформацією Держкомстату, найбільше українці їдять молочні і кисломолочні продукти (майже 20 кг на місяць), яйця (19 штук), овочі і баштанні (трохи більше 9 кг), а також хліб і хлібобулочні вироби (8,2 кг), картоплю (6,7 кг). М’ясо – на шостій позиції у рейтингу (за місяць середньостатистичний українець з’їдає 4,7 кг). Далі йдуть фрукти, ягоди, горіхи і виноград – 3,3 кг; цукор – 2,7 кг; олія та інші рослинні жири – 1,3 кг. А от риби – тільки 1,2 кг.

Як подає німецький Держкомстат, у раціоні німців молочні і кисломолочні продукти також на першому місці, але порції – у півтора раза більші (споживають за місяць 33 кг). Фруктів німці також їдять більше (8 кг). Окремо – цитрусові (майже 3 кг). М’яса – 7,3 кг. А от хліба, якщо порівняти з українцями, споживають менше – 7 кг. Картоплі – 4,4 кг. Рибу їдять у таких самих кількостях – 1,2 кг на місяць.

До уваги треба брати і те, скільки їжі потрапляє до “пункту призначення” – шлунка, а скільки – опиняється на смітнику. Щомісяця середньостатистичний німець викидає майже 7 кг харчів. Українці також марнотратники. Кожного місяця відправляють у сміттєві баки приблизно 600 тис. тонн продуктів. Але переважно це роблять самі продавці, які не хочуть “за безцінь” збувати продукцію (за принципом “краще викину, ніж продам дешевше”). Родини викидають їжу, як правило, у період новорічно-різдвяних свят, коли традиційно готують більше, ніж можуть подужати. “Перебирають їжею” лише ті українці, які харчуються у кафе та ресторанах: за підрахунками компанії “Ресторанний консалтинг”, залишають на тарілках 20% страв. А от ті, що їдять вдома, носять їжу на роботу у лоточках, намагаються з’їсти все до крихти.

“Моя бабуся, яка пережила післявоєнний голод, свариться, коли купуємо половинку хліба замість цілого, – ділиться на Facebook журналістка Маргарита Чимирис. – Для нас це логічно – з’їмо половинку свіжою, бо до завтра хліб зачерствіє і буде несвіжим. Але бабуся цього не розуміє: якщо можемо купити цілий буханець, навіщо ділити? Неважливо, що черствий кусень у горло не полізе. Головне, щоб був. Напевно, про це хотів сказати міністр, коли порівнював наші апетити з німецькими? Саме цей страх залишитися голодними примушує багатьох у селах влаштовувати пишні застілля з жирними котлетами, пирогами і ковбасами. Але так роблять ті, у кого є господарка. Ті, у кого у хліві порожньо, не шикують. Задовольняються зрідка неякісною, зате дешевою ковбасою з магазину. А може, Рева говорив про жителів міста, чиї кошики у супермаркетах шокують? Копчене, солодощі, газована вода, пластмасові фрукти і підозріла кулінарія. А ще – чіпси, сухарики… Це – біда, бо людям не прищепили культури харчування і насолоди їжею”.

На думку експерта з питань громадського здоров’я Сергія Сошинського, традиції харчування українців частково пояснюють, чому зростає захворюваність на цукровий діабет, серцево-судинні недуги, рак тощо: “Спробуйте знайти у магазині корисні продукти (у сільському магазині або невеличкому супермаркеті). Горілка, пиво, порошкове вино, солодка газована вода, пакетовані соки, маргаринова випічка, чіпси, цукерки та шоколад без какао, морозиво, вакуумні ковбаси і сири, білий хліб, йогурти, які можуть зберігатися місяць!”.

Фото Diets in Review