Наталя ВОРОЖБИТ: “Живемо в одній країні, а нічого одне про одного не знаємо”

11 дітей з Миколаївки розкажуть львів'янам про розбомблену школу

Вслід за Києвом у Львові стартує перший масштабний форумДОНКУЛЬТ, який покликаний прокласти культурний місток між сходом та заходом України. До кінця місяця, з 16 по 30 червня, у місті Лева безкоштовно відбуватимуться відкриті дискусії істориків зі США, Німеччини, України, Польщі, Австрії, десятки вистав, кінопоказів, зустрічей з донецькими та луганськими письменниками, концерти джазової та симфонічної музики…

Куратор театрального “ДОНКУЛЬТу” киянка Наталя Ворожбит (драматург, авторка нашумілої п'єси “Щоденники Майдану”) зараз у Миколаївці Донецької області. Готує тамтешніх дітей до театрального дебюту у Львові. У виставі “Миколаївка” учні 8−10 класів Миколаївської школи № 3 розкажуть про недитячі речі: як у школу залітали снаряди, як їхні батьки та друзі ховалися по підвалах, як боролися зі страхом та переживали втрату близьких.

-       “ДОНКУЛЬТ” покликаний познайомити західну публіку з мистецтвом східної України, — пояснює Наталія. -  У Львів приїде потужний культурний десант із сходу: актори, режисери, письменники, музиканти, науковці… Будемо налагоджувати діалог, вчитися розуміти одне одного. Це потрібно було зробити набагато раніше, але краще зараз, аніж ніколи…

-       У Києві проектиДОНКУЛЬТувикликали справжній фурор. Які театральні постановки побачать львів'яни на фестивалі?

-       Митці з Києва, Львова та Донбасу підготували вісім театральних проектів, чотири з яких присвячені документальному театру і соціальній роботі з населенням. На мою думку за останні роки функція театрів значно розширилась, зокрема, зараз вони надають психологічну підтримку людям у кризових регіонах. Такою терапією є співпраця німецького режисера Георга Жено з учнями школи № 3 міста Миколаївка Донецької області (що біля Слов'янська). Школа ця деякий час була розбомблена, але силами волонтерів наново відбудована. Ми з Георгом поїхали до учнів і розробили виставу “Миколаївка”, де діти в якості акторів розповідають самі про себе. Покажемо її 19 червня у Львівському театрі ім. Лесі Українки. 29 червня біля пам'ятника Франку буде представлена документальна вистава “АТО”, створена на основі інтерв'ю з 25-річним військовим психологом, який працював у зоні АТО.

Львівський режисер Олексій Кравчук, що кілька років очолював Луганський театр ляльок, привіз виставу “Сон” за поемою Шевченка. Актори театру встигли виїхати з окупованої території, але декорації, на жаль, втрачено. Тому 21 червня у театрі ім. Лесі Українки львів'яни побачать дещо видозмінену постановку. 23 та 24 червня Донецький камерний театр «Жуки» на сцені ТЮГу представить дві моновистави за творами Жадана та Марії Матіос.  І, мабуть, найочікуванішою подією театрального “ДОНКУЛЬТу” буде опера Влада Троїцького “Коріолан” (17 червня у Львівській опері). Постановка Троїцького мала великий резонанс у Києві, адже в її основі – історія давньоримського вождя Гая Марція Коріолана, його політичних інтриг та бунту народу проти свого лідера.

-       З чого почалася ваша співпраця з  Георгом Жено і чому німецький режисер так зацікавився українськими проблемами?

-       З Георгом познайомилися ще наприкінці 90-х, коли я жила і навчалася в Москві у Літературному інституті.  Він започатковував “ТЕАТР.DOC”  — відомий нині соціально-документальний театр. Потім Георг довший час працював на Заході, але цьогоріч приїхав в Україну, з метою зробити документальний проект про наші події. Коли я їхала у Слов`янськ з волонтерською групою “Новий Донбас”, Георг приєднався до нас. Побачене його дуже зачепило. Георг переїхав в Україну, відкриває новий театр у Києві, який займатиметься розвитком сучасної драми.

-       Діти з Миколаївки одразу розповіли вам свої історії та пішли на контакт?

-       У виставі беруть участь 13 дітей, але у Львів батьки відпустили одинадцятьох. Приїздили у Миколаївку чотири рази: спершу розмовляли з дітьми, робили уроки, грали в ігри. А у квітні приїхали на тиждень, щоб почати роботу над виставою. У дітей накопичилося багато емоцій, а я як драматург просто структурувала їхні розповіді.

Розмовляла Олена ГУТИК