Шеф-кухар у Львові заробляє від 5 до 40 тисяч гривень на місяць!
Володимир Іваник працює су-шефом в одному із львівських ресторанів італійської кухні. Су-шеф – це права рука шеф-кухаря, коли той відсутній.
Починав свій кулінарний досвід удома - готував борщ, коли мама була на роботі. Вступив до кулінарного училища. Працював спочатку на меншій кухні з приготування швидкої їжі, у бістро, піцерії. Стажувався у Києві в ресторані японської кухні, працював у першому ресторані японської кухні у центрі Львова. Потім готував страви галицької, української кухні, зараз — італійської.
Таких «самородків», як їх називає директор Horeca SHOW Lviv Іван Янчишин, не так багато. У туристичному Львові критично бракує кухарів. Вони виїжджають за кордон, де платять відчутно більше.
Ті ж, що кращі у своїй професії, можуть і у себе на батьківщині незле заробити. Хороший шеф-кухар заробляє в Україні від 15 тисяч гривень до 60 тисяч гривень. Роботодавці готові платити такому спеціалістові великі гроші. Адже такий кухар може примножити ті гроші, повертає їх задоволеними гостями, великим чеком іноземців, які приїздять на його кухню. У Львові є такі молоді шеф-кухарі, які отримують по 25, 30, а то і 40 тисяч гривень на місяць, працюють у центрі міста, на його околицях, у Трускавці. Але таких одиниці. У середньому заробляють на місяць 5 — 7 тисяч гривень.
Власники ресторанів надають перевагу місцевим кухарям, не закордонним. Закордонні шефи по-іншому вивчені. Наш шеф — це універсальний солдат, який сьогодні може стати салат робити, завтра буде технологічну карточку писати. А післязавтра — готувати бенкет. Звичайно, є й інші варіанти, коли закордонний шеф одружується з українкою. Тоді це зовсім інша справа.
Знову ж таки у нас поки що немає системної освіти навчання шеф-кухарів. Шеф-кухар на кухні — це в першу чергу менеджер, який керує процесом. Ним не може стати людина без досвіду. Треба попрацювати на кухні хоча б рік, пройти всі етапи — від посудомийного цеху, гарячий, кондитерський цех.
Заклади профтехосвіти готують кухарів два роки. Але вони не можуть підготувати більше фахівців, як того потребує нині ринок праці. Тому роботодавці звертаються у служби зайнятості і самі готові вчити спеціалістів.
«Ми готові брати людей без досвіду роботи і на кухні вчити», - каже Іван Янчишин. Головне, щоб у людини було бажання. Звісно, чим вона молодша, тим краще. Тому що в неї більше сил, енергії і натхнення для того, щоб навчитися нового. Пан Іван переконаний, що кухар — це більше чоловіча робота, адже вона дуже важка. Але якщо людина мала мрію стати кухарем і хоче її реалізувати, незалежно від того, скільки їй років (навіть якщо і 50), якщо готова 10 годин стояти на ногах — нехай приходить.
