«Я вам допоможу, але і ви робіть»

У мальовничому карпатському селищі Верхнє Синьовидне Сколівського району, де народився відомий український меценат Петро Яцик, стартував XVІІ Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика. Конкурс офіційно розпочинається в День української писемності та мови, щороку в іншій області України. Цього року старт давали у м. Біла Церква на Київщині. Починаючи з 2006 року, свято з цієї нагоди проходить і на батьківщині засновника конкурсу.

У Верхньому Синьовидному Петро Яцик народився 1921 року. Потім його вивезли до Німеччини, а у 1949 році потрапив у Канаду. Петро Яцик створив власну будівельну компанію, став мільйонером, але був великим меценатом і дбав про збереження рідної мови. За життя заснував Міжнародний благодійний фонд «Ліга українських меценатів» та ініціював проведення конкурсу української мови серед молоді.

За його допомоги побачило світ чимало корисних і потрібних українцям книжок, причому не лише в Канаді і не лише українською. За його фінансового сприяння був здійснений у 1990-2000 рр. переклад англійською багатотомної «Історії України-Руси» Михайла Грушевського. Відтоді західний світ має джерело інформації про минуле України від самих українців, а не від їхніх сусідів. Петро Яцик був зразковим українським меценатом, який свої­ми справами доводив, як можна любити Україну «до глибини власної кишені».

На шкільному подвір’ї біля пам’ятного знака Петрові Яцику традиційно збираються учні місцевої школи, вчителі, місцева громада, гості зі Львова. Цього року, попри безперестанний дощ, урочистості зібрали чимало людей, які шанують українське слово. Їх вітав Михайло Ватуляк, віце-президент Ліги українських меценатів, яка є організатором конкурсу. Він подякував гостям за те, що бережуть пам’ять про мецената і засновника конкурсу з української мови. Від співорганізатора конкурсу, департаменту освіти та науки Львівської ОДА, до присутніх звернулася Любов Мельник. Вона розповіла, що Львівщина може пишатися здобутками у конкурсі, адже минулого року львів’янка, учениця восьмого класу навчально-виховного комплексу «Школа-гімназія «Сихівська» Катерина Лалак здобула перше місце на цьому престижному міжнародному конкурсі.

Свято рідної мови продов­жилося в Народному домі «Бескид» у м. Сколе святковим концертом «Мово, велична наша молитво!». Багата сколівська земля представила свої дитячі таланти. Після виступу ми поспілкувалися з однією з них — ученицею 10-го класу Сколівської школи-інтернату Вірою Данів. Дівчина не тільки гарно співає. З’ясувалося, що вона, починаючи з п’ятого класу, постійно бере участь у конкурсі імені Петра Яцика і здобуває на ньому упродовж цих років перші місця. Віра каже: «Я вважаю, що знати українську мову повинен кожен українець. Це дуже важливо. Повинен соромитися той, хто не знає своєї рідної мови».

На батьківщині Петра Яцика поспілкувалася з тими, хто його знав. Розповідають, він належав до майстрів, гордих хазяїв, людей діла, не боявся висловлювати непопулярні й неприємні для багатьох думки. Ставши заможною людиною, доробившись до своїх мільйонів важкою чесною працею, Петро Яцик знав ціну грошам і вкладав їх у найважливіші стратегічні справи. Любомир Губиш, начальник відділу освіти Сколівської РДА, який був особисто знайомий з меценатом, каже, що Петро Яцик дуже вболівав за Верхнє Синьовидне. «Він був прагматичним благодійником. Казав: «Якщо самі нічого не хочете робити, я вам не допомагатиму». На той час, у середині 90-х років, ми звикли, дядько приїде з Канади і все допоможе. Але тут, коли дядько приїжджав з Канади, то казав: «Я вам допоможу, але і ви робіть», — розповів пан Любомир.