Передплата 2024 «Добре здоров’я»

Як служителі церкви ледь не зірвали «Свято ковалів»

Їм не сподобалася «відьомська» вежа.

На три дні івано-франківська фортечна галерея «Бастіон» перетворилася на величезну кузню — тут відбувався ювілейний фестиваль ковальського мистецтва «Свято ковалів». Але цього разу під скандальним соусом.

- 15 років минуло з тих пір, як ми вперше вийшли на площу Ринок у 2003 році і зробили свій перший виріб. Тоді ми хотіли заявити, що ми існуємо, що вміємо щось робити, і тоді фактично ми й почали співпрацю з громадою міста. Завдяки фестивалю люди знайомилися, відбувалися весілля, народжувалися діти, і саме тривалість традиції для нас найважливіша: можливість передати ремесло майбутнім поколінням. У 2003 році ми вийшли на площу Ринок, виставили кілька горнів і зробили перший витвір — стіл ковальської дружби, — розповідає голова ГО «Свято ковалів» Сергій Полуботько.

Кожного року організатори фестивалю обирають якусь тему. Місцеві ковалі виготовляють основу для майбутньої композиції, а гості свята кують ту чи іншу деталь, той чи інший елемент.

Цього року ковалі запланували прикрасити велику вежу трьома діючими годинниками, виготовити символи часу.

У темі свята поєднали літературу і ковальство. Оскільки саме в Івано-Франківську живе Наталія Щерба — авторка роману «Часодії», який набуває дедалі більшої популярності у Європі, адже книгу уже переклали п’ятьма мовами, то ювілейне свято ковалів було вирішено присвятити саме часу.

- «Часодії» — історія про час. Головний девіз цієї книги — час як магія. Тому вирішили створити чародійну вежу, в якій живе дух часу, споруду із флюгером і трьома годинниками, — розповіла напередодні свята Наталія Щерба.

Проте ініціатива ковалів набула несподіваного розвитку. Івано-франківський письменник Любомир Стринаглюк звинуватив і письменницю, і ковалів у захопленні окультизмом. Представники церков звернулися до міського голови з вимогою втрутитися у проведення фестивалю і заборонити встановлення «відьомської» вежі. Пан Стринаглюк побачив відьомство навіть у цифрах — 6 метрів висоти вежі і три годинники — це, на його думку, магічні символи.

Проведена у міськраді нарада за участі ковалів і представників церкви, на якій вимагали заборонити створення вежі, викликала хвилю обурення у соціальних мережах. Чимало відомих франківців заявили, що ні влада, ні церква не повинні впливати на свободу творчості. Шанувальники творчості Наталії Щерби в один голос заявляють — авторка створила світлу казку про час. А наявність вигаданого магічного світу — обов’язковий елемент казкової історії. Їхні опоненти, переважна більшість яких роман «Часодії» не читала, заявляли, що Івано-Франківськ має бути християнським містом і будь-що магічне тут неприпустиме.

І мало хто з учасників дискусій знає, що вежу створювати не будуть, вона століттями є на «Бастіоні» — тому питання «містичного» метражу споруди треба задавати самим Потоцьким, от тільки як їх воскресити для цього. Чому три годинники — тому що три стіни вежі, а на четвертій — двері.

Ковалі жодної містики в цьому дивному скандалі не вбачають.

- Ми зробили рами для годинників. Колись, за наявності коштів, купимо годинники і встановимо циферблати, а ковалі роблять маленькі елементи, розміром 25 см, на тему часу: теперішнього, минулого і майбутнього, продовження часу, короткого чи довгого часу — все це авторське бачення теми. Наступного року будемо монтувати ці елементи на циферблати. Ми створювали для дітей казку, от і все, бо ідемо до людей з добром, з любов’ю, з позитивом, ми — відкриті, — наголошує Сергій Полуботько.

Підтримати Наталію Щербу на «Свято ковалів» прийшли і її фанати, деякі діти приїхали з інших міст, переодягнувшись в костюми літературних персонажів «Часодіїв».

Під час фестивалю ковальського мистецтва відбувся традиційний пленер «Позитив», було започатковано новий пленер «Вертикаль» у вигляді майстер-класу, який провів Сергій Полуботько, тривав традиційний майстер-клас з кування для дітей, а також відбулася атракція — нічне кування з аудіовізуальним перформенсом.

Під час фестивалю відбулося й відкриття «Брами Бастіону», або ж «Брами ковальських міст». Ідея створення брами була надана «Кільцем європейських ковальських міст» — асоціацією, створеною в Європі. Міста, які туди входять, — традиційні історичні осередки, де видобували руду.

- Ми не є ковальським містом, нас прийняли завдяки фестивалю. Бо своїм фестивалем ми дали поштовх ковалям Європи створити подібні заходи. Тому вирішили створити твір мистецтва, де буде використано емблеми всіх ковальських міст. Над твором близько півроку працювала велика команда митців, — розповідає Сергій Полуботько. Кована брама прикрасила фортечну галерею «Бастіон».

Схожі новини