«Не витрачаємо шалених грошей. Вчимо дітей робити подарунки іншим...»

У Львові — передсвятковий ажіотаж. У гуртівні з іграшками до каси вишикувалася черга. Побачити батьків, які вибирають подарунки для своїх дітлахів до Дня святого Миколая, можна у магазинах з технікою, одягом, книжками — дитячі енциклопедії та казки змітають з полиць. Для малюків — це одне з найулюбленіших свят у році, якого чекають з нетерпінням! А для батьків — чималі витрати...

Але так натхненно святкують не по всій Україні. Сергій живе і працює у Києві. Розповідає, попри те, що його діти ходять в україномовний садок і школу, там їх вітатиме Дід Мороз. “Ми намагаємося своїм говорити, що це Санта Клаус, але скрізь - Діди Морози... - ділиться своїми спостереженнями Сергій. - Можливо, наступні покоління про Морозів не будуть згадувати. До речі, у багатьох країнах Санта Клауса називають по-своєму. І поляки, і фіни, наприклад. А ми і далі “кличемо” Дедушку Мороза...”.

Переселенка з Луганська Катерина, яка живе у Львові, каже, що традиція дарувати подарунки у ніч з 18 на 19 грудня на сході з’явилася недавно. Діти писали листи і під подушкою знаходили подарунок від Миколая. Так було до війни... “Але я не часто ходила до церкви, - каже Катя. - Тому Миколай у нашій сім’ї з’явився тільки тепер. Стараюся приготувати те, що хочуть Влад і Іра. Наприклад, зараз шукаю омріяний синій автобус...”.

Цьогорічна “фішка”, яку замовляють деякі діти у cвятого, - сігвей (або гіроскутер). Його вартість стартує від 6 тисяч грн. Зрозуміло, що дозволити собі таку дорогу покупку можуть сім’ї з високим достатком. Дітлахи не проти отримати від бороданя новенький смартфончик, “Хот Вілс” (машинки з мультику), конструктор-Lego… Знайомий батько каже: “Старшому 6 років, замовив камуфляжний одяг, Lego і справжній “Айфон”, бо в класі діти мають. Ми з дружиною вважаємо, що зарано. Лист написав десь на сорок пунктів. Основні речі у межах розумного купили. Молодшому тільки 3 місяці, покладемо під подушку щось з одягу...”.

Мама 1,6-річної донечки, Юлія, готує саночки, дошку-магніт з пазлами (мала обожнює магніти, які висять на холодильнику). А ось мама трьох дітей (11, 3 та 2 років) каже, середній замовив Ніндзю-черепашку або конструктор. Старший — телефон, бо старий поламався, а мала скромно — ляльку. “Звичайно, що на подарунках економимо, троє дітей, часи нелегкі”, - зізнається Ірина. Цьогоріч не здає своїх позицій лялька-монстр Ever after High (коштує від 180 до 800 грн.). А ось старшим дітям батьки “замовляють” у Миколая практичні подарунки: картки для поповнення мобільних телефонів або абонемент у спортзал.

Чимало батьків, до речі, не ховаються за спиною у Миколая, а говорять дітям правду, хто насправді кладе під подушку презенти. Проте завдяки розповідям про cвятого Миколая, запевняють психологи, у дітей розвивається уява і фантазія. Вони вчаться бути щедрими і ділитися тим, що мають, з іншими! Власне, у цьому й зміст цього свята. Маємо навчити дітей допомагати тим, хто біля нас і хто цього потребує. “Мої діти мають скромні захцянки, - каже мама Ірина. - Старша сказала, що їй особливо нічого не треба. Тож ми їй подаруємо один елемент зі спорядження для кінної їзди (вона займається кінним спортом). Меншим - іграшки, цукерки, книжечки. Ми не витрачаємо на Миколая шалених грошей на дорогі подарунки. Вчимо дітей робити подарунки іншим”.

У Львові понад 2,5 тисячі дітей, які живуть у малозабезпечених сім’ях (це сироти, напівсироти, діти учасників АТО, переселенці). Організатор благодійної акції “Миколай про тебе не забуде” Христина Дольна розповідає: “Цього року зголосилося попрацювати Миколайчиками 400 волонтерів, минулого року їх було значно більше. Просимо усіх небайдужих, хто має автомобілі, у неділю, 18 грудня, о 16.00 долучатися до акції (У “Фейсбуці” є сторінка під назвою “Миколай про тебе не забуде!”). Усі подарунки потрібно буде розвезти по сім’ях”. Підприємці надали для потребуючих дітей близько 5 тисяч іграшок. Проте на сьогодні дуже бракує солодощів та канцтоварів (попри те, що львівська кондитерська фабрика “Ярич” дуже допомогла з цукерками).

Не залишились осторонь і львівські патрульні. Вони зібрали на подарунки близько 6,5 тисячі грн. Про це журналісту “ВЗ” розповіла патрульний інспектор Тетяна Капись. На ці кошти, з її слів, куплять усе необхідне для дітей-сиріт. Ось, наприклад, дитячому будинку, що на вул. Антоновича, дуже потрібен пилосос. А діткам до 4-х років - теплі штанці на лямках. Будинок, що на вул.Таджицькій, просить допомогти з тапочками для малих, фенами, рушниками... Діти радо приймуть розвиваючі ігри, солодощі і фрукти. Діти від 7 до 15 років, які живуть у дитячому будинку у Бібрці, мріяли зустрітися з поліцейськими. Патрульні з радістю зробили їм цей подарунок...

P.S. А ще 19 грудня — Міжнародний день допомоги бідним...

Людмила ГЕРУС, завідувач відділу народного мистецтва Музею етнографії та художнього промислу

«Святий Миколай — канонічний святий у християнстві, який з давніх-давен опікувався знедоленими. Не лише діти до нього зверталися, а й усі, хто потребував допомоги. Найпершими подарунками були пряники, їх називали миколайчиками. Такі самі пряники випікали з XVII ст. у Чехії, Німеччині (у музеях досі збереглися форми, у яких відтискали миколайчиків). Коли почала розвиватися кондитерська промисловість, пряники розмальовували, щоб ще більше увиразнити образ святого Миколая. Пізніше почали дарувати й інші подарунки до свята. А ось Дід Мороз - вигаданий персонаж радянської пропаганди. Він мав відволікти людей від релігії та святкування Різдва. Його наділили теж добрими рисами — він дарував подарунки... Але його завданням було відтіснити святого Миколая. У 20-х роках минулого століття святкування Різдва було заборонене. Радянська влада заборонила встановлювати шопки й іншу різдвяну атрибутику. А у 1921 році з’явився Дід Мороз. Пропаганда придумала потужний образ, який до цього часу живе».