Закопав напівживу матір під туалетом…

Син рубав неньку сокирою і лопатою… Медики витягнули бідолашну з того світу.

Те, у якому стані медики «швидкої», прибувши на виклик, застали 60-річну мешканку Володимирця, що на Рівненщині, важко описати. Закривавлена жінка лежала у дворі, прикопана у землі біля туалету. У неї було пошматоване тіло, розрубана шия та відірвана гортань… Не знали, чи вдасться у такому неймовірно важкому стані бідолашну довезти до лікарні. Але вона виборсалася! Сьогодні жінка дає свідчення проти того, хто скоїв це страхіття з нею, – власного 40-річного сина.

Людмила Степанівна після того, як овдовіла, жила у старенькій хатині у Володимирці разом з сином. Той, попри не такий уже молодий вік, ніколи одружений не був, хоч і приводив у дім кілька разів собі жіночок.  Має пенсіонерка ще й дочку, яка з сім’єю мешкає на Волині. Та в неньчиному домі вона не частий гість. Ось і доводилося матері миритися із вибриками сина.

У цій родині п’янки-бійки – річ звична, кажуть сусіди. Але борони Боже називати їхні прізвища – бояться. І того квітневого дня, коли в дворі розгорівся шум-гам, усі промовчали. До поліції не подзвонили навіть тоді, коли, найімовірніше, бачили, як син волік по подвір’ю закривавлене тіло матері. Щоправда, викликали «швидку».

Коли медики приїхали – жахнулися. Їм довелося діставати потерпілу з-під землі. Благо, жінка ще хрипіла. З дірявого горла хлестала кров упереміж із ґрунтом, тіло було порубане.

Медики повідомили про надзвичайний випадок поліцію, і за лічені хвилини на місці була група оперативного реагування. Зрозуміло, стали шукати сина, з яким проживала жінка. А той і не ховався. Сергія застали в хаті з відром та ганчіркою в руках – відмивав з підлоги материну кров. Відпиратися від того, що це він скалічив неньку, не став.

— Чоловік був у стані алкогольного сп’яніння, – розповів т. в. о. начальника Володимирецького відділення Варашського відділу ГУНП у Рівненській області Віталій Березовський. – Опору не чинив, розкаювався, що такої біди наробив.

Попередньо, конфлікт виник через паркан, який треба було полагодити. Перед цим обоє разом випивали. Слово за словом – розгорівся скандал. Тоді почалася бійка. Син спочатку лупив неньку вдома. Тоді вхопив сокиру і лопату й почав ними гамселити бідолашну…

Чи бачив син, що ненька ще жива? Хтозна. Вирішив виволікти з хати закривавлене тіло. Сунув через коридор, увесь двір, аж за сарай під самісінький туалет. Там вирішив зробити матері… могилу. Та глибоко викопати яму чи то полінувався, чи не зміг. Тож кинув жінку на землю й зверху насипав горбочок. Закривавлену лопату поставив поруч і пішов у дім.

Перед районними медиками стояло непросте завдання. Розуміли, що шанси на одужання жінки – мінімальні.

— Цю пацієнтку до нас привезли в передобідню пору, – розповів лікар-хірург КЗ «Володимирецька ЦРЛ» Сергій Ромасюк. – Без свідомості, всю в землі, у волоссі – згустки крові, трахея відірвана… Були пошкоджені життєво важливі органи, зокрема, сонна артерія, органи дихання і травлення. Пацієнтку відразу перевели у реанімаційне відділення, підключили до апарата штучної вентиляції легень.

Вирішили викликати ургентних спеціалістів з Рівного. За кілька годин вже працювали кілька бригад спеціалістів – прибули анестезіолог, торакальний хірург, отоларинголог, бронхолог та нейрохірург з обласного центру екстреної медичної допомоги. Підтвердили: шансів на одужання жінки майже нема. Проте за операції взялися. За одну ніч пенсіонерці провели 10 оперативних втручань! «Шили» шию, провели трепанацію черепа, рятували порубану руку. Особисто брав участь в операціях і головний лікар райлікарні, травматолог Іван Караїмчук.

Два місяці пацієнтка провела у лікарнях. Спочатку не могла самостійно ні дихати, ні їсти. Пізніше їй перемелювали у блендері кашки й давали через спеціальну трубку, виведену назовні (бо ковтати не могла), – аби хоч трішки почала набирати вагу, адже була дуже слабка.

Розмовляти Людмила Степанівна і сьогодні не може, бо горло досі «з діркою» (на жінку ще чекають операції). Ми зустрілися з нею якраз після виписки з лікарні. «На мигах» розповіла усе, що пам’ятає з того страшного дня. Як син кидав її об підлогу, як побіг за лопатою. А далі знепритомніла…

Вона знає, що син у СІЗО і що йому «світить» покарання за замах на вбивство. Запитую, чи болить через це материнське серце. Опускає очі, а тоді дає зрозуміти: добре, що його «закрили»…

Рівненська обл.