Кравці, ткачі, аптекарі, ювеліри…

Львів увосьме проводить Міжнародний фестиваль єврейської музики LvivKlezFest. Клезмерська музика - традиційна народна музика східноєвропейських євреїв. До 5 червня, коли на площі Арсенальній відбудеться гала-концерт «Мазл Тов!», шанувальників єврейської культури чекає багато цікавих культурних заходів. Це не тільки виступи самобутніх клезмерських колективів, а й екскурсії, театральні вистави, виставки, свято єврейських смаколиків, майстер-класи та багато іншого. У рамках фестивалю у Львівському історичному музеї відкрилася виставка «Пам’ятки єврейського ремесла».

Експозиція у «Палаццо Бандінеллі» - результат спільних зусиль чотирьох львівських музеїв - Історичного, Музею етнографії, Музею історії релігії, Львівської Національної галереї мистецтв та невеличкого музею «Слідами галицьких євреїв», який діє при Всеукраїнському єврейському благодійному фонді «Хесед Ар’є».

Як розповіла завіду­вач сектору музею «Палаццо Бандінеллі» Тетяна Лозова, “родзинка” виставки - представлені вперше після Другої світової війни вироби єврейських ремісників із дерева. Це - корони, ханукальні підсвічники, скриньки для етрогу (ритуального цитрусу), яди (указки у формі долоні - для читання Тори), мезузи (свитки пергаменту із молитвою, які прикріплялися до косяку вхідних дверей), ритуальні тарелі. У цій різьбі переплелися українські і єврейські мотиви. Наприклад, плоска різьба, якою прикрашені шабатні тарелі, запозичена із Гуцульщини.

«У Галичині не було таких ремесел, де б не працювали євреї, - розповіла Тетяна Лозова. - Зазвичай це були ужиткові професії - кравці, ткачі, ливарники, мідники, пекарі, аптекарі, ювеліри, годинникарі, різники та багато інших. За австрійським переписом 1763 року, в усій Галичині жили 44 тисячі ремісників. З них 16 тисяч були ремісники-іудеї».

Директор музею «Слідами галицьких євреїв» Ольга Лідовська провела екскурсію виставкою. Тут представлено понад 150 оригінальних предметів і низка фотографій, на яких зображено єврейських ремісників у роботі. Оригінальним експонатом є диплом челядника (1916 рік), на обрамленні якого - «логотипи» усіх ремесел, які існували на той час у Львові (усього 31 герб). Є експонати, які характеризують розвиток аптечної справи, миловаріння у Львові. Кравецьке ремесло представляють старовинні швейні машинки і оригінальний одяг. Також - вироби друкарів, палітурників. У Львові у 1815 році було декілька друкарень, власниками яких були євреї. Вони випускали єврейські книжки, які продавали в Галичині, а також вивозили і продавали в Росії, Пруссії та Угорщині.

Унікальним є ритуальний посуд із фаянсу і срібла, предмети святкового і повсякденного вжитку, виконані з тканин, металу, скла, порцеляни, паперу. Привертає увагу вітрина з ритуальним сріб­лом - розкішні корони на Тору, ремоніми (прикраси на сувій Тори), бесаміми (посуд для пахощів), указки для Тори, тора-шильди (щитки на Тору). Предмети з тканин - синагогальні завіси, прикраси до талесу (покривала для молитви), кіпи (головні убори), пояси, шитво зі срібних і золотих ниток. А брусттухи - це спеціальні прикраси зі срібного шитва, які прикривали жінкам груди. У XIX столітті дами носили сукні із глибоким декольте. Єврейські жінки одягали зверху ще й такий своє­рідний «слюнявчик»…

Фото Іллі ЛЕВІНА