Вареники з картоплі коштують, як із... червоною ікрою!

Львів успішно затверджує за собою статус туристичної Мекки України.

Торік у місто Лева завітало 1,7 мільйона гостей, цього року очікується 2 мільйони. Там, де туризм, там і ціни — туристичні. Багатьом львів’янам ціни у «центрових» закладах не по кишені. Кава — майже 40 гривень, пиво — 40-100, за овочеві салати доведеться викласти майже сотню, перші страви — 60-80 гривень... Та не усі дорогі кафешки тримають планку якості. Мовляв, до них і так гості стають у чергу…

Як повідомила “ВЗ” начальник відділу торгівлі управління економіки Львівської міської ради Галина Шарко, у центрі Львова 271 заклад громадського харчування (кафе, ресторани, бари, паби, піцерії). В інших районах Львова їх налічується орієнтовно по сотні в кожному. “Кількість закладів харчування у центрі — висока, — стверджує чиновниця. — Але це нормально як для туристичної частини міста, де туристи залишають гроші у сувенірних крамницях та ресторанах”.

...Минулими вихідними завітала з колежанкою в центр, щоб у затишному кафе випити кави. Вибрала капучино з карамельною поливкою та ромом, сирник, негазовану воду. Заплатила сто гривень. У сусідньому кафе за це саме довелося викласти майже 200 гривень...

Ціни розраховані на туристів, але якість страв, рівень обслуговування залишають бажати кращого. За ціною, як дорогі ресторани, за наїдками — їдальні... Львів’янин Юрій Зелик жаліється: “На вихідні завітав з дітьми в піцерію. Гарний інтер’єр. Але зі співвідношенням якість-ціна треба щось робити. Піца за 149 гривень мусить бути смачною на всі 149 гривень. Це ж стосується і салату «Цезар» із сумнівною заправкою. А про спагеті «Болоньєзе» взагалі промовчу. Або щось зміниться, або не буде цієї піцерії. Порожній зал дощового суботнього вечора — найкраще підтвердження моїх слів”.

Журналіст “ВЗ” висловила свою думку в соцмережах щодо цієї піцерії, яка влітку рекламувала полуничний десерт вартістю у майже 80 гривень. Запитала адміністраторів, чому в розпал полуничного сезону десерт коштує як взимку? Мені відповіли, що, згідно з новими стандартами якості страв, піцерія замовляє полуницю в Італії...

52-річна львів’янка Юлія любить кавувати у престижній кав’ярні на проспекті Свободи. Каже, кава смачна, але коштує майже 40 гривень. “Розчарована десертами в елітній кав’ярні, — продовжує розмову Юлія. — З тірамісу текла водичка, сирник наче з цегли, шоколадний торт твердий, несмачний. Та й офіціанти не дуже стараються, щоб заробити на чайових. Вважаю, у центрі бракує якісних закладів, де можна смачно і дешево перекусити. Добре, що відкриваються еко-ресторани. Та ціни там розраховані на багатіїв”.

Екскурсовод Володимир Космина погоджується, що останніми роками кафе в центрі “позагинали” ціни. Попит породжує високу ціну. Жоден турист не поїде обідати на Сихів. Мовляв, в центрі “піпл схаває” страву, яка насправді коштує у рази менше. “Кафе сіли на нашу шию, без туристів вони б давно закрилися, — каже пан Космина. — Не може бути восьмикратна націнка на пиво, шалена вартість кави. Зайшов з другом у пивний ресторан, замовив пиво і солоні сирнички, як черешні. Принесли рахунок — 150 гривень. Чому подорожчали перші і другі страви, до яких входять овочі, вирощені на наших полях? Їх не за долари купили. Чому в одному кафе вареники з картоплею коштують 40 гривень, а в іншому — 90? Ці вареники з картоплею чи з червоною ікрою?”.

За інформацією “ВЗ”, гіди, які водять своїх туристів у певне кафе чи ресторан, мають до 15% “відкату” від власників закладу. Така практика поширена і за кордоном. Мандрівники зі стажем не радять “хавати” пропозицію гіда. Бо за ці самі страви можна заплатити в іншому кафе щонайменше на п’ять євро дешевше.

Коментарі для «ВЗ»

Мар’яна РОПАЧ, ресторанний критик

У деяких ресторанах та кав’ярнях у центрі Львова вартість страв справді завищена. Відвідувачі оплачують лише за статус та “марковість” закладу. Іноді у таких кафе кухня на порядок менш смачна та якісна, аніж у тих ресторанах, які ще не мають розкрученого бренду. Львівські ресторації мають бути орієнтовані не лише на туристів та їхні гаманці, а й на простих львів’ян, які люблять своє місто, але часто-густо не можуть через надто дорогу вартість просто посидіти за столиком, посмакувати запашною кавою.

Марк ЗАРХІН, ресторатор

Неправда, що власники кафе, ресторанів не поважають львів’ян, орієнтуючись у ціновій політиці суто на туристів. Просто через економічну кризу, обвал гривні прибутки у частини містян знизилися. Не всі можуть собі дозволити пообідати в дорогому кафе. Витрати рестораторів зросли. Зокрема, подорожчали нерухомість, оренда приміщень. Деякі заклади, які ставлять високі ціни на страви, використовують у їх приготуванні іноземні продукти, придбані за валюту. Це економіка!