Вільні нині лише номери класу люкс

Минулого року курортний Трускавець прийняв понад 180 тисяч туристів з України та з-за кордону. “Географія” гостей змінилася. Якщо минулих років сюди на відпочинок та оздоровлення їхало чимало росіян, то тепер їх майже немає. Серед російських гостей — хіба ті, які мають у Трускавці родичів. Найбільше Трускавець відвідують українці з інших регіонів (крім двох окупованих), азербайджанці, німці, білоруси, поляки, молдавани, турки. Тепер Львів та Трускавець співпрацюватимуть у туристичній сфері. Обидва міста готують спільний екскурсійно-лікувальний тур.

Практика свідчить, що більшість туристів, які приїжджають лікуватися у Трускавець, потім їдуть на екскурсії до Львова. Про це розповів “ВЗ” спеціаліст Центру туристичної інформації Трускавця Олександр Боднар.

Востаннє відпочивала у Трускавці у квітні 2015 року. Тепер до списку “родзинок” курорту додався дельфінарій. Двічі на день (о 14-й та 16-й год.) там проводять шоу-програму, де виступають шість дельфінів та два морські котики.

“Львів і Трускавець можуть доповнювати один одного, ділитися туристами, - каже Олександр Боднар. - Останніми роками привабити туристів лише одним оздоровленням складно. У тренді — поєднання пізнавального з корисним. Наприклад, чимало туристів практикують відвідини Львова, дельфінарій “Оскар” у Трускавці та зоопарк “Лімпопо” у Меденичах. Є інший бік медалі: деякі гості нашого міста навіть не знають, з якою метою сюди приїхали, — попити води, відвідати SPA-центри чи розважитися. Туристично-інформаційний центр випустив буклет про те, що тут можна відвідати. ТОП-5 місць — бювет мінеральних вод, парк, санаторії, дельфінарій, місцеві ресторани”.

Запитала у кількох кафешках Трускавця, яку коронну місцеву страву можна спробувати туристу. Офіціанти рекомендують страви з карпатських грибів (від підлив до запіканок), чаї та приправи з місцевих трав.

Працівники туристичної сфери кажуть, що перевага Трускавця — спальний район, відділений від відпочинкового. Тому місцеве населення не «втомлюється» від туристів. Більшість санаторіїв, готелів, кафе і ресторанів зосереджені в одному мікрорайоні. Однією з проблем курортного міста є те, що воду з бюветів доставляють в готелі і санаторії. Але вона через дві години втрачає свої лікувальні властивості. У туристів є вибір: пити воду з бювету або в готелі. У попиті — оренда помешкань у приватному секторі (від 150 гривень за добу без харчування). Готелі не кожному по кишені. Найдешевший готельний номер — від 350 гривень (зі сніданками). Можна знайти і за 200 гривень за добу, але це санаторій радянського взірця з ненав’язливим сервісом... Зараз — період міжсезоння. Але, попри це, більшість готелів Трускавця заповнені туристами. Вільними є лише номери класу люкс та дорогі апартаменти (понад тисячу гривень за добу).

У туристичній сфері працюють переважно місцеві фахівці. Косметологи удосконалюють майстерність на курсах у Львові, Києві. Серед лікарів — і новоспечені випускники львівських медичних вишів, і фахівці з багаторічним стажем. Кажуть, до клініки професора Володимира Козявкіна ніколи не заростає стежка. Туди зі Львова курсують спеціальні трансфери з німецькими пацієнтами.

Запитала працівників кількох санаторіїв про зарплату. Ніхто не живе на “голу” ставку — 1300 гривень. Стараються “виїхати” на відсотках, преміальних та чайових. Деякі SPA-салони ставлять умову: 30-50% від суми замовлення — премія майстру, решта — на фірму. Спеціалістам-початківцям дають 10-20%. “Хороший спеціаліст може заробити на місяць понад 10 тисяч гривень, - каже працівниця одного із санаторіїв Трускавця Ірина. - Початківці — від трьох тисяч. Якщо ти профі — матимеш хороші чайові від клієнтів. У нашій справі є не лише професійність, а й ввічливість, уважне ставлення до клієнтів”.

Фото автора. Трускавець, Дрогобицький район