Передплата 2024 «Добра кухня»

Роксана Руно: «Гумор дозволяє вижити у цьому дивному світі телебачення»

Роксана Руно – ведуча з більш ніж семирічним стажем роботи на телебаченні, нині –  керівник департаменту інформаційного мовлення та аналітики телеканалу ZIK та паралельно ведуча прем’єрного проекту “Zіткнення”.

Молода та амбітна. Розумна й досвідчена. У нашій розмові — про те, чому політики так бояться дебатів, заборонені теми у “Zіткненні” та як не «перегоріти», працюючи у фокусі телекамер.

- «Zіткнення» - назва проекту свідчить сама за себе. Що для вас, як для модератора, найважче в атмосфері протистояння, яка панує у студії?

- Баланс аргументів, позицій та емоцій. У нас же як звикли в політиці? Є купки людей, які ненавидять одне одного і мають особисті конфлікти. Тому обговорення будь-яких законів чи подій перетворюється на кидання лайном і згадування всіх гріхів до сьомого коліна. Тут поле неоране, тому що згадувати нашим можновладцям є що. Інший бік медалі — сумні, нудні, неяскраві, і від них важко почути сформовану позицію. А ще формат дебатів жахає багатьох політиків, і вони просто уникають незручних ситуацій. Так ось, зібравши всі ці пазли, і треба балансувати на зіткненні.

- Чи існують для вас заборонені теми в контексті програми?

- Довелося після перших програм запровадити цензуру на популізм, образи опонентів та регламент. Стосовно тем — є надчутливі для суспільства речі, і чомусь вважають, а давайте промовчимо, само якось вирішиться. Перемелеться — мука буде. Не буде. Крім можливості політикам спекулювати на цьому та продавати порожню обгортку з гаслом «красиво та смачно», мовчання нічого не приносить.

- Робота фактично на інформаційній стрічці — це стрес нон-стоп. Як рятуєтеся від постійного напруження?

- Жартувала днями, згадую­чи це питання. Можна красиво зараз про медитацію та гори розписати. Але це казки для глянцю. Найбільше відволікають поїздки, прогулянки, парки, зелень, сад. Зібрала малину — руки покоцані, частину ягід з’їла собака, а ти щаслива. І так буває. Насправді вибиває найбільше з ритму те, що, мабуть, інших надихає, — шопінг. Це якась енерговід’ємна вампірська справа.

- Для вас, як для керівника, на першому місці — дисципліна, командна атмосфера чи щось інше важливе в колективі? Чому?

- Світ же не плаский, так і стосунки, як і настрої, мають більше відтінків, ніж два. Немає дивного ранжування — дисципліна йде першою, спілкування другим. Усе паралельно, важливе все і всі. Я взагалі не сприймаю себе як керівника чи директора, мені навіть слово це не подобає­ться. Людина — слабка та лінива істота. Але «тєлєк» у багатьох запалює амбіції, хочеться, щоб тебе, твої сюжети помітили, про це говорили, на тебе посилалися. Тож ти піднімаєш свою тушку, включаєшся на повну і пашеш. А в мене завдання просте — створити для цього простір і не заважати. Гумор та стьоб, до речі, дозволяє вижити в цьому дивному світі телебачення.

- Ви на телебаченні понад п’ять років. Є таке поняття як «професійне вигоряння», особливо в тому ритмі, в якому зазвичай працюють телевізійники. Чи це не про вас?

- Телебачення — це ж хвороба. Це, до речі, не жарт. Я знаю багатьох, які пішли з професії, причому з бажанням та легко. Я раніше цей вибір зрозуміти не могла. А тепер жартую, що вони просто не створені одне для одного, в цьому шаленому світі інформаційних стрічок, новин, сюжетів, інсайдів та конфліктів комусь не знайшлося місця.

- Кого б особисто і чому хотіли б запросити на ZIK на дебати? І чому це наразі неможливо?

- Легше перерахувати тих, хто погоджується йти на такий формат. Тому що тут комфорту немає, ще є ризик, що будеш слабше виглядати за опонентів. Тут ще й голосування глядачів упевненості не додає. Уявіть, ви тут у студії начебто переконливо танком по опоненту проїхались, а рівень підтримки 10%. А ще й коли вони розуміють, що будуть відгрібати за минуле партії, яку представляють, то нема дурних — починають відмовляти. Усвідомлюючи, що сприйняття аргументів інколи гірше, ніж емоції, гасла та політичні ярлики. Може, й марно, але сподіваюсь, що вони дорослішатимуть разом із «Zіткненням», і нас чекає досвід рафінованого британського парламенту.

Розмовляла Тетяна Сащук.

Схожі новини