Вірус Коксакі не спить, не дрімає…

В Україну його завезли не з Туреччини. Зростання захворюваності на цю недугу українські медики фіксують упродовж останніх 5−7 років.

Захворіла дитина? Ви — також у групі ризику!
Захворіла дитина? Ви — також у групі ризику!

Вірус Коксакі, яким заразилося семеро українських туристів у Туреччині, дістався України. Зокрема, спалах інфекції зафіксували у Сумах в одному з дитсадків. Як пишуть місцеві ЗМІ, спочатку медики думали, що це — алергія. Однак згодом такі самі симптоми почали проявлятися у батьків малюків. За словами головного позаштатного інфекціоніста МОЗ Ольги Голубовської, зростання захворюваності на ентеровіруси в Україні, у тому числі вірус Коксакі, епідеміологи фіксують упродовж останніх 5−7 років.

Традиційно ризик зараження ентеровірусами зростає у теплу пору року, коли люди вибираються на відпочинок на природу, влаштовують пікніки, купаються у відкритих водоймах. Збудники цієї інфекції здатні тривалий час виживати у навколишньому середо­вищі. Заразившись ними, людина, як правило, переживає  легке нездужання, однак трапляється, що віруси можуть вражати центральну нервову систему та інші органи. Хворіють переважно діти і молодь.

Про Коксакі останнім часом у ЗМІ згадують часто. Що це за хвороба, чи справді вона є в Україні, наскільки небезпечна і як вберегтися від зараження?

“Віруси Коксакі – це вид ентеровірусів, що потрапляють в організм через шлунково-кишковий тракт. Це дійсно неприємна хвороба, але ускладнення після Коксакі розвиваються рідко”, — запевняє завідувач відділення організації епіддосліджень Львівського міського відділу обласного лабораторного центру МОЗ України Галина Пехтєрєва.

Свою назву вірус отримав на честь містечка Коксакі у США, де це захворювання було виявлено вперше (у 1948−1949 рр.). Його поділяють на групи А і В, кожна з яких містить підгрупи, що відрізняються за своїми властивостями. Вірус групи А інфікує шкіру і слизову оболонку, викликаючи герпетичну ангіну, гострий геморагічний кон’юнктивіт, уражає шкіру рук, стоп, слизову ротової порожнини. Вірус групи B інфікує серце, плевру, підшлункову залозу і печінку, викликаючи плевродінію (сильний біль у міжреберних м’язах), міокардит, перикардит і гепатит (запалення печінки, не пов’язане з іншими вірусами).

Хто і як може підхопити вірус?

“У групі ризику — діти віком від трьох до 10 років. Немовлята віком до півроку практично не хворіють, — каже лікар. — Джерелом інфекції можуть бути як хворі люди, так і вірусоносії. Механізм передачі збудника – фекально-оральний, зокрема через брудні руки, забруднені предмети побуту, воду і продукти харчування. Також можливий і повітряно-крапельний механізм передачі інфекції. Ентеровіруси не бояться обробки 70% етиловим спиртом, 5% лізолу (дез­інфекційного розчину), заморожування, проте інактивуються при обробці 0,3% розчину формаліну, хлоровмісними дезінфікуючими засобами, при нагріванні, висушуванні, під дією ультрафіолетового опромінення. У фекаліях зберігають свою життєздатність більше трьох місяців”.

Ознаки інфікування Коксакі

З моменту зараження до прояву перших симптомів може минути від двох до 10 днів. На початковій стадії Коксакі важко відрізнити від грипу чи інших застудних захворювань. Температура тіла різко піднімається до +39-40°С, болить голова і м’язи. Наступного дня починають проявлятися більш характерні для цього вірусу ознаки:

— на слизовій рота і на внутрішній поверхні щік з’являються маленькі бульбашки та виразки до 2 мм у діаметрі;

— може боліти горло (тоді на мигдалинах будуть пухирці);

— на долонях, між пальцями і на стопах утворяться невеликі бульбашки, наповнені рідиною (схожі на ті, що виникають при вітрянці). Також можуть з’явитися на передпліччі і сідницях;

— висока температура триматиметься кілька днів, а потім нормалізується;

— діарея — до 5−10 разів на день. Випорожнення — рідкі, водянисті, але без патологічних домішок (крові, слизу, гною);

— блювота;

— висип на шкірі та слизових буде супроводжуватися свербінням.

Як лікувати хворобу?

“Її, як і грип, треба вилежати, а також вживати більше води і вітамінів. Залежно від симптомів, можна приймати різні лікарські засоби. При запаленні горла — антисептики. При болю у м’язах, головному болю і високій температурі — знеболююче. У разі, якщо перебіг хвороби важкий, можна попити противірусні засоби. Однак не варто займатися самолікуванням! — застерігає Галина Пехтєрєва. — При перших симптомах зверніться до лікаря. До цього часу хворого треба ізолювати, щоб не заражав інших”.

Щоб запобігти інфікуванню:

— дотримуйтеся правил особистої гігієни і вчіть цьому дітей (ретельно мийте руки гарячою водою з милом, особливо перед прийомом їжі, після відвідування громадських місць, туалету);

— своєчасно міняйте постіль, рушники, стежте за чистотою одягу;

— проводьте регулярне вологе прибирання і провітрюйте приміщення;

— мийте кухонний посуд гарячою водою з використанням миючих засобів;

— використовуйте окремий інвентар (ножі, дошки) для сирих і готових продуктів;

— купайтесь винятково у відведених для цього місцях, при купанні уникайте потрапляння води у рот;

— вживайте лише свіжі продукти харчування, ретельно вимиті і оброблені гарячою водою фрукти, ягоди, зелень, овочі;

— пийте кип’ячену або бутильовану воду.

Фото Pinterest