Лише раз у році, у Страсний четвер, освячується миро

Для православних Київського патріархату – у Володимирському соборі у Києві, для віруючих Московського патріархату – у… Кремлі.

Патріарх Філарет освячує миро у Володимирському соборі.  Київ, 2014 рік.
Патріарх Філарет освячує миро у Володимирському соборі. Київ, 2014 рік.

Кожен християнин став учасником таїнства миропомазання. Без нього не відбулося б духовного перенародження й вступу до Христової Церкви – таїнства хрещення, сподобитися якого можна лише раз у житті. Адже, вимовляючи «Символ Віри», підтверджуємо: «Визнаємо одне хрещення на відпущення гріхів…» Відповідно лише раз до нашого тіла торкається й святе миро. З чого воно готується і хто його освячує? Ми спробувати дослідити історію мироваріння.

Першим готував миро Мойсей

– Історія мира сягає сивої давнини, воно згадується ще у Старому Завіті, – розповідає викладач Волинської православної богословської академії, кандидат богословських наук священик Андрій Хром’як. – Якось Господь звернувся до Мойсея, аби взяв різні благовонні смоли, трави і зварив з них миро. Ним помазувався первісний старозавітний храм, що називався скинією.

В історичних джерелах миропомазання згадується в першому столітті нашої ери. З того часу й до сьогодні його готують лише у Страсний тиждень.

– Для варіння мира використовують оливкову олію найвищої якості. Береться виноградне біле вино і олії та рослини, що ростуть у тій чи іншій місцевості, – пояснює священик. – Процес триває три дні. Спочатку у казані вариться олія з вином (його додають для того, щоб олія не пригоряла). Пізніше туди всипають ладан, розтертий у порошок. А у Великий четвер, коли уварена маса вже охолола, додають інші складники – ароматичні олії та трави. Всю процедуру контролює і благословляє патріарх. Під час приготування мира також постійно читається Євангеліє.

У складі є… кріп

Духовенство Української православної церкви Московського патріархату бере миро, зварене у Москві. Його готує патріарх Кирил (митрополит Онуфрій такого права не має). Він варить миро у Кремлі на печі, дрова в якій підпалюють від спеціального трисвічника. З XV століття, відколи Російська православна церква від­окремилася, кількість трав у рецептурі мира змінювалася від 35 до 60.

Для Української православної церкви Київського патріархату традиція мироваріння нова. За 25 років патріарх Філарет миро готував лише двічі – у 1998-му та 2014-му. Робив це у Володимирському соборі на електричній печі. Востаннє було використано понад 40 складників, зокрема жасминову, трояндову, евкаліптову, мускатну, розмаринову, іланг-ілангову, лавандову, соснову, сандалову та інші олії. Додавали чебрець, базилік, м’яту, звіробій, хміль, череду, корінь валеріани, ромашку. Всипали навіть «стратегічне» українське зілля – кріп. Тоді зварили 70 літрів мира.

– Готове миро розливають в алебастрові посудини. У Страсний четвер їх заносять через Царські врата у храм і ставлять біля престолу. Патріарх зачитує спеціальну молитву, потім бере миро, яке залишилося від попереднього мироваріння, і додає до новозвареного. Це означає його «приємство» – «зв’язок» з поколіннями. Після цього миро відвозять на патріархію. Там  його роздають єпископам, а ті доставляють у єпархію, де й беруть для церковних потреб священики. Кожному наливають миро у маленькі ємності-мирниці. Для невеличкої парафії цього цілком може вистачити на 10−20 років.

Не плутайте з єлеєм

Церква використовує миро під час таїнства хрещення. Священик, помазуючи певні частини тіла людини для освячення, промовляє: «Печать дару Духа Святого». Це символізує благодать Святого Духа, яка сходить на людину. Також святе миро використовується під час освячення новозбудованого храму. Ним помазується престол і чотири сторони самої церкви. У Російській православній церкві миро колись використовували під час інтронізації (уведення на престол) царя.

– Парафіяни часто плутають «миропомазання» з «єлеєпомазанням», – говорить отець Андрій. – Єлей готує священик, змішуючи звичайну олію та ароматну олію. Ним помазує віруючих кожного дванадесятого свята, а також на храмовий празник..