Передплата 2024 «Добра кухня»

Поліграфу сповідаються щиріше, ніж священикові

Щоб не виносити сміття з хати, інколи варто пройти випробування на детекторі брехні.

Поважний бізнесмен поїхав відпочивати за кордон зі своєю дружиною. Коли повернулися до рідної домівки, з’ясувалося, що зі сейфа, в якому зберігав свої заощадження, зникла велика сума грошей. Дружина почала нашіптувати благовірному, що гроші вкрав його син від першого шлюбу, який жив разом з батьком та мачухою. Не бажаючи залучати до сімейного скандалу правоохоронців, чоловік звернувся по допомогу до приватного поліграфолога.

Поліграфолог Ольга з дозволу юнака опитала його на поліграфі. Прилад засвідчив, що хлопчина до викрадення грошей з батьківського сейфа не причетний. Тоді вирішили провести опитування на поліграфі всіх членів родини. З’ясувалося, гроші поцупила та переховала ще до від’їзду на курорт дружина бізнесмена. Зробила це для того, щоб чоловік запідозрив у крадіжці її пасинка та вигнав його з родини...

Донедавна українці знали про поліграф, який ще називають детектором брехні, лише з іноземних фільмів. Та останніми роками в силових відомствах України почали з’являтися іноземні прилади та фахівці, які вчилися з ними працювати. Нещодавно в Україні почали виготовляти вітчизняні поліграфи - “Рубікони”, а поліграфологи об’єдналися у Всеукраїнську асоціацію.

Міжнародним правом зазначається, що застосування поліграфа дозволяється лише за згоди опитуваної особи. Не допускаються опитування на поліграфі неповнолітніх. В українському законодавстві використання поліграфа регламентують положення КПК (Кримінально-процесуального кодексу) і низка підзаконних актів. Нормами КПК та Законом України “Про судову експертизу”, зокрема, передбачено, що суд може призначити в рамках кримінального, цивільного та інших видів судочинства “судову психофізіологічну експертизу з використанням поліграфа”. Інструкція МВС від 2004 року дозволила правоохоронцям використовувати поліграф для відбору кандидатів на службу. Стаття 8 Закону “Про оперативно-розшукову діяльність” дозволяє застосовувати поліграф для “опитування осіб за їхньою згодою”. У статті також зазначено, що “отримані під час опитування відомості мають стати орієнтирами для збору офіційних доказів”.

Цього року відповідний наказ Міністерства юстиції дозволив використовувати поліграф приватним структурам “за наявності письмової згоди особи, яка буде проходити опитування”. В українських правових актах також зазначається, що опитування з використанням поліграфа мають право проводити атестовані фахівці на сертифікованих поліграфах.

Щоб навчитися використовувати поліграф, Ольга спочатку вчилася у найвідомішого українського поліграфолога, консультанта СБУ Олексія Дубровського. Згодом пройшла навчання в Одеському національному університеті імені І. Мечникова за фахом “психологічні методи дослідження з використанням поліграфа” та отримала свідоцтво “психолога-поліграфолога”. Обдурити поліграф, доводить фахівець, неможливо. Адже, ловлячи на брехні, хитрий прилад фіксує одинадцять параметрів почуттів людини (пітливість, кардіо­граму серця, тиск та ін.), які обов’язково підкажуть, коли особа збрехала. Щоправда, напередодні опитування людина не має вживати алкоголю чи заспокійливих ліків. Про вживання останніх, до речі, поліграф одразу “повідомить”.

“Чимало багатих літніх чоловіків перед тим, як стати на “рушничок щастя”, укладають зі своїми набагато молодшими обраницями шлюбні контракти. При цьому наполягають, щоб у контракті був пункт про згоду у будь-який час пройти на поліграфі тест на вірність за вимогою однієї зі сторін, - розповідає про свою практику Ольга. - Бувало, що після опитування на поліграфі якійсь молодиці доводилося покидати фешенебельний особняк та повертатися до рідного села. Було і навпаки — поліграф підтверджував подружню вірність. Тоді наказувала замовникові опитування негайно бігти та купувати дружині найдорожчий букет квітів. Бо поліграфу жінки сповідаються чесніше, ніж священикові”. Застосування поліграфа, вважає фахівець, допоможе в майбутньому припинити такі ганебні явища, як, наприклад, футбольні “договірні” матчі.

Доводилося Ользі допомагати встановлювати істину у справах із кримінальним забарвленням. Якось до неї звернувся керівник приватного підприємства, зі сейфа якого зникли... 400 тисяч доларів! Готуючись вранці купити велику партію сировини, бізнесмен напередодні увечері поклав “зелені” в сейф, що стояв у його кабінеті. Вночі в офісі залишалася охорона підприємства, за сейфом “спостерігала” відеокамера. Та це не завадило зловмисникам (на камеру вони просто накинули ганчірку) випотрошити сейф і забрати “зелені”. З певних причин підприємець вирішив звернутися до послуг приватного поліграфолога, а не шукати допомоги у міліції.

Перед тим, як братися до опитувань, Ольга оглянула місце події. Зауважила, що на сейфі стояв графин, який впав на підлогу і розбився, коли зловмисники потрошили сейф. Коли працівники підприємства дали письмову згоду на опитування на поліграфі, почалася копітка робота. Про викрадення з офісу великої суми готівки знали усі. Отож питати про це опитуваних “у лоб”, розуміла психолог, марно. Мусила скласти список питань (стандартне опитування триває близько півтори години), щоб непомітно для опитуваного задати ключове: чи бачив він розбитий графин. А бачити його розбитим, окрім власника кабінету, міг лише злодій, який різав сейф. Так, збираючи до купи невидимі іншим крихти, поліграфолог встановила, що крадіжку вчинив начальник охорони підприємства, майор міліції у відставці.

Деколи людину, яка бреше, можна викрити, навіть не розпочавши опитування. Шеф, скажімо, попередив підлеглих, що завтра до офісу приїде людина з “детектором брехні”, отож ніхто не має напередодні вживати алкоголь чи приймати заспокійливі піґулки. Та, заходячи до поліграфолога, хтось зізнається, що “вчора зайшов кум, отож мусив випити”. Хтось хапається за серце та доводить, що мусив приймати піґулки. Таким пропонують пройти опитування (воно ж добровільне) пізніше. Та якщо людина вдруге не зможе “сповідатися” поліграфу, роботодавець має робити певні висновки...

Намагаючись обманути поліграф, зловмисники іноді вигадують фантастичні історії. У підприємця, який звернувся до Ольги, зі складу зник товар. Власник товару розповів, що крадіжку вчинили 20 березня. Тієї ночі за складом наглядали чотири охоронці. Та поліграф вказав, що жоден із них тієї ночі у склад не заходив! Поліграфолог не здалася. Знову і знову опитуючи людей, вона почула від одного з працівників, що той 12 березня відпросився у шефа “додому бульбу копати”. Ще одне запитання, і... поліграф підтвердив, що насправді склад обікрали саме 12 березня! Зробив це чоловік, який завчасно подбав про своє алібі. Коли злодія викрили, він почав розповідати, що піти на злочин його примусили якісь бандити, викравши родину. Та поліграф викрив, що насправді це - казка.

Те, що поліграф неможливо обдурити, кореспондент “ВЗ” вирішив перевірити на власному досвіді. Знайшов у “пошуковику” сайт Центру поліграфологічних досліджень “Детектор брехні” - detektor.org.ua та набрав вказаний там номер мобільного - 067- 666-08-08. Відповіла Ольга...

Для чистоти експерименту домовилися, що записую на папірці число, яке має “вгадати” поліграф. Папірець кладу у кишеню та готуюся обманути хитрий прилад. Ольга чіпляє на мою голову якусь “корону”, під’єднує до тулуба датчики, одягає на пальці три проводи до детектора. На стілець, на якому сидітиму, поліграфолог кладе тремер. Каже, що ця шкіряна подушка не дасть змоги підкласти під п’яту точку кнопки чи інші колючі предмети, завдяки яким мої рефлекси можуть реагувати не так на питання, як на біль, отож допоможуть обманути детектор. Коли поліграф підключили, бачу скоса на його екрані кардіограму биття свого серця. Щоб не відволікався, Ольга плескає у долоні, - кардіо­грама різко стрибає. Лише почалися перші питання (як звуть, ким працюю) — спітніли долоні... Обманути детектор брехні, зізнаюся, не вдалося. Розвідника з мене не вийде...

Схожі новини