«Не хочу жити без мами. Тато її насварить, вона перестане пити»...

Мешканці вулиці Каганця, що у Львові, забили на сполох: “Мати залишає трьох малолітніх дітей вдома самих. З запою не виходить тижнями. Малі бігають по вулиці голодні і брудні. Восьмирічний Василько формально вчиться у другому класі, але у школу не ходить. У хаті бруд, сміття, усюди пляшки з-під горілки... Пані Христина, яка мешкає поруч, забирає найменшу, трирічну Діанку, до себе. Горе-мати не миє її, не переодягає. Дитина майже не говорить”. Журналіст “ВЗ” навідалася до цієї родини.

Пані Христина каже, у неї рука не піднімалася телефонувати у службу у справах дітей, бо розуміє, що малих заберуть. “Я її просила не пити, сварила — ніякого толку. У понеділок приходжу до них, у хаті темно. Мала забилася у куток, як кошеня... По кімнаті ходить якийсь чоловік, Іра сидить п’яна на кухні, - у розпачі розповідає жінка. - Я забрала Діанку до себе. Потім до мене прибігли старші хлопці, шукали маму. Виявилося, та пішла до сусідів пити горілку”. Пані Христина намагалася напоумити горе-матір. Але та ледь трималася на ногах. Була неадекватна. Її друзі по пляшці з кулаками та криками вигнали пані Христину.

У цій сім’ї троє дітей. Найстаршому Василькові — вісім, Славкові — шість, Діанці — три. Їхня мати — 30-річна Ірина. Сусід Ігор розповідає, до нього зателефонували знайомі і розповіли, що жінка залишила дітей і пропала. Не дай Боже щось станеться... У хаті — газ. “Я побіг її шукати, - каже чоловік. - А вона з пияками горілку глушить! Волосся таке брудне, ніби їй на голову олію вилили. Ноги бруднючі. Я до неї говорю, а вона не реагує, наче у космосі. Додому йшла по паркану...”.

Ігор каже, родина живе у будинку родичів 39-річного Василя, який є батьком дітей. Вони не розписані. Ірина вважається матір’ю-одиночкою. Василь — наркоман зі стажем. Працює на “Шуварі”. “Він продукти в хату приносить, якісь овочі-фрукти, але вона постійно п’є. Нічого не готує!” - обурюється сусід. “Якщо старші знайдуть шматок хліба, то мала постійно голодна”, - додає сусідка.

Пані Христина тримає Діанку на руках. “Я от тільки з роботи прибігла (працює на швейній фірмі. - Авт.) — одразу її забрала, - каже. - Переодягнула, бо по хаті бігала у мокрих шкарпетках”. Знайомі купують для дітей одяг на гуманітарці, допомагають з бульбою на зиму. Та мати-пиячка, схоже, і не думає братися за розум! Сусіди кажуть, середущого Славка теж фактично виховують чужі люди. На мене дивляться два синіх очка. Діанка незнайомих людей лякається. Я даю їй печиво, боїться його взяти. “Більшість часу мала сидить у хаті, - каже пані Христина. - Тільки от зараз дитина почала говорити “баба”, “дядя”. Мене називає “няня”. Сусідка розповідає, матір не кладе доньку у ліжечко, а спить з нею на розкладному кріслі. “Просила її цього не робити. Бо вона п’яна, може дитину вночі придушити. Не реагує”.

Коли я зайшла у хату, побачила шестирічного Славка. Сидів на брудному дивані. У кімнаті, на підлозі, гори брудного одягу. Усюди пляшки, сигаретні «бички», іграшки. Сморід. На ліжку без постілі (подушки, здається, у житті не бачили наволочок) лежав старший Василько. Накрився брудним коциком. Видно тільки його очі. Коли бачить, що його фотографую, плаче: “Я не хочу жити без мами, без тата! Тато прийде, насварить маму, вона перестане пити”...

У цей час мати зі своїм товаришем по чарці розпивають на кухні чергову пляшку. Жінка не може зв’язати докупи і двох слів. На мої зауваження, чому у хаті не прибирає і не доглядає дітей, белькоче щось незрозуміле. У ванну мене не пускає. А я знаю, що там жах, сусіди розповідали. Заглядаю у холодильник — на полицях гнила цибуля і стара редиска. Всюди брудний посуд. На столі прокислий борщ. Таким і отруїтися можуть. Хлопці мені сказали, що їли в цей день пельмені.

“Чому дитина не ходить у школу?” - запитую жінку. Намагається усю провину перекласти на чоловіка. Він, мовляв, наркоман, її б’є. Все з хати продав. Її телефон здав у ломбард. “Скільки ви на дитину отримуєте?”. “2 900 грн. на місяць”, - каже. “Що ви дітям купуєте?”. “Чоловік у мене карточку краде”, - відповідає. “Брехня! - обурюється сусід Ігор. - Вона всі гроші пропиває”.

...Викликаємо з сусідами патрульну поліцію. Жінка не дозволяє поліцейським зайти у хату. “Алкоголем зловживаєте?” - питають з порога. “Зловживаю, але сьогодні не пила”, - відбивається. Патрульні обіцяють передати усю інформацію у соціальну службу. Читають кілька хвилин “нотації”, та жінка, здається, не розуміє, що відбувається.

Діанка того дня ночувала у сусідки. А ввечері, казала жінка, було продовження “бенкету”. Мати знову пила. Батько дітей прийшов додому пізно, приніс малим кефіру...

Фото автора.

Коментар для «ВЗ»

Ганна МАРУШЕЧКО, вчителька СШ № 67, класний керівник Василька

До дитини не маю ніяких претензій. Малий до школи ходить, десь колись може не прийти. Тому є пояснення від мами або довідка. Малий одягнений чисто. Торік він мав довідку, що сім’я малозабезпечена. Цього року ходить на групу продовженого дня. Має 10 грн. на обід. Має зошити і книжки. Ми не оцінюємо дітей у 2-му класі, але малий справляється з програмою. Мама у вересні була в школі. Нічого за нею поганого не зауважила. Тільки те, що мені не дала свого номера телефону. Батька я бачила один раз. Вдома я у них не була. Не було такої потреби. Днями до мене приходив їхній сусід, він мені розказав все те, що і ви. Що вони там п’ють... Вперше про це почула. Була вражена. Я зобов’язана піти до дитини тоді, коли без поважних причин її довго немає у школі. Про це розповіла завучу. Соціальний працівник і психолог підуть подивитися, в яких умовах живе дитина.