Подайте на камуфляж

Чому українці вже не так активно допомагають фронту?

 Бійці на передовій, як і раніше, потребують якісного екіпірування.
Бійці на передовій, як і раніше, потребують якісного екіпірування.

Війна на сході триває вже три роки. За цей час встигли звикнути до того, що живемо у «прифронтовій» країні. Сформувався та виріс унікальний рух: згуртована армія активістів, яких об’єднала спільна ідея. Ті, для кого війна стала особистою справою. Волонтери добре знають,  що там, на «нулі», їх завжди чекають і на їхню підтримку розраховують. Знають і те, що будь-яку допомогу завжди краще передавати із рук у руки, напряму, тоді точно дійде до адресата.

Оборонний бюджет Ук­раїни за останні роки суттєво збільшився. Підтвердження цього – цифри з офіційної статистики. У 2017 році на армію виділили понад 64 млрд. грн. (близько 5% ВВП). Не так мало, якщо порівняти зі світовими показниками. Більше – лише в арабських державах, Ізраїлі та Росії. Однак навіть цих коштів не вистачає.

На думку радника президента і міністра оборони Юрія Бірюкова,  аби задовольнити мінімальні потреби, Збройним силам України ще бракує як мінімум 44 млрд. грн. Це означає, що в найближчому майбутньому волонтерський рух не втратить своєї актуальності. Незліченна кількість Підрахувати точну кількість громадських організацій в Украї­ні, які допомагають армії, важко. Так само як і визначити кількість волонтерів, які збирають допомогу. В офіційному списку, що розміщений на сайті Міністерства інформполітики, – трохи більше 10 великих загальнона­ціо­нальних фондів, що в основному надають матеріальне  забезпечення армії. Серед них «Крила Фенікса», Армія SOS, «Патріот», «Повернись живим», «Волонтери без кордонів», «Підтримай армію України». «Волонтерська сотня», Save Live Together і «Регіональний Фонд Благочестя» займаються допомогою пораненим та реабілітацією. Координатор проекту «Повернись живим» Віталій Дейнега ще в 2015 році підрахував, що волонтерам усіх організацій вдалося зібрати близько мільярда гривень. «Це навіть не крапля в морі. Це ціна будівництва кількохбагатоповерхівок. Але їх зруйновано сотні. Це затрати для виплати допомоги сім’ям 1000 загиблих, але їх значно більше. Це ціна дев’яти танків, але їх  згоріло десятки», – написав волонтер у Facebook. Та й самі українці вже не так активно допомагають фронту. Дається взнаки людська втома. Якщо вірити публікаціям у пресі – пік активності припав на початок 2015 року, коли тривали запеклі бої за Донецький аеропорт. Однак, на думку волонтерів, говорити про спад волонтерської активності у зв’язку з деескалацією було б помилково. Якщо вірити звітності «Армії SOS»,  у відносно спокійному 2016 році коштів було зібрано навіть більше, ніж роком раніше.

Ставка на багатих

Очевидним залишається той факт, що армія надалі потребує допомоги. Окрема ставка – на заможних громадян. Серед заможних українців виник свій волонтерський рух.

 Зі своєю філософією та правилами. Багаті меценати  частіше допомагають адресно – конкретному підрозділу чи навіть бійцю.  Попри це, вони не поспішають афішувати свою участь у русі, справедливо вважаючи, що допомога армії в період воєнного конфлікту – звичайна річ для будь-якого громадянина.

Рух багатих благодійників очолює президент Порошенко. Нещодавно сам признався, що його компанії і він персонально за два роки передали благодійним фондам близько 400 млн. грн. допомоги. Головний військовий прокурор України Анатолій Матіос також повідомив, що допомагає армії, але деталей афішувати не захотів.

 Відомі імена кількох міністрів та нардепів, які регулярно їздять на передову і привозять бійцям необхідні речі та техніку. Якщо оцінити капітал заможних  українців, стає очевидно – їхня участь у волонтерському русі може круто змінити ситуацію. Навіть якщо взяти до уваги «голі» цифри, то капіталу  всього-на-всього 12 найбагатших народних депутатів зі списку «Фокуса» повністю вистачило б для покриття всього оборонного бюджету країни, вважає відомий волонтер Юрій Касьянов.

Із запуском електронних декларацій у жовтні 2016 року в ЗМІ зарясніли заголовки про надзвичайні суми на банківських рахунках, дорогі автомобілі та елітну нерухомість, що їх показали декларанти. Волонтери вирішили використовувати громадський резонанс навколо цієї теми.  У листопаді минулого року волонтерський фонд «Повернись живим» і громадське об’єднання «Народний тил» оголосили акцію «Е-десятина». Активісти надіслали  листи народним обранцям, які вказали свій статок в електронних деклараціях, аби ті пожертвували для армії. Кожен українець може подивитися, хто погодився  допомогти збройним силам – документ доступний за посиланням.

Позашляховики, які передали волонтерам Благодійного Фонду допомоги армії «Повернись живим!».

Наразі зі списку 50 високопоставлених чиновників, в який входять міністри, голови ОДА, народні депутати і прокурори, реальну допомогу надали лише одиниці,  наголошують волонтери. Набула розголосу пожертва, яку волонтери руху «Повернись живим» назвали рекордною від початку акції «Е-десятина». Бійці на фронті отримали п’ять позашляховиків. Їх передали Ярослав і Богдан Дубневичі – народні депутати  від «БПП» із Львівщини. Як розповів Ярослав Дубневич, вони не вперше допомагають армії, парламентарій неодноразово їздив на передову особисто.

Від початку воєнних дій Дубневичі передавали на фронт тепловізори, автомобілі,  інше необхідне обладнання. «Це відчутна допомога, – зазначив Віталій Дейнега. – Часто поранених не доставляють до госпіталю лише тому, що їх транспортують на «УАЗику», або на «таблетці» чи на чомусь подібному, що їде і ламається в дорозі…».

Зі слів Ярослава Дубневича, вони з братом продовжують співпрацю з  фондом «Повернись живим» і планують передати армії автономні безпілотники.

На думку волонтерів, якби кожен із заможних чиновників чи політиків був готовий хоч завтра віддати десяту частину зі свого капіталу для потреб армії, це стрімко наблизило б перемогу.

Тільки цифри

За час проведення антитерористичної операції на сході, українці пожертвували  понад мільярд гривень на потреби армії.

«Народний проект» Всеукра­їнського центру волонтерів, згідно з інформацією на офіційному сайті, реалізував 92 проекти допомоги армії, зібравши понад 60 млн.  грн. Інший великий фонд – Everybodycan за час своєї діяльності зібрав лише десяту частину від цієї суми – 7 млн. грн. Приблизно стільки ж пожертвували небайдужі  українці «Армії SOS» у 2016 році. Масштаби фінансової допомоги – різні. За даними звіту «Крила Фенікса», на рахунок фонду надходять суми від кількох  гривень до кількох тисяч гривень. Втім, великі цифри тут – рідкість. Найбільший внесок у 2016 році «Армія SOS» отримала з-за кордону у вигляді  17 автомобілів загальною вартістю понад 5 млн. грн. Це – левова частка того,  що вдалося зібрати фонду протягом року.

Що потрібно армії

На початку бойових дій армія потребувала практично усього – їжі, форми, спецспорядження і побутових речей. Зараз ситуація змінилася. Частину цих потреб вдалося перекрити – як за рахунок бюджету, так і завдяки волонтерським пожертвам.

У той же час бійці на передовій, як і раніше, потребують якісних приладів нічного бачення, оптики, засобів зв’язку, екіпірування і, звичайно, транспортних засобів. Незважаючи на ріст офіційних витрат на матеріальне забезпечення армії, активісти продовжують збирати речі першої необхідності: засоби гігієни, одяг, продукти, медикаменти.