«Приготовлену нами рибу нахвалювали польський прем’єр і лідер правлячої партії Качинський...»

Цей ресторан при готелі, розташованому в селі за 40 кілометрів від столиці Польщі, користується неабиякою популярністю не тільки у туристів, а й у варшавської еліти. Тут, на периферії, люблять відпочивати відомі музиканти, дизайнери, зірки спорту, політики. Не в останню чергу до успіху цього закладу доклалися українці. Із сотні осіб ресторанної обслуги третину представляють наші краяни, в основному — вихідці із західних областей.

Другий сезон на кухні цієї елітної харчевні працюють друзі Сергій та Антон, один із Львівщини, інший — з Тернопільщини. За плечима у першого - освіта кулінара, другий, за фахом майстер з ремонту холодильників, вдома куховарить з дитинства. Антона не влаштовували низькі заробітки у тернопільських кнайпах, а Сергій, який до того заробляв свої злоті на збиранні огірків, капусти, яблук, полуниць, вирішив проявити своє хобі на професійному рівні. Сподобалося. Хоча на польових роботах платили більше (від виробітку), робота у ресторані (її оцінюють від кількості відпрацьованих годин) приносила більше морального задоволення.

Хлопці готували салати, м’ясну нарізку. Господарі ресторану високо оцінили, як українці вишукано оформляли страви. Якось Антон здивував кухню приготовленим за власним рецептом шпинатом (відвідувачі, найперше вегетаріанці, цінують цей продукт за високий вміст заліза у ньому). Розморозив стебла, потушкував, додав цибульки, підсмаженої на сметані, приправив сиром-плісняком. Шеф-кухареві так сподобалася ця пікантна страва, що одним махом з’їла її повну миску. “То єст таке пишне!” - сказала комплімент. Належно оцінили ексклюзивний шпинат від Антона і клієнти.

Показником хорошої роботи цього сільського ресторану є те, що сюди часто навідуються імениті гості: боксери-чемпіони, модельєри, рок-співаки. У вересні приїжджали прем’єр-міністр Єва Ковач, відомий політик Ярослав Качинський та його колеги по партії. Замовляли гарячу рибу, яку тут теж готують вишукано. Судячи з похвальних слів vip-гостей на адресу адміністрації, “кухня” за участі українців спрацювала на відмінно.

Антон і Сергій задоволені умовами праці. Господарі ставляться до них та інших українців з повагою. Платять добре — за місяць можна заробити 700 доларів. Поселили заробітчан у готельних апартаментах з усіма вигодами. Чекають після свят у себе знову. Приятельські стосунки склалися у наших земляків з іншими працівниками кухні. Почуваються однією великою сім’єю. Щоправда, одного разу виник “світоглядний” конфлікт з однією зарозумілою неврівноваженою панею сорока років. Нарізала салати і вголос “читала лекцію” українцям про те, як їм жити. Щось не до ладу цвиркнула про події на Донбасі, виправдовувала Путіна. Наші земляки швидко поставили “політикантку” на місце: нагадали їй, що українські воїни віддають своє життя і за свою країну, і за те, щоб російський імперіалізм не повернувся в Європу, зокрема у Польщу. Щоб нічиї матері не знали, що таке втратити свою дитину... Аж тоді тая пані, яка має 17-річну доньку, що називається, протверезіла. Більше нічого образливого собі не дозволяла, за найменшої нагоди намагалася якось загладити свою вину...

Запитав в Антона, на що “складає гроші”, які заробляє у Польщі.

- Хочу почуватися незалежним, самому собі бути господарем.

Сергій додає, що у польський ресторан його покликало бажання отримувати належне за свою працю.

Товариш “розшифрував”, що малося на увазі:

- Моя знайома працювала два тижні в одному з ресторанів Тернополя — заплатили їй 500 гривень. Таку суму, а може, і більше, ми у Польщі заробляли за день...