Сміття горить — голова болить

Чимало львів’ян скаржаться на головний біль, слабкість, підвищення кров’яного тиску. Погане самопочуття пов’язують з пожежею на Грибовицькому сміттєзвалищі. Деяким вчувається запах горілого — через те зачиняють вікна і задумуються над тим, щоб вивезти дітей з міста.

«За результатами досліджень лабораторного центру Держсанепідслужби, перевищень вмісту небезпечних речовин у повітрі, яким дихають львів’яни, не зафіксовано. З окремих показників є незначні перевищення, але тільки у прилеглих до Грибовичів населених пунктах — Малехові і Дублянах, - каже лікар-епідеміолог Львівського міського відділу обласного лабораторного центру Держсанепідслужби Олег Когут. - Погіршення самопочуття може мати багато причин. Це і стрес, і перепади атмосферного тиску, і магнітні бурі. Все це збіглося у часі, тому може здатися, що причина — у пожежі».

Людей можна зрозуміти. З пам’яті ще не стерлися події 30-річної давності, коли стався вибух на Чорнобильській АЕС, а влада приховала від населення справжні наслідки цієї катастрофи.

“Українці хочуть бути частиною Європи, увійти до складу Європейського Союзу. Але ми виносимо до сміттєвих баків пакети, наповнені всіляким непотребом, і не задумуємося, як складеться подальша доля цих відходів, наскільки вони небезпечні для навколишнього середовища. Разом із рештками їжі викидаємо ртутні термометри, лампи розжарення, батарейки, будівельне сміття. Все це зараз горить там, на сміттєзвалищі, за 10 км від Львова, - каже лікар. - Якщо сьогодні кожен почне сортувати сміття, його кількість зменшиться... на третину! Щороку українці продукують 60 млрд. кубометрів сміття. Третина — це мінус 20 млрд. кубометрів! Уявляєте, наскільки це багато? Один вагон вантажного потяга має 50 кубометрів. В області є 700 сміттєзвалищ і лише частина розташовується на офіційно виділених земельних ділянках та роздільно збирає відходи (фактично — тільки пластик). Це загрожує екологічними та епідеміологічними наслідками. Довкілля забруднюється шкідливими відходами. При горінні сміття у повітря потрапляють небезпечні для здоров’я хімічні речовини — оксиди азоту, сірчисті та токсичні органічні сполуки, важкі метали, канцерогени. В органічних рештках розмножуються хвороботворні організми та паразити, ними живляться різноманітні гризуни, мухи та інші комахи, дикі і безпритульні тварини, які є носіями небезпечних інфекційних хвороб (особливо влітку). Тому неприпустимо, щоб сміття по кілька днів “грілося на сонці”. Поки “свіже”, його треба вивозити за межі населеного пункту.

Що може кожен із нас зробити у цій ситуації? За кордоном давно діє принцип “чим менше, тим краще”. І не тільки тому, що за вивезення сміття треба платити. Багато з того, що ми викидаємо, можна використати повторно, а за дещо — навіть отримати гроші. Порожні пляшки, банки, метал, папір, скло, відпрацьовані акумулятори — здати у пункти прийому. Пластикові предмети — викинути у відповідний контейнер (а не тицяти туди пакет з лушпинням від картоплі). Батарейки живлення приймають в окремих супермаркетах і магазинах, де реалізують такі товари. Відпрацьоване мастило можна залишити на СТО або автозаправних станціях”.

“За можливості, не купуйте вироби одноразового використання (наприклад, пластиковий посуд), - радить Олег Когут. - Зламану парасолю можна відремонтувати, черевики, які почали пропускати вологу, підклеїти. Вбрання, яке не хочете більше носити, пригодиться для робіт на дачі чи городі, у гаражі, під час ремонту. Його можна віддати друзям, близьким або потребуючим. Навчіться повторно використовувати все, що до цього надається: зворотний бік використаних аркушів паперу — для чернеток; у відерці з-під морозива можна зберігати інші продукти; не купувати нову банку кави чи чаю, а брати на вагу чи у пакеті і зберігати їх у старій тарі. Старі речі можна пустити на ганчірки. Книги, які прочитали, - віддати у бібліотеку. Іграшки, якими дитина вже не бавиться, - відвезти у сиротинець. Із залишків їжі, скошеної трави, опалого листя можна зробити компост (органічне добриво). Цей перелік можна розширювати до безкінечності. Головне — творчо підійти до питання”.