Передплата 2024 «Неймовірні історії життя»

«Вмикаю прожектор і малюю вночі...»

На стіні Стрийського ринку художник зі Стебника малює три портрети Андрея Шептицького.

22-річний художник завершує малювати портрети Митрополита Андрея Шептицького. На стіні Стрийського ринку. Громадські активісти намагалися отримати дозвіл створити картину на стіні “Політехніки”, біля собору Св. Юра, але їм не вдалося. І не треба, вирішили вони...

Андрій Савчишин цього року закінчив коледж декоративного та ужиткового мистецтва ім. І. Труша (відділення монументально-декоративного розпису). Вступив до Краківської академії мистецтв (Польща), але... передумав вчитися за кордоном. Вирішив повернутися до Львова і знайти роботу. “У навчальних закладах нас вчать малювати. Але не вчать, як можна заробляти на мистецтві, - розповідає юний художник. - У Кракові, до прикладу, є спеціальна структура, яка займається випускниками. В Україні художникам дуже важко знайти роботу. Мистецька галузь стає непотрібною... Через бідність людей багатьом не до “високих матерій”. Мені пощастило, я маю замовлення”.

Андрій каже, обрав стіну Стрийського ринку, бо поруч живе. Неподалік — академія мистецтв та художній коледж. Це місце — багатолюдне, портрети добре проглядаються звідусіль. Коли запитав дозволу у директора ринку, чи можна намалювати Шептицького, той спершу був заскочений пропозицією, але погодився. Тильна стіна Стрийського ринку, навпроти автобусної зупинки, завжди мала непрезентабельний вигляд: нецензурна лайка, графіті, зміст якого мало хто розуміє. Частину цієї стіни волонтери побілили, на іншій і надалі “красуються” різнокольорові “карлючки”...

“Проект уже був готовий. Кошти на фарби допомогли зібрати волонтери. Це близько 6 тис. грн., - веде далі Андрій. - Малював олійною фарбою, зверху портрети покрию лаком. Там є накриття, негода їм не загрожує. Моя робота — подарунок львів’янам. Шептицький дуже багато зробив для мистецтва. Був меценатом та колекціонером. Зараз я можу прийти у Національний музей і побачити там картини відомих художників, які зібрав Митрополит...”. Аби довідатися більше про цю визначну людину, Андрій Савчишин набрав книжок у бібліотеці з його портретами. Зобразив Митрополита Андрея у різному віці. З лівого боку він зовсім молодий (і найменш упізнаваний)...

Коли Андрій працює, люди заглядають через спину, питають, що він робить. Якась жіночка почала кричати: “Шо ти на стінах малюєш!..”. Багато перехожих впізнає Шептицького і дякує за хорошу роботу. Інші обурюються, чому малює таку визначну постать на стіні... базару. “Є категорія людей, яким віч­но щось не подобається, - усміхається художник. - Аби не відволікатися від роботи, одягаю навушники і слухаю музику (Андрій також співає та грає на гітарі. - Авт.). Працюю вночі. Коли включаю прожектор, біля мене збираються місцеві алкоголіки. Волонтери, які мені допомагають, їм мільйон разів пояснюють, кого малюю”.

На завершення Андрій напише на стіні відомі слова Митрополита: «Не потоком шумних і галасливих фраз, а тихою, невтомною працею любіть Україну!»...

А тим часом...

Постать Преподобного Митрополита Андрея Шептицького — багатогранна. Усім відомо, що Андрей Шептицький був персоною не лише відданою Богові, а й активним соціа­льним і навіть політичним діячем: був засновником земельного банку у Львові, підтримував ЗУНР, стояв у жорсткій опозиції до окупантів Галичини, протестував проти штучного голоду на теренах України тощо. Уже після святкування його 150-літнього ювілею і відкриття пам’ятника у Львові тривають заходи з вшанування Преподобного Андрея, і під час кожного його особистість відкривається у новій іпостасі. Під час нау­кових читань «Екологічне подвижництво Митрополита Шептицького у справі захисту і збереження лісів», які відбулися у Національному лісотехнічному університеті України, ми довідалися, що Владика Андрей був ще й... першим екологом України.

Наукові читання провів учений-лісівник, професор Мирон Горошко, який розповів, що на прохання Наукового товариства імені Тараса Шевченка Андрей Шептицький виділив для заповідника урочище «Чортова гора» неподалік Рогатина - унікальну ділянку степової реліктової рослинності, яка належала церкві. Крім того, він заборонив вирубувати лісові масиви біля церков. З ініціативи Митрополита церква скуповувала й інші ділянки землі, що були цінними із наукового погляду, аби зберегти їх від надмірного втручання людей.

Максим ОЖИГІН.

Фото автора

Схожі новини