Наркобарони тепер сидять за комп’ютерами...

Інтернет-магазинів, де можна придбати чи продати будь-яку річ, безліч. Усе більше людей щось купують чи продають, не відходячи від свого монітора. Проте в мережі заробляють не лише продавці одягу, техніки чи транспорту. Онлайн можна купити й те, що суворо заборонено законом. Наркотики, зброя, збочена порнографія — далеко не повний список того, що можна знайти у «чорному» Інтернеті.

«Чорний», або «глибокий» Інтернет — це та ж мережа, яку ми використовуємо кожного дня, проте значно розширена. Потрапити у «глибокий» Інтернет можна лише через спеціальний браузер. Його «родзинка» у тому, що гарантує анонімність. Знайти користувача браузера неможливо, адже його «IP-адреса», за якою можна відстежити місцезнаходження, змінюється щосекунди, показуючи будь-яку точку на планеті. Цим і користуються наркоторговці та їхні клієнти.

Журналіст «ВЗ» вирішила провести своєрідний експеримент, перевірила, чи справді так легко придбати заборонений товар у «глибокому» Інтернеті.

Почала з пошуку браузера. Як виявилось, усе дуже просто. Перейшовши на перше посилання, яке «викинув» мій пошуковик, завантажила веб-навігатор з офіційного сайту. Встановила його на свій комп’ютер. Браузер запропонував або одразу підключитись до розширеної мережі, або налаштувати з’єднання, оскільки мої дії, виявляється, все одно можуть відстежувати постачальники Інтернету. Обрала звичайне підключення.

На стартовій сторінці браузера мені запропонували убезпечити особисті дані та навели «рекомендації для збереження анонімності». Вочевидь, щоб «заплутати сліди», мені запропонували змінити свої звички поведінки в Інтернеті. Вивчивши декілька пунктів рекомендацій, починаю шукати. Після нехитрих пошукових запитів отримала безліч варіантів сайтів, де пропонують придбати наркотики. Жахнулась, наскільки все просто! Заходжу на сайт, який рекомендує себе як «найкращий магазин наркотиків». Клікаю. З’являється вікно чату з оператором. «Доброго дня! Чим можу вам допомогти», — пише оператор. Роздивляюсь пістряві зображення наркотиків та описи до них. Після хвилинної мовчанки отримую від оператора повідомлення: «Якщо з’являться якісь питання, буду радий вам допомогти».

Шукаю далі. Деякі сайти мають навіть відгуки клієнтів, щоб підтвердити «репутацію». «Це відмінний магазин, вага на 5+, бажаю вашому магазину процвітання! Буду рекомендувати вас!» — пише «задоволений» покупець. «Акція! Купуй будь-який товар через сайт і отримай марку LSD в подарунок!» — читаю на одному з інтернет-магазинів. Звучить як анекдот, але це не смішно, бо тут не жартують.

Я лише 10 хвилин в «глибокому» Інтернеті, а вже маю доступ до всіх заборонених речовин, яких тільки може побажати затятий наркоман.

Потрапляю на форум, де обговорюють місця продажу наркотиків в Інтернеті. Виявляється, у наркоторговців та їхніх клієнтів є свій сленг. «Мука, швидкість, скарб»... Починаю шукати за кодовими назвами.

Знаходжу найдешевшу наркотичну речовину вартістю 150 грн., найдорожчу - за 3200 грн. На сайтах вказано навіть дозування і тривалість дії наркотику.

Заходжу на посилання чергового «наркосайту». «Раді вітати вас у нашому інтернет-магазині, — люб’язно звертаються до мене на сайті. — Ви побачите список того, що є в наявності. Натисніть на кнопку «купити» в обраному товарі». Придбати наркотики можна лише за спеціальну інтернет-валюту. Далі читаю покрокове роз’яснення, як я можу отримати замовлення. Після оплати клієнт отримує адресу, а саме опис місця з фото, де заховані наркотики, або, як тут їх називають, «закладка».

На сайті зазначено, що адреси вже готові, тобто після оплати отримуєш інформацію про місце дислокації «товару». Виходить, наркотики вже заховані по місту. Є сайти, де відправляють такі «закладки» поштою, — обіцяють доставити наркоту за 1-2 дні.

Зловити таких онлайн-продавців вкрай складно, адже локацію товару клієнт отримує вже за фактом, коли товар розміщений. Це може бути будь-де. Проте найчастіше закладки залишають у під’їздах житлових будинків.

Мій знайомий Дмитро, що живе у Львові на вулиці Володимира Великого, вирішив боротися з розповсюджувачами наркоти просто у своєму будинку.

«Під моїм під’їздом постійно товчуться підлітки у капюшонах — намагаються потрапити всередину. Спочатку думав, що у будинку якийсь «притон», бо в під’їзді почали з’являтись використані шприци. Але одного разу зловив підозрілого хлопчину, притиснув його, образно кажучи, до стінки, і він розповів, що у під’їзді захована «закладка» з наркотиками. Пізніше признався, що придбав наркоту через Інтернет. Продавець залишив «товар» у нашому під’їзді», — розповідає Дмитро.

Чоловік каже, що не може цілодобово полювати на наркоманів, шукав підтримки у сусідів, але ті спромоглися лише усно «покартати» наркоторговців. Кілька разів, знаходячи схованки з наркотиками, викликав поліцію, але вони в цій ситуації безпорадні: наркотики забирають, а що далі робити, не знають.

«Якби кожен став і придивився до свого під’їзду, свого двору, то було б менше цього безчинства. У мене син росте, я боюсь, що, не дай Боже, знайде щось таке. Тому, вважаю, це мій моральний обов’язок: не дозволяти, щоб продавали дітям наркотики. Принаймні у мене під носом», — гнівається чоловік.

У поліції розповіли, що вживають оперативних заходів проти торговців наркотиками в Інтернеті. Проте деталі розповісти відмовились. Кажуть, таємниця слідства.

«Були затримання. Таких випадків багато. Маємо певні напрацювання, спів­працюємо і з кіберполіцією. Можу сказати, що боротьба з наркоманією набирає обертів», — зазначив очільник Нацполіції Львівщини Валерій Середа.

Образ метушливого наркоторговця у капюшоні, який пропонує придбати «кайф» з внутрішніх кишень пальта, залишився хіба у кінематографі. Тепер просунуті наркобарони сидять за комп’ютером. З першого погляду його не відрізниш від звичайного офісного працівника.

Тож придивіться уважніше до свого під’їзду чи подвір’я. Можливо, біля вашого помешкання наркомани зробили схованку. Якщо щось запідозрите, повідомляйте у поліцію! Цим можете врятувати не одне життя!