«Чорні продавці» зі соцмереж

Мого знайомого Олега, який намагався купити куртку через соціальну мережу «ВКонтакті», “кинули” на 450 грн. Він знайшов сторінку з одягом у соцмережах. “Продавець” виставив фото товару. Розмір підійшов, і ціна була доступною — 950 грн. (куртка фірми The North Face). На перший погляд, ніщо не віщувало біди. У “друзях” в Олександра Куликова з Чорноморська було понад 4 тисячі осіб. Отже, складалося враження, що людина реально торгує через Інтернет. Та й під час листування він демонстрував свою поступливість і лояльність. Охоче скидав ціну на декілька гривень, якщо гроші клієнт швидко перекаже. Щоправда, просив половину суми завдатку...

Нещодавно у Харкові злов­мисники напали на чоловіка, який йшов купувати автівку, і відібрали у нього близько мільйона гривень. До речі, авто покупець також знайшов через Інтернет. На щастя, злодіїв спіймали правоохоронці — в області було введено план “Сирена”. Але так щастить далеко не усім. Вивести на чисту воду інтернет-шахрая непросто...

Олег розповідає, переказав гроші через “айбокс”. Коли “продавець” їх отримав, запитав, чому той не переказав суму повністю? Він відповів, мовляв, ми так не домовлялися. Проте “продавець” знову спробував розкрутити Олега на гроші. Обіцяв знизити ціну на куртку на 100 гривень. Добре, що Олег не повівся! “Продавець” обіцяв надіслати куртку одразу. Але згодом почав вигадувати різні версії, чому не може це зробити. Олег прямо запитав: “Ти кидало?”. Після цього “чорний продавець” заблокував сторінку, і Олег уже не міг з ним переписуватися. Хлопець написав зая­ву в поліцію. Слідча все задокументувала, але після цього до потерпілого ніхто так і не передзвонив... Олег почав ретельніше цікавитися, як працює інтернет-барахолка.

Чимало речей люди продають через соціальні сторінки, а купують їх на... секонд-хендах. Полюють на світові бренди на кшталт The North Face або Lacoste. Мають “на хендах” своїх людей, які їм відбирають “ходовий” товар. За кордоном річ уже не модна, і через “секонд-хенд” вона потрапляє до Украї­ни. Є категорія покупців, які “вмирають” за цими брендами. Серед мотлоху трапляється і зовсім новий одяг. Олег каже, його друг купив куртку Levi’s за 300 грн. (у магазині така коштує близько 30 тисяч грн.). Якщо захоче її продати — то легко це зробить.

Мій знайомий Андрій почав торгувати вживаними речами через соціальні мережі, ще коли вчився у школі. Казав, якщо “хапнеш” The North Face або Nord — можна добре заробити. Але це “напружує”: треба стояти у чергах, мерзнути... А зараз Андрій розповідає: “Я вже цим не займаюся, маю нову роботу”. А ось Данило продає через соц­мережі власні речі, які йому набридли. На його сторінці — понад 10 тисяч “друзів”. Радить усім: якщо купуєте річ через Інтернет, замовлення робити через “Нову пошту“. І розраховуватися за товар тільки після його отримання — це безпрограшний варіант! Навчений гірким досвідом, Олег наголошує, є група «ВКонтакті» “Кращі продавці” (Саsual Ukraine), яка перевіряє інтернет-продавців. “Я коли надіслав посилання зі сторінки Куликова у цю групу, то дізнався, що він у чорному списку, - каже Олег. - Він кинув з десяток людей, і у нього була не одна сторінка у соцмережах. А фотографії з одягом він крав у реальних продавців”. До речі, створити фейкову сторінку можна, а от банківський рахунок — ні. Він мусить бути відкритий на справж­нє ім’я. Але таке враження, що співпраці між банками та правоохоронцями немає, тож і шахраїв-“бариг” нині в мережі розвелося тьма...

Начальник управління боротьби з кіберзлочинністю ГУ НП у Львівській області Олег Кріп каже, офіси інтернет-магазинів OLX, Aukro, для прикладу, розташовані в Україні. Їхня служба безпеки надає усю необхідну інформацію під час розслідування (якщо людина планує щось продати, усі її дані ці інтернет-магазини перевіряють). 90%, що кримінальну справу вдасться передати до суду. “А така соціальна мережа, як «ВКонтакті», для нас недоступна. Їхні сервери — у Росії. Думаю, з нового року ми цю проблему вирішимо. Щодо “Фейсбуку” (офіс розташований у США), у деяких випадках ми можемо отримувати ту чи іншу інформацію щодо справи”, - каже поліцейський.

У будь-якому разі, якщо людина звертається з заявою до правоохоронців, справу вносять до Єдиного реєстру судових розслідувань. Крім того, потрібно написати заяву до банку і дізнатися, куди зникли гроші, які покупець переказав на той чи інший рахунок. “Випадків шахрайств через інтернет-магазини дуже багато, - веде далі Олег Кріп. - Буває, що люди переказують 200-700 грн. і не думають про наслідки. За 11 місяців на Львівщині стали жертвами інтернет-шахрайств близько 600 людей. У більшості випадків кошти люди відправляли за межі Львівської області”. Тим часом правоохоронець також радить не переказувати грошей наперед. Платити за товар лише після доставки. “Я не кажу, що всі, хто хоче отримати завдаток, це шахраї, але ознайомлений, значить, захищений”, - упевнений правоохоронець.

Я знайшла на YouTube відео, на якому видно, як декілька покупців, які стали жертвами “чорного продавця” Івана Шмоткіна (ім’я вигадане), виловили шахрая. Вони вирішили розібратися з ним по-своєму. Записали відеофільм у стилі “екшн” “Злочин і кара”. У “списку” цього ділка — понад 50 потерпілих. Але не варто вчиняти самосуд, нехай з інтернет-шахраями розбираються правоохоронці...