Забути старі образи, перепросити тих, кого ми могли образити

6 січня, коли зійде перша зірка, що сповістить світові про народження Сина Божого, ми сядемо до Святої вечері. І вітатимемо одне одного “Христос народився!”. В наші оселі прийшло Різдво... Різдво вважають святом сім’ї, і його традиційно відзначають у родинному колі. Період приготування до Різдва — це Богом благословенний час для того, щоб забути старі образи, перепросити тих, кого ми могли образити, подякувати тим, хто зробив нам добро чи просто був поруч протягом року. Чому перед радісним святом передує 40-денний піст, а Вечеря перед Різдвом має бути пісною і чи настане час, коли Різдво святкуватимемо в один день?.. Із цими запитаннями журналіст “ВЗ” звернулася до отця Степана Цихуляка, настоятеля церкви Святого Миколая у селі Демні Миколаївського району.

- Різдво — свято, на яке чекають усі. Чому воно є настільки важливим для християн?

- Саме Різдво знаменує прихід на землю Спасителя, на якого людство чекало багато тисячоліть, тому історію Різдва має знати кожен християнин. За часів правління кесаря Августа було організовано всенародний перепис населення. Саме тому Йосиф та Марія йшли до Вифлеєму, щоб взяти участь у тому переписі. Оскільки місто було переповнене приїжджими, то вони зупинилися в печері, куди в негоду заганяли тварин. Там і народився Ісус. Першим про це дізналися пастухи, до яких ангел спустився з небес і сповістив велику звістку. Саме тоді на небі з’явилася і різдвяна зірка, за якою до Христа прийшли волхви та принесли свої дари. А це свідчить про те, що тоді навіть язичницький світ поклонився новонародженому Спасителю.

- Отче Степане, невже Небесний Отець не міг влаштувати Йому пристойнішого місця для народження?

- Звісно, за саном Божому Синові треба було залишатися на небі, де незрівнянно краще. Прийняти людську подобу було приниженням для Ісуса Христа. Святий Павло написав: «Принизив Себе, прийнявши образ раба і став схожим на чоловіка». Втілення — це подвиг смиренності. Христос вирішив долучитися до всього людства, а не до політичної еліти. Він сказав: «Син людський прийшов не для того, щоб Йому служили, а щоб служити і віддати душу свою для спокути інших». Служать тим, хто є рангом вище. Спаситель вирішив зай­няти найнижчий щабель соціа­льних сходів, щоб бути слугою для людей. Він усе своє земне життя служив людям — працював теслею, лікував хворих, годував голодних, навчав народ. Однак особливо виразно Він показав своє служіння під час Тайної вечері, коли почав мити ноги своїм учням. Тобто проста людина може прийти до Христа. Що стосується знаті, їм треба відкинути гординю, змиритися і прийти до Христа нарівні з бідними. Перед Вифлеємськими яслами всі стають рівними.

- Поява на світ Сина Божого пов’язана з великими випробуваннями. Здає­ться, що все зло світу об’єдналося, щоб погубити Його. Сьогодні у різних точках землі, у тому числі й в Україні, ллється кров, і люди сподіваються на Спасителя. Чи прийде Месія врятувати нужденних?

- Якби свого часу народ ізраїльський прийняв Месію, ніхто не знав би біди і не мав би страждань. Оскільки Месія був відкинутий, були відкинуті і блага, які Він приніс. А цими благами є мир і процвітання. Христос обіцяв повернутися, щоб встановити на землі царство добра і миру. Бо що зараз робиться у світі? Політична і економічна нестабільність, збільшення міжнаціональних конфліктів, стихійних лих, відступництво від євангельського вчення… Якось мені розповідав один спеціаліст комп’ютерних технологій, що хакери чи спецслужби можуть активувати веб-камеру вашого домашнього комп’ютера, щоб бачити і чути все, що ви робите. І той чоловік мені тоді сказав: «Ваше життя, як на долоні. Тому не робіть дурниць навіть у себе вдома». І я тоді подумав: а чи не про наші дні казав Христос: «Що скажете у потаємній кімнаті, буде проголошено на дахах»?

- Які традиції Різдвяної вечері сповідує Церква?

- Традиції Святвечора тісно переплітаються з народними, які беруть свій початок далеко до народження Христа. Однак Церква їх не заперечує. Оскільки це останній день посту, то на столі мають бути лише пісні страви. Одна з головних різдвяних страв — кутя. Це традиційна народна страва. Зазвичай, господині готують її з добірної пшениці, приправляють тертим маком, медом, горіхами.

На Вечерю готують не менше 12 пісних страв: кутю, узвар, пісний борщ. Дванадцять страв можуть символізувати 12 апостолів чи свідчити про побажання 12 щасливих місяців наступаючого року. Різдвяний Святвечір — сімейне свято, коли вечеряти сідають усією родиною, щоб разом прожити наступний рік. Це свято не можна проводити на самоті або в дорозі.

- Чому до Святої вечері сідають лише після того, як зій­де перша зірка?

- Це — як пам’ять про Виф­леємську зірку, яка сповістила пастушкам про народження Христа. Обов’язковий атрибут різдвяного столу як символ нетлінності і світла — свічка.

- Різдво Христове — подія радісна. Зрозуміло, перед Пасхою треба йти на певні жертви і дотримуватися посту, бо Христос терпів муки. А для чого запровадили піст перед Його народ­женням?

- Не треба сприймати піст як скорботу і обузу. Перестаньте боятися посту! Як казав святий Іоанн Златоуст: «Піст страшний не для нас, а для демонів».

- У наш час найвищі цінності — це кар’єра, добробут, спокій. Тому, щоб себе не обтяжувати, подружжя народ­жують і виховують одну дитину...

- Люди не здатні терпіти труднощі, пов’язані з вихованням дитини. Мабуть, ніщо так не свідчить про гріховність світу, як ставлення до ненароджених дітей. Чому в Адміністративному кодексі є стаття про жорстоке поводження з тваринами? Винних карають штрафом. А хто судить лікарів, які вбивають дітей у лоні матері? А хто судить жінок, які звертаються до таких медичних світил, щоб позбутися невинного дитяти?

- Папа Римський Франциск недавно дозволив священикам відпускати гріх тим жінкам, які зробили аборт. Він зазначив, що «аборт є тяжким гріхом, бо кладе край невинному життю», але, на його думку, грішниці повинні мати шанс покаятися.

- Церква завжди виступала проти абортів. Біблія вчить, що Бог є творцем життя, а на Його творчість ми не маємо права зазіхати. І не тільки жінка може мати великий гріх за те, що обір­вала життя своєї дитини, а й чоловік, який дає згоду на переривання вагітності. Церква забороняє позашлюбний зв’язок, заповідає сприймати дітей як Божий дар. Якщо людина намагається виконувати Божу волю, вона ніколи не піде на аборт.

- Різдво відзначають 25 груд­ня і 7 січня — це одне й те ж велике свято. Ми за тиждень перед Різдвом зустрічаємо Новий рік, що припадає на Різдвяний піст. Було би добре, якби на вищому рівні духовенство прийняло єдину дату святкування Різдва, скажімо, 25 грудня…

- Щоб позбутися різниці у літочисленні, довелося би багато чого перебудувати у церковному календарі. І це було б правильно. Христос казав: не людина для суботи, а субота для людини. Свята мають служити для людей, а не людина має служити цим святам. Однак такі важливі питання не нам з вами вирішувати. А те, що не всі дотримуються посту… Піст має бути справою добровільною, а не примусовою. Бо тільки добровільний піст приносить користь людині. Піст — поняття багатогранне. З одного боку, це час підвищеної уваги до свого внутрішнього світу, час виправлення і очищення, час того, що у християнстві називається покаянням. З іншого боку, це період підготовки до чогось дуже важливого. У Біблії можна знай­ти безліч прикладів того, як до доленосних подій у своєму житті люди готувалися через обмеження в їжі і веселощах, через особливу увагу до молитви. І, врешті, третій аспект — це жертва Богові. Вона може мати різні форми. Наприклад, обмежи­ти себе у розвагах, допомагати тим, хто потребує вашої допомоги. Найголовніше у час посту не сваритися, не робити підлих вчинків, не обмовляти, не проклинати. Бо що варта молитва у церкві під час посту, якщо відразу після Служби дехто на церковному подвір’ї починає з’ясовувати стосунки?! Або хвалиться, що не їсть у піст м’яса і відмовляє собі у солодощах. Якщо людина живе у гріху і відмовляє собі у смаколиках — вона не постить, а голодує!

Особливою традицією в надвечір’я Різдва є Свята вечеря з 12-ти страв. Головна з яких — кутя. При цьому страви мають бути пісними, оскільки Святвечір припадає на останній день Різдвяного посту.

Кутя. Найголовніша страва, з якої починають трапезу, є актом жертви Богові. Мак — символ мучеництва, невинно пролитої крові. Мед — символ чистоти, Божого слова. А ще кутя символізує єднання з Богом і світом померлих. Тому її залишають на ніч для душ тих, кого вже немає з нами.

Горох. Символ Божої весни, яка завжди відроджується в людині після занепаду, символ єдності роду.

Капусняк (квас). Капуста виступає як символ простоти й водночас міцності, єдності навколо однієї твердої основи — Христа-Бога.

Борщ. Символ торжества добра. Оскільки господиня готує пісний борщ із різних простих рослин, які дарує їй земля, так само християнин вишліфовує свою волю із простих щоденних малих здорових практик. Крім того, червоний борщ ще символізує кров вифлеємських дітей, вбитих за наказом Ірода.

Голубці. Символ цієї страви є уже в назві. Голуб символізує Божу любов, Святий Дух, красу і силу.

Риба. Риба є загальноприйнятим символом Христа. Грецька абревіатура ІХТІОС — ім’я Ісуса читається як «риба». Саме брати-рибалки стали першими апостолами, яким Ісус сказав, що вони будуть «ловцями людей».

Три переплетені риби або три риби з однією головою символізують Трійцю.

Вареники. Символ достатку.

Гриби. Дві природи Ісуса Христа: божественна (шапка) і земна (ніжка).

Часник. Символ очищення від гріхів, а також здоров’я. Часник кладуть на чотири кути столу, а потім їдять, щоб не боліли зуби.

Пиріжки (коржі). Символ здоров’я і щастя, які людина зможе отримати в постійному спілкуванні з новонародженим Ісу­сом.

Пампушки. Символ свята, радості, які Богом даровані людям. Мільйони святих на небі, які повірили в Ісуса, отримали вічне життя. І кожна людина на землі покликана до цього солодкого, вічного життя. Проводиться паралель між святими і пампухами.

Узвар. Означає життя, яке Бог надає кожній людині.