Ні бинта, ні вати, ні совісті

Наталія Дружбляк
- 02.12.2016, 09:03
- 3 654

У медзакладах почали вивішувати списки ліків, які пацієнти можуть отримати безкоштовно. Тепер медикам буде складніше нажитися на хворих.

Пенсіонерка Зінаїда Остапчук купує в аптеці корвалол. Каже, це — єдині ліки, які їй ще доступні. У жінки — ішемічна хвороба серця, артеріальна гіпертензія. Раніше двічі на рік лягала у лікарню “прокапатися”. “Лікуючий лікар давав список медикаментів, які треба купити. Витрачала цілу пенсію. Чоловік теж мав хворе серце, але на собі економив. Помер рік тому від інфаркту”, - розповідає пенсіонерка.

“У медзакладах почали вивішувати списки ліків, які пацієнти можуть отримати безкоштовно. Нарешті медики перестануть наживатися на хворих, - каже жінка. - А то все переконують, що держава не забезпечує їх найелементарнішим. Моїй подрузі, якій видаляли жовчний, сказали купити 20 м марлі. Цього би вистачило, щоб замотати хвору як мумію, а їй лише зробили чотири маленькі проколи у животі!”.

Як розповіла “ВЗ” виконавчий директор БФ “Пацієнти України” Ольга Стефанишина, інформація про залишки ліків, закуплених за бюджетні кошти, оприлюднюється у двох областях — Одеській та Львівській, а також у Києві. Підготовку до запровадження системи проводить Рівненська.

Дані щодо медикаментів вивішують на інформаційних стендах у медзакладах, на сторінках місцевих управлінь охорони здоров’я та на сайтах окремих лікарень. “Є лікарі, які заробляють на перепродуванні ліків. Пацієнт нікуди не скаржиться, бо не хоче сваритися з лікарем. Та й довести вину медика складно: лікар скаже, що держава виділяє мізерні кошти на медицину, тому хворий мусить купувати медикаменти за свій кошт. Вільний доступ до інформації про залишки ліків — дієвий інструмент захисту прав пацієнта. Якщо лікар знає, що його можуть викрити, навряд чи буде вдаватися до шахрайства. Людина може поскаржитись головному лікарю, звернутись до нас чи у МОЗ, і це може мати негативні наслідки для “горе-бізнесмена”, - каже Ольга Стефанишина. На її думку, ця ініціатива - один із перших кроків до реформи системи охорони здоров’я. Наступний — запровадження електронної картки пацієнта та електронної історії хвороби.

«Обласна рада виділяє значні суми на закупівлю ліків (у 2016 році було виділено понад 100 млн. гривень. - Авт.), але у лікарнях постійно нарікають, що у них нічого немає і змушують пацієнтів купувати геть усе, від медикаментів і до бинтів та пластирів. Довго боролися за те, щоб інформація про залишки ліків стала публічною. Спротив був шалений, бо, зокрема, й серед депутатів обласної ради є багато головних лікарів, і далеко не всім сподобалася така ініціатива. Але є наказ директора департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації, підписаний 18 листопада, і адміністрації лікарень зобов’язані його виконувати”, - каже перший заступник голови Львівської обласної ради Параскевія Дворянин.

Окремі медзаклади і без вказівок “згори” почали вивішувати списки із залишками ліків. У Львівському регіональному онкоцентрі пацієнти вже давно мають змогу ознайомитися з таким переліком не лише у кожному відділенні, а й на сайті. На головній сторінці — список з восьми далеко не найдешевших препаратів. Але державна програма покриває лише незначну частину потреби у ліках. Щоб забезпечити всіх онкохворих області мінімальною кількістю медикаментів, необхідно 700-800 млн. гривень...

До контролю за розподілом медикаментів, закуплених за державні кошти, долучилися також громадські активісти. На сайті “Ліки від онко за рахунок держави” (likycontrol.org.ua), створеному Центром протидії корупції, у режимі реального часу можна відстежувати, які ліки доступні онкохворим у профільних медустановах. Йдеться про 112 найменувань препаратів для дорослих і дітей у 76 лікарнях у 24 областях. Інформація на сайті оновлюється систематично.

Якщо пацієнт придбав ліки за свій кошт, за серійним номером може перевірити, чи не були вони перепродані недобросовісними медиками. Якщо його обманули, може залишити на сайті анонімну скаргу. “Будемо збирати факти перепродажу ліків пацієнтам та змушувати правоохоронні органи на них реагувати, - каже юрист Центру протидії корупції Олена Щербан. - За такі злочини українське законодавство передбачає кримінальну відповідальність, адже це — заробляння грошей на людських життях”.