Добре те, що – в міру

 Хвороба любителів спорту або загадкова грижа Гілмора…

 

Про цю недугу вперше дізналися у 80-х роках від британського хірурга Джеррі Гілмора. До доктора прийшов футболіст зі скаргою на те, що не може вийти на поле і займатися спортом: дуже болить у паху. Грижі не видно, нічого не вказує на те, що треба хірургу втручатися, а біль є. Спочатку пробували таблетками і мазями лікувати, але результату це не дало. Доктор запідозрив, що, можливо, на операційному столі побачить вже ту грижу, яка нетипово проявляється. Тому вирішив прооперувати футболіста. Під час операції грижі не знайшов, але відкрив нову недугу, яку й назвали його іменем – грижа Гілмора. З’ясувалося, що нерв у травмованому м’язі був затиснутий так, що без операції не обійтися. Виявити це при звичайному огляді дуже непросто. Треба знати, як  діагностувати й оперувати. Якщо раніше це стосувалося в основному футболістів й інших професійних спортсменів, то тепер все більше зустрічається у любителів фітнесу, які неконтрольовано, без тренерів «дориваються» до спорту і модного спортивного життя. Що це за хвороба і як її уникнути кореспондент «ВЗ» запитала у хірурга, який прооперував в Україні минулого року понад сто таких пацієнтів, — Гната Герича (на фото).

— Раніше з цією недугою стикалися спортсмени-професіонали, у яких були задіяні у навантаженнях ноги і живіт, — розповідає хірург Гнат Герич, — тобто, в основному, футболісти. Здорові фізично люди ні з того, ні з сього відчували різкий біль під час якихось фізичних рухів, скажімо, коли копали м’яча. Біль міг стихнути на якийсь час, а потім повторитися. Проте повністю не зникав. Дискомфортні відчуття у паху, тобто у пахвинній ділянці, як правильно це називають медики, давали про себе знати не лише під час занять спортом. До лікаря зверталися вже тоді, коли не могли зовсім займатися спортом і нормально жити – хвороба не давала спокою. Після того, як Джеррі Гілмор, хірург з Великої Британії виявив її вперше, серед лікарів і спортсменів вона стала відома як грижа спортсменів, спортивна пахвинна грижа, синдром пахвинного болю. По-різному її називали і не знали як правильно лікувати. Деякі лікарі навіть скеровували людей до психіатрів, бо думали, що ті вигадують: хвороби не видно, а кажуть, що болить. Далеко не всі знали про грижу Гілмора, при якій є розширене пахвинне кільце, розрив м’язу, у якому затиснутий нерв. Тому є біль, який навіть коли людина кашляє чи натужується, дає про себе знати.

— При типовій для хірургів грижі, класичній, так би мовити, лікарі бачать її?

— Так. Візуально її видно, може зникати і з’являтися, тому діагностувати грижу хірургу нескладно. Прооперував – проблеми нема. А тут дуже все дивно і нетипово. Тому незрозуміло, що з цим робити. Насправді у світі дуже мало клінік, які вміють діагностувати і лікувати цю проблему. Треба знати методики діагностики, тобто як обстежувати людину і що саме вказує на грижу Гілмора. Потрібне спеціальне навчання, бо це оперують вузько спеціалізовані хірурги.

— Якщо людина нікуди не звертається?

— Проблема нікуди не дінеться без допомоги лікаря. Буде давати про себе знати під час статевого життя, бо біль у чоловіків може віддавати у статеві органи чи у ногу. Загалом ця грижа стосується здебільшого чоловіків. Жінок є значно менше – в основному це ті, хто отримує перевантаження у спорті. Зовні нічого не видно, але коли, скажімо, футболіст копає м’яча чи починає швидше бігти, різкий біль зупиняє і не дає рухатися. Так люди залишають спорт. Але не тільки це стосується спортсменів. Колись 60% пацієнтів з грижею Гілмора – це були футболісти, хокеїсти, баскетболісти, спринтери, а тепер це стосується любителів фітнесу різного віку. Люди хочуть поліпшити своє здоров’я, купують абонементи у фітнес-клуби і самі, без тренерів, визначають собі навантаження: без правильних розминок і поступових навантажень, рівномірних і правильних. Недавно прооперував 60-річного чоловіка, який підняв штангу у фітнес-клубі. Казав, що чувся в силі… Буває, що генетично у людей м’язи слабкі у цих місцях, тому їм не рекомендовано фізичні навантаження. Треба дуже обережно чоловікам, не кажучи вже про жінок, ставитися до фізичних навантажень.

— Грижа Гілмора – це така травма, яку вилікувати без операції неможливо?

— Треба звернутися до лікаря, якщо з’явився різкий біль у пахвинній ділянці під час занять спортом, тимчасово припинити навантаження. Але проблема у тому, що лікаря, який оперує грижу Гілмора, треба шукати. На жаль, дуже мало лікарів займається цією проблемою в Україні фахово. Річ у тім, що потрібне спеціальне вивчення цієї проблеми, тому фахівців направду мало. Основні клініки знаходяться за кордоном. Скажімо, найпотужніша клініка є у Катарі – туди їздять оперуватися відомі професійні спортсмени, їх скеровують футбольні клуби на лікування.

— В Україні оперують цю грижу загальні хірурги?

— Так, але зазвичай оперують помилково, підозрюючи типову пахвинну грижу, вибирають неправильну методику, а потім, після операції, ідентичні болі з’являються знову. Бо насправді оперувати потрібно лише тоді, коли хірург знає методику, яка полягає у пластичному відновленні ушкоджених м’язів. Хірург повинен мати спеціальне обладнання: мікрохірургічні інструменти, мікро-лінзи, спеціальні сіточки, які іноді потрібно ставити в ушкоджене місце. Нерв, який є в ушкодженому м’язі, слід перемістити в інші тканини. Треба знати, як усувати проблему і мати все необхідне для цього. При діагностиці дуже допомагає ультрасонографічне обстеження, але не кожен спеціаліст ультразвукового обстеження зможе побачити цю проблему. Треба знати, яким чином оглядати ділянку, щоб визначити саме цю проблему. Теж є дуже специфічні симптоми, які лікар має бути навчений дивитися. Проводять і магнітно-резонансну комп’ютерну томографію (МРТ), яка показує проблему, а специфічні тести блокади нервів остаточно підтверджують діагноз.

— Після того, як проведуть операцію, біль зникає?

— Так. Грижа Гілмора є виліковною. В Україні, у Львові зокрема, ми прооперували більше 100 пацієнтів з грижею Гілмора. Операція недовготривала. Можна оперувати як лапороскопічно, так і відкритим методом, що є більш ефективно. Косметичний шов на тілі, з другого дня по операції людина розпочинає реабілітацію. Тобто правильно виконана операція дозволяє забути про те, що така пригода у житті була: спортсмени повертаються у професійний спорт, а любителі фітнесу шукають грамотних тренерів.

— Як же не допустити до грижі Гілмора?

— Не перевантажуватися. Професійні спортсмени свідомо знають, на що вони ідуть заради досягнень і результатів, а люди які хочуть раптом розпочати активне спортивне життя, повинні розуміти, що без тренерів і правильних поступових навантажень, спорт не є безпечним. Все добре, що в міру і з головою.