Дихати ротом – те саме, що їсти носом

“Якщо нежить лікувати — він мине за тиждень, якщо ігнорувати — за сім днів!”. Цей народний вислів настільки вкорінився у нашій свідомості, що деякі батьки переконані: якщо дитина постійно зашмаркана — це ще не привід бити на сполох. Натомість довжелезні черги до кабінету отоларинголога, що утворюються в сезон застуд, красномовно свідчать про те, що безперервне шмаркання і чхання — перший шлях до серйозних проблем, які можуть залишити людину калікою на все життя.

— Не всі усвідомлюють, що отит та синусит (у народі — гайморит) — це ускладнення гострих респіраторних інфекцій. Звичайний, на перший погляд, нежить здатний створювати серйозні проблеми, які не минають навіть у дорослому віці, — каже лікар-отоларинголог Віталій Крук.

— Тобто до шмаркання слід ставитися як до хвороби, яку доведеться ретельно лікувати?

— Нежить не може турбувати хворого довше, ніж 7-10 днів. Коли ж з носа тече понад два тижні — це вже свідчить про ускладнення. Побутує думка, що при гаймориті має боліти голова, підвищуватися температура. Насправді недуга може супроводжуватися лише кашлем та банальною “закладеністю” носа. Тривалий нежить може спровокувати отит: як правило, проблеми з носом тягнуть за собою “вушні” недуги. Якщо нежить та отити часто непокоять дитину, у неї погіршується слух, падає працездатність, вона погано вчиться...

— Що робити, аби нежить “не потягнув” за собою інших проблем?

— Ніс, що не дихає, часто хворіє. Дихати ротом — все одно що їсти носом. Це відбивається навіть на зовнішньому вигляді, адже у такої дитини обличчя деформується: верхня щелепа зменшується, висувається вперед, а нижня — западає. Зуби, як правило, викривляються. Саме тому найважливіше — правильно чистити ніс. Зазвичай гострий вірусний нежить пов’язаний із запаленням горла: саме там полюбляє оселятися вірус. Кашель здебільшого виникає від проблем із носом. Часто його не можуть вилікувати, водять дитину до педіатра, який шукає причину в легенях, алергічних реакціях, хоча насправді потрібно проконсультуватися з ЛОРом... Головне — визначити, чому саме дитина не дихає носом.

Перш за все необхідно усунути слиз, а для цього його слід розрідити з допомогою соляного розчину. Ніс не можна промивати будь-чим: часто з допомогою народних рецептів люди руйнують слизову, тому най­оптимальніший варіант — фізіологічний розчин.

Видувати “шмарклі” теж потрібно правильно — з правої та лівої ніздрі по черзі. Робити це слід помірно — так, щоб інфекція не потрапила до вуха. Краще застосовувати паперові серветки або умивальник, адже хустинки багаторазового використання — осередок скупчення вірусів та бактерій.

Якщо мала дитина погано видуває слиз — його необхідно забирати з допомогою трубочки чи респіратора, адже набряк та застій — прямий шлях до синуситу. Не варто також ігнорувати судинозвужувальні краплі, які дозволяють звільнити дихання. Але ними можна користуватися не довше як сім днів. Якщо такими препаратами зловживати — це призводить до узалежнення. Деякі люди роками “сидять” на краплях, що спричиняє проблеми із тиском та серцево-судинною системою. Слизова оболонка носа пересихає, зазнає змін. Нерідко доходить до оперативного втручання.

— Коли гайморит все ж таки спіткає, пацієнти найбільше остерігаються, що доведеться робити прокол. Подейкують, ніби у бльшості випадків він — не потрібний, а лише призводить до проблем, яких дитина не може позбутися протягом всього життя...

— А ще в народі побутує думка, що після проколу людину постійно турбують нежиті. Насправді ж якщо у хворого болить голова, набрякає око, з’являються інші неприємні симптоми — це свідчить про те, що гній, який спричинив запалення у гайморових пазухах, не має виходу. Таким чином виникає ризик внутрічерепних ускладнень. Нерідко проблема провокує запалення оболонки мозку — тобто менінгіт. Якщо батьки його запустять, вважаючи — що це також симптоми вірусної інфекції, дитина, як і дорослий, може померти.

З допомогою проколу гайморових пазух також беруть посів, щоб правильно призначити антибіотики.