«Маємо збільшити кількість годин іноземної у школі»

Про систему освіти у дошкільній, загальній та вищій школі, викладацьке середовище та проблеми комунальної освітянської сфери — у розмові з Лілією Гриневич (на фото).

- Чимало вчителів працюють з неповним навантаженням. І серед них все частіше ширяться тривожні думки про потенційне скорочення...

- Зараз навантаження вчителів збільшувати не можна. Це призведе до скорочення їх кількості. А перед тим, як скорочувати будь-яку людину, маємо розуміти, який соціальний пакет їй запропонувати. Коли свого часу у Польщі відбувалося вимушене скорочення вчителів, держава запропонувала їм соціальний пакет із великою матеріальною допомогою, з можливістю брати кредити із низькими ставками, зі змогою розвивати власний бізнес... Ми нині цього забезпечити не можемо. Відповідно, не можна і вчителів скорочувати.

- На скільки можливим є перехід школи на дванадцятирічну систему навчання із 2017 року?

- У реформі освіти має бути представлена дванадцятирічна система навчання за структурою: п’ять років початкова школа, чотири роки — основна, і три — старша профільна. Це не просто додатковий рік — це нові програми навчання. Діти, які підуть у перший клас у 2017 році, навчатимуться уже за новими дванадцятирічними програмами. Переконана, деякі речі потрібно запроваджувати, не відкладаючи. Якщо говоримо, що усі випускники шкіл повинні володіти іноземною мовою на рівні незалежного користувача, то це означає, що маємо збільшити кількість годин викладання іноземної у школі. За нинішніх двох-трьох годин мову вивчити неможливо. Поряд з тим, у спеціалізованих школах — це п’ять-шість, а в старших класах і до десяти годин викладання іноземної мови на тиждень.

- Батьки хвилюються, що у зв’язку із 12-річною системою навчання їхні діти випускатимуться аж у 18-19 років...

- Експерти, які протягом двох років розробляли громадський законопроект “Про освіту”, виходять з того, що перший клас треба починати із шести років. Але шестирічних слід навчати не так, як семирічних. Варто враховувати їхні психо-фізіо­логічні особливості. Це ще маленькі діти. З ними потрібно бавитися та розвивати їхній емоційний інтелект... Першачки-шестирічки випустяться у 18-річному віці. І цей вік недаремно визнано повноліттям, це саме той вік, коли людина повністю може усвідомлювати усі свої кроки. Це той вік, коли можна свідомо обрати професію. Нині часто маємо такі ситуації, коли не дитина вирішує, куди вона хоче вступати, а батьки за неї це роблять. Згодом ця людина розуміє, що це не її вибір, і не там вона хотіла навчатися...

- Та вже були спроби 12-річної освіти. Чому ж вони не вдалися?

- Для уряду дванадцятий рік навчання у школі — це додаткові витрати. І попередня влада не захотіла інвестувати у це кошти. Чому так легко відмовилося суспільство? Громадянам недостатньо пояснили, яку “додану вартість” отримають їхні діти за цей додатковий рік нав­чання.

- Чому так важливо зафіксувати у законі неможливість приватизації будівель закладів освіти?

- У Мукачевому, що у Закарпатській області, закривають два позашкільні заклади. Що буде з цими будівлями та ділянками? Як і для чого їх використають? Ми вже мали страшний досвід із дошкільними закладами, коли значну кількість було розпродано, приватизовано, віддано під зовсім інші цілі. А тепер має­мо черги у дошкільні заклади... Вважаю, у законі маємо захистити освітянське майно. Якщо закривають заклад з тієї чи іншої причини, до прикладу, немає дітей у школі, то таку будівлю слід консервувати або ж використовувати на інші освітні цілі. Її не можна знищувати і приватизовувати, бо ситуація може змінитися, і кількість дітей почне збільшуватися.

- Чи реально позбутися черг у дитячих садочках?

- Зважаючи на ситуацію у країні, не можемо очікувати, що побудуємо таку кількість садочків, яка потрібна. Тож потрібно відновлювати групи у тих приміщеннях садків, які були забрані під інші цілі. Та і це не вирішує проблеми. У більшості країн розвивають приватну ініціа­тиву — дають можливість відкривати невеликі приватні садки. Держава сприяє цьому — зменшує орендну плату, дає пільги у податках, загалом дофінансовує такі садочки. Нині у Верховній Раді є ціла низка законопроектів, які мають на меті знизити оренду для приватних дошкільних закладів, і так само знизити податковий тиск.

У більшості країн кожна дитина, незалежно від того, у якому закладі вона навчається, отримує хоча б мінімальне фінансування на власну освіту. В Україні свого часу теж було так, що у приватних школах держава частково фінансувала навчання дітей. Нині така можливість не передбачена. У Конституції написано, що освіта є безкоштовною у державних та комунальних закладах. Та це не означає, що держава не має підтримувати загальну середню освіту в інших закладах. Це має бути менше фінансування, аніж йде на учня комунальної школи, але хоча б часткове. Не маємо розглядати приватні заклади, як перукарню. Треба усвідомлювати, що вони виконують важливу соціальну функцію.

- З року у рік тисячі випускників шкіл їдуть здобувати вищу освіту за кордон. І назад вони здебільшого не повертаються...

- Для того, щоб фахівці поверталися до України, маємо бути вільною демократичною країною. Це вже відбулося. Та все-таки нам ще потрібно створити прозорі конкурентні правила для бізнесу, для життя без тотальної корупції. Знаю людей, які вимушено виїхали за кордон. Вони б з радістю повернулися в Україну, якби тут були цивілізовані правила. Ірина Бекешкіна оприлюднила опитування студентів — дослідження Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва. Виявляється, все ще є велика кількість студентів, яким простіше дати хабара за оцінку, аніж вивчити...