Наталка Лятуринська: «Журналістика – той стрес, без якого мені важко жити»

. Як це — поєднувати гостру щоденну аналітику на живо та плетіння ляльок із кольорових гумок — у нашій розмові з Наталкою.

— Наталко, раніше ви працювали кореспондентом, редактором, гостьовим редактором і ведучою новин та студій на Першому Національному, ТВі, Еспресо. На ZIKу — ведуча «Перших про головне. Коментарі», програми дещо аналітичного характеру. Важко було переналаштуватися на інший підхід ведення програми?

— Я прийшла працювати на ZIK, бо мені було цікаво! І це ще один етап професійного зростання. Бо одна справа — працювати в інформаційному потоці: постійно коментувати події, які відбуваються тут і зараз, а інша — проаналізувати причини і зрозуміти наслідки. Це якраз завдання «Коментарів». Адже кожен із нас теоретично може розуміти або передбачати, чому відбуваються ті чи інші політичні або економічні процеси. А от пояснити зв’язок, дослідити першоджерела та прочитати істину крізь рядки — в цьому нам чудово допомагають фахові гості. Я акцентую вашу увагу саме на визначенні «фахові», бо експертів зараз чимало. А ми віддаємо перевагу тим, хто реально в темі, хто може провести паралелі і пояснити. І саме таких людей запрошує­мо до студії.

— В якій ролі почуваєтеся вільніше — кореспондента чи ведучої? А в якій іпостасі працюється легше?

— Я не знаю професії, де людям все давалося б легко. Так само і на телебаченні. Тут, швидше, питання — подобається тобі працювати в цьому ритмі і завантаженості чи ні. Я комфортно почувалася і в ролі кореспондента, і в ролі редактора, і в ролі гостьового, і зараз у ролі ведучої. Ким я буду завтра, не знаю, але за 17 років роботи в журналістиці точно можу сказати: боятись у цій професії мені нема чого. Тут азарт і щоденний викид адреналіну, від яких я особисто кайфую.

— Знаємо, що ви — мама чарівної донечки. До речі, скільки їй уже? Як поєднуєте роботу на телеканалі та материнство?

— Варварі восени буде 6 років. Це серденько нашої сім’ї. І життя на роботі та життя в родині — різні частини мого існування. Бо на роботі я професіонал, а вдома — любляча мама, яка готує млинці і плете ляльок із кольорових гумок. У декреті я й не була, вийшла на роботу, коли доні був місяць і три тижні. Сама на це погодилась, не розуміючи, з чим можу зіткнутись. Але зараз я вже мама з досвідом: точно знаю, як правильно поєднати роботу і материнство. І я дуже вдячна чоловікові та мамі за розуміння та підтримку. Зараз впевнено можу сказати, коли мама реалізована і задоволена тим, що робить, це дуже позитивно відображається на дитині і на родині. Щовихідних ми з Варварою вигадуємо якісь розваги. Називаємо себе жабками-мандрівницями: ідемо чи то в кіно, чи то в парк розваг, чи просто прогулятись містом. А після роботи влітку у нас традиція — забираю Варю зі садочка, купуємо морозиво, сідаємо на лавку і обговорюємо важливі дитячо-життєві теми.

— Наскільки щоденна робота в інформаційному департаменті є для вас стресовою?

— Стресова, не сперечатимусь. Але це той стрес, без якого мені важко жити. Я колись намагалась змінити специфіку роботи і піти в прес-службу. Витримала чотири місяці і повернулась на телебачення.

— Як відволікаєтесь від виснажливих журналістських буднів? Маєте якесь хобі?

— Це найскладніше питання, бо всі мої хобі пов’язані з дитиною. Як я вже казала, ми плетемо тваринок і ляльок із кольорових гумок, ще любимо ліпити фігурки з пластиліну і малюємо. Хоча є в мене одна любов, яка допомагає розслабитись. Це розмальовування. Малюю я погано, а от розфарбовую — навіть дуже добре. На день народження мені подарували розмальовку для дорослих. Оце візьму її, купу фарб розставлю поряд і релаксую. Ще відволіктись допомагає кухня. Я не ас у кулінарії, але готувати люблю. Сам процес мене заспокоює.

— Чи планує Наталка Лятуринська колись покінчити з телебаченням? І чим займатиметься у такому разі?

— Наразі нічого не планую. Насолоджуюсь тим, що є, мрію і прагну. Але якщо не телебачення, то мені було би цікаво спробувати себе в кіно. Тим більше, що розвиток українського кінематографа набирає обертів. Тож я відкрита до кінопропозицій.