Отець Володимир Жураківський: «Якби люди, яких занесли у список боржників, підняли бучу, священик більше того не робив би»

24-річний Володимир Жураківський служить отцем-дияконом у соборі Покрови Пресвятої Богородиці. Водночас працює у патрульній поліції Львова (“ВЗ” писав про це раніше). Цього разу наша розмова з отцем Володимиром про духовність. З якими питаннями до нього найчастіше звертаються люди?

- У селах з парафіян збирають кошти на церкву, як такий собі обов’язковий платіж. Хто не здає, потрапляє у “чорний список”, прізвища “неплатників” оголошують під час Служби, а в деяких церквах вивішують списки боржників. Хіба це припустимо?

- Якби люди, яких занесли у такий список і оголосили прізвища під час Служби, підняли бучу, священик більше того не робив би. А так - схилили голови і мовчать. З давніх-давен було заведено: 10% від прибутку сім’ї мало йти на церкву. Але ця традиція втрачена. Священики почали просити гроші у людей. А люди, своєю чергою, звикли, що їх просять. Ремонт церкви, свічки, світло — це все чималі фінансові витрати. Мене колеги-патрульні запитують, чому за шлюб у церкві треба платити? Є храми, де встановлено такі правила. Наприклад, у церкві, де я служу, люди мають гроші — дають, не мають — ніхто не змушує їх це робити.

- Ви казали, що патрульні радяться з вами щодо сімейних стосунків, як не помилитися у виборі другої половинки? Що ви їм радите?

- Сімейні стосунки — це велика тайна. До шлюбу є період зустрічання, налагод­ження стосунків. Ви приглядаєтесь, вирішуєте, підходить вам ця людина чи ні. Інтимний зв’язок до шлюбу не рекомендується. Можна Бога розгнівити... Буває незапланована вагітність, і мама сама залишає­ться на руках з немовлям. Зазвичай доля таких дітей важка. Жінка замість того, аби виховувати дитину, намагається влаштувати особисте життя. Донечка, зазвичай, тягнеться до тата, син - до мами, бо потребує жіночої ніжності. Отже, у сімейних стосунках має бути гармонія. До речі, у чоловіка на першому місці має бути жінка, а у жінки — чоловік. А вже у них двох — їхні діти (не в мене є дитина, а у нас).

Ми з дружиною зустрічалися 2,5 місяця і вирішили одружитися. І донечка у нас уже росте. За цей короткий час зрозуміли, що підходимо одне одному. Легко йдемо на компроміси, вміємо домовлятися. А є випадки, коли роками зустрічаються, і врешті-решт характерами не сходяться. Хлопцям рекомендую перевірити, як їхня обраниця ставиться до батьків. Як ставиться до батьків, так буде ставитися й до чоловіка.

- Є люди, які у складних життєвих обставинах звертаються не до Бога, а до ворожок. Як церква дає собі із цим раду?

- Це трапляється часто. Зазвичай, коли зневірилися... Зокрема, і через ті добровільно-примусові пожертви на церкву. Але не тільки через це. Люди у всі часи потребують “хліба і видовищ”. А бабка віск виливає, яйця викочує... Шоу! Служба Божа у церкві вже приїлася, стала буденною. Дехто вірить, якщо чорний кіт перейде дорогу — не пощастить. Я скажу, якщо чорний кіт перейде дорогу — перехрестіться і перейдіть. І подивіться протягом дня, чи щось станеться. Але зробіть це з твердою вірою, що нічого поганого не трапиться.

- Знаю, підлітки дуже амбіційні. Їм треба все довести, показати. Чула таке: “Мамо, якщо моє життя зміниться, повірю у Бога”.

- Людина має сама прийти до Бога. Змушувати нікого не треба. Малі діти мають особливий контакт з Господом. Вони Його чують і бачать. Є така притча: 4-річна дівчинка просила у батьків, аби дозволили їй доглядати за молодшим братиком. Спершу батьки не дозволяли, бо сама ще мала. Та батько все-таки здався. Мала притулилася до братика (батьки тихенько спостерігали за дітьми) і каже: “Розкажи мені про Бога, бо я почала про нього забувати”. Кажуть, коли дитина усміхається уві сні, вона з ангелами розмовляє.

- Бачила у “Фейсбуці” фото з місця ДТП. А між автівками наче біла хмара. Дописувачі пишуть, що це душа відлітає в небо...

- Бачив це фото. Люди, які були поруч, не злякалися і не втікали. Фотоапарат зафіксував цей кадр здалеку. Душа дев’ять днів перебуває біля тіла. Потойбічний світ є. Він перетинається з нашим світом. Те, яким він є, описує апостол Павло: “Око не бачило, вухо не чуло і на розум не спадало, те приготував Бог тим, хто любить Його”...