Передплата 2024 ВЗ

Юрій Єрін: «Мед, як і цукор, піднімає рівень глюкози у крові»

Якщо у сім’ї дитина з діабетом, дієти бажано дотримуватися всім членам сім’ї.

У тижневику №128 (5384) за 19-25 листопада ми писали про діабет — недугу, від якої потерпають дорослі. Сьогодні хочемо поговорити про діабет у дітей. «Хвороба насправді не страшна — страшні її ускладнення», - кажуть лікарі. Якщо домогтися, щоб цукор не підвищувався, захворювання не матиме сумних наслідків. Єдиний спосіб цього домогтися — самому себе контролювати та слухатися свого лікаря. На жаль, діабет — хвороба не лише дорослих. Перша реакція батьків на таку новину — розпач. «Побиватися не треба. Попри те, що захворювання на теперішньому етапі розвитку науки невиліковне, з ним також можна прожити довге щасливе життя», - запевняє головний ендокринолог Львівщини Юрій Єрін (на фото).

- Чому виникає діабет 1 типу?

- З різних, часом невідомих причин запускається автоімунна реакція. Т-лімфоцити, які повинні знищувати злоякісні клітини та клітини, інфіковані вірусами, беруться знищувати бета-клітини підшлункової залози, які продукують інсулін — гормон, що відповідає за підтримку рівня глюкози у крові.

- Які діти перебувають у групі ризику?

- Ті, що народилися з вагою менш як 2,5 кг або понад 4 кг та ті, у яких на діабет хворіють обоє чи один із батьків. Не обов’язково дитина повторить їхню долю. Але за наявності несприятливих факторів (наприклад, стресової ситуації) автоімунна реакція може ввімкнутися, і тоді дитина захворіє.

- У якому віці найчастіше діагностують це захворювання?

- Раніше хвороба частіше проявлялася у підлітковому віці. Спусковим механізмом служила гормональна перебудова організму. Проте в останні 8-10 років усе частіше виявляємо цю патологію у дітей молодшого віку, і така тенденція спостерігається у цілому світі.

- Статистика захворюваності на діабет серед дорослих — плачевна. Офіційно хворіє 1,3 млн. осіб, однак цю цифру, кажуть лікарі, треба множити на три. Наскільки поширена ця недуга серед дітей?

- Можу озвучити дані по області. На діабет 1 типу хворіє близько 600 дітей, на діабет 2 — троє. Інсулінотерапії потребують усі, у кого 1 тип. Але ця статистика — умовна. Діагностуємо нові випадки, діти стають дорослими і переходять до дорослих ендокринологів…

- Які симптоми діабету? На що слід звернути увагу?

- Дитина постійно відчуває спрагу, через те більше п’є (полідіпсія). Відповідно, частіше ходить у туалет, при цьому у неї виділяється багато сечі (поліурія). Якщо батьки на це не відреагують, не відведуть дитину до лікаря, до вищеперелічених симптомів приєднається ще один — дитина почне різко втрачати вагу. Якщо і цю ознаку проігнорують дорослі, наступним етапом розвитку захворювання стане поява кетонових тіл у крові. Коли дитина видихатиме повітря, відчуватиметься запах ацетону. Якщо негайно не буде надана медична допомога, розвинуться виражена слабкість, нудота, блювота і, нарешті, втрата свідомості (кома). За умови неправильного лікування або його відсутності кома може закінчитися смертю. За останні роки не пригадую такого, щоб батьки довели дитину до повного виснаження і втрати свідомості. Протягом минулого року зафіксували лише один випадок смерті — не через пізню діагностику, а через поганий перебіг самої недуги, недостатній догляд батьків (і таке, на жаль, трапляється) та появу супутніх патологій.

- Дітям, які хворіють на діабет

1 типу, інсулін доведеться вводити пожиттєво?

- Так. Буде змінюватися тільки доза, адже дитина росте, розвивається.

- Не раз чула від ваших колег: найважливіше при діабеті — це самоконтроль. Дітей це також стосується?

- Аякже. Вони також хочуть жити повноцінним життям — ходити на дискотеки, фестивалі, концерти. Також можуть захворіти, приміром, на грип. Дитина повинна знати, як їй поводитися в разі погіршення самопочуття, адже дорослі не завжди можуть бути поруч.

Держава закуповує для хворих дітей глюкометри — прилади для вимірювання рівня глюкози у крові. Також забезпечує витратними матеріалами до них — тест-смужками. На жаль, не у повному обсязі. Колись видавали тільки 100 смужок, потім — по 200, в останні два роки — по 550.

- Скільки насправді потрібно?

- В ідеалі потрібно проводити чотири заміри цукру на день. Це — 1460 тест-смужок на рік. Часом витрачається більше смужок. Це колись доза інсуліну була фіксована — дитина мусила їсти у чітко визначені години, дотримуватися строгого розпорядку дня. Тепер цю дозу можна (а подекуди і необхідно) постійно коригувати, а для цього треба частіше міряти цукор.

- Однак певні обмеження все-таки існують?

- На легкозасвоювані вуглеводи. Це — ті цукри, які швидко всмоктуються у кров (цукерки, цукор, мед).

- Мед?

- Це — міф, що при діабеті його можна їсти. Цей продукт, як і рафінований цукор, піднімає рівень цукру у крові.

- А як щодо білого хліба? Від нього хворі також мусять відмовитись?

- Якщо він збагачений клітковиною, яка сповільнює всмоктування вуглеводів, можна. Але обов’язково слід підраховувати кількість цих вуглеводів і відповідно порівнювати з кількістю введеного інсуліну. Те саме стосується багатьох інших продуктів — з’їсти можна дозовану і порівняну з інсуліном кількість.

- Виходить, батьки (навіть якщо самі — здорові) також повинні дотримуватися дієти? Не зможе дитина втриматися від спокуси, якщо дорослі поставлять перед нею тарілку гречки, а самі наминатимуть торт…

- Батьки якраз це розуміють. А от брати та сестри — не завжди. Якщо у домі панує здорова та доброзичлива психологічна атмосфера, то всі члени сім’ї будуть дотримуватися дієти. Ба більше: їм це також піде на користь.

- Чому у дітей розвивається діабет 2 типу? Через ожиріння? Нещодавно наша газета писала про випадок, який трапився у США. Недугу виявили у трирічної дівчинки. Дитина мала ожиріння — батьки годували її нездоровою їжею, не обмежували у порціях. Медики стверджують, що це — наймолодша пацієнтка у світі з таким діагнозом.

- При діабеті 2 типу бета-клітини підшлункової залози (на відміну від діабету 1 типу) у цілому збережені, але продукують менше інсуліну, ніж цього потребує організм, або знижується чутливість клітин організму до цього гормону. Ожиріння є одним із факторів ризику розвитку цього захворювання, бо в разі надлишкової ваги якраз і відбувається зниження чутливості клітин до інсуліну.

При діабеті 1 типу альтернативи інсулінотерапії не існує. При 2 типі можемо почати з банального — дієти. Внесли зміни у харчування, але цукор — «тримається»? Підключаємо цукрознижувальні препарати. Їх є багато, але суть роботи — однакова. Інсулін для чого потрібен? Щоб перенести цукор з крові у клітини тіла. Цукрознижувальні таблетки покращують чутливість клітин тіла до існуючого інсуліну, а надлишок цукру — виводять з організму. Але, як вже сказано, діти рідко хворіють на діабет 2 типу.

- Кажете, діабет — пожиттєве захворювання. А якщо людина буде вести здоровий спосіб життя?

- У неї буде кращий перебіг захворювання. Зможе зменшити дозу цукрознижувальних таблеток. У неї зменшиться кількість цукру у крові, відповідно, зменшиться ризик розвитку атеросклерозу, який призводить до інших важких недуг (зокрема інфаркту та інсульту).

- Наскільки при 2 типі діабету важливий самоконтроль?

- Діабет 1 типу — лабільний, 2 — стабільний. Але такі пацієнти так само повинні стежити за тим, щоб цукор тримався у межах норми, у межах компенсації, бо за цих умов не розвинуться ускладнення. Однак при 2 типі немає різких стрибків глюкози у відповідь на емоційний подразник чи якусь хворобу, як при 1.

- Дорослі хворі, щоб полегшити собі життя, можуть використовувати інсулінову помпу. Дітям вона також підходить?

- Звичайно. Помпа — це прилад для зручного введення інсуліну. Під шкіру вводиться катетер, який з’єднується із приладом завбільшки з пачку сигарет. Інсулін надходить через цей катетер відповідно до налаштувань, погоджених із лікарем. Прилад можна тимчасово від’єднувати (скажімо, якщо хворий хоче скупатися у басейні або відвідати заняття з карате). Знову підключить — подача інсуліну поновиться. З цим приладом легше коригувати дозу інсуліну, але має він і свій недолік — високу вартість. Якби українці жили заможніше, то перше, що ми б радили хворим, - помпову інсулінотерапію.

- Дітям з якого віку можна користуватися цими помпами?

- З 5-6 років, хоча є приклади, коли їх використовують, починаючи з грудного віку. Прилад треба носити постійно — дитині може це не сподобатись. Може зривати його, кидати. Зламати помпу — непросто, але за великого бажання — можливо. Крім того, маленькі діти мають маленький жировий прошарок — складно буде ввести катетер під шкіру, дитина може відчувати дискомфорт.

- Які пацієнти більш дисципліновані — дорослі чи діти?

- Діти, бо вони не знають про існування інших варіантів. Дорослі часто керуються стереотипами, дослухаються до порад некомпетентних осіб. Проте мушу визнати — діти частіше порушують дієту і навіть пропускають ін’єкції інсуліну (всміхається).

- Хвороба впливає на якість життя?

- Так, бо треба і цукор поміряти, і інсулін ввести. Але раніше хворий їхав у подорож чи відрядження і брав зі собою оберемок шприців. А ще колись ті шприци треба було кип’ятити, бо одноразових не було. Тепер для виміру цукру у крові та введення інсуліну створено зручні прилади, що полегшують хворим життя.

Вище носа! Пацієнти, які оптимістично дивляться на світ, проживуть довге життя без ускладнень.

Схожі новини