Передплата 2024 ВЗ

З 7-ї ранку до першої ночі щодня знімають серіал...

На знімальному майданчику журналіст «ВЗ» не лише дізналася, як укладався «Нерівний шлюб», а й зрозуміла, наскільки важким є хліб творців серіалів

На запрошення телеканалу “Україна” кореспондент «ВЗ» побувала на знімальному майданчику серіалу “Нерівний шлюб”, показ якого телеканал розпочне 7 січня 2013 року. Любителям мелодрам фільм сподобається, там є і розпач, і зрада, і, звичайно, палке кохання. 20-річна студентка медичного університету Аліса (її роль виконує Анна Антонеллі) закохана і щаслива. Її наречений Єгор — зірка боїв без правил, на рингу освідчився Алісі у коханні і попросив вийти за нього заміж. Однак щастя дівчини було коротким. Заради батька, який заборгував шалену суму грошей бандитам, Аліса змушена вийти заміж за розрахунком. Її чоловік, успішний 50-річний бізнесмен Султан Бакоєв (грає Дмитро Бруснікін), закоханий у дівчину до нестями і готовий заради неї звернути гори. Але вона ненавидить Султана і тому не бачить, що доля їй подарувала чесного, розумного і достойного чоловіка.

Серіал знімають на кіностудії “А-Медіа” у Москві. На кіностудію заходять через “рамку”. Це і недивно, бо на величезній території цієї потужної фабрики кіноіндустрії одночасно перебуває море народу. У різних павільйонах знімають передачі, фільми, ток-шоу...

Біля кожного входу у знімальний павільйон — столик, на якому чайник, кава, чай у пакетиках, порізаний лимон, цукор, бублики і пряники.

Усюди чисто і тепло. Пригадую, як знімали минулої зими у Москві серіал “Катина Любов” на території “Електрозаводу”. Такий стояв собачий холод, що під час команди: “Тихо! Йде зйомка!”, було чути, як цокотіли наші зуби. А тут — благодать. Читачеві може здатися: от щастить же тим акторам: чаю-кави з бубликами “на халяву” вип’ють, і тепло в приміщенні, ще й гроші (і немалі!) отримують. Хочу заздрісників “заспокоїти”. Як кажуть, добре там, де нас нема. Не кожен витримає навантаження працювати по 14-15 годин на добу. Дають вихідний день, щоб актори, не задіяні у певних сценах, могли відіспатися. Але уся знімальна група, включаючи режисерів, операторів, візажитів, костюмерів, працює мало не цілодобово.

Асистент з акторів з рідкісним іменем Аріадна, яку всі лагідно називають Аріша, каже, що о 7.30 вже має бути на роботі. А виходить з кіностудії о 1-й ночі. І так три дні поспіль. Потім має стільки ж вихідних. Аріша, як нянька для акторів. Має кожному зателефонувати і попередити, на котру годину запланована сцена з його участю. Якщо хтось зайшов перепочити в “акторську”, мусить стежити, щоб “герой” чи “героїня” не задрімали на диванчику, бо ще треба грим підправити, і вчасно з’явитися на майданчику. Одного разу, коли з театрального інституту прийшли майбутні актори для участі у масовці, вона пожартувала: “Сьогодні я — ваша мама”. Відтоді у неї два імені — “наша мама” і Аріша.

Чому так довго репетирують і записують кожну сцену? Режисер Михайло Богдасаров каже, що не допустить “халтури”, хоче, щоб глядачі переживали з акторами кожну сцену. Репетирують сцену, як чорний патлатий служака Султана тисне на Алісу, щоб погодилася вийти заміж за його шефа, і примушує її підписати якийсь документ. Аліса відмовляється. З нервів служака жмакає у руці папір і кидає у смітник. Щоб зібрати всю злість у кулаці, актор перем’яв цілу купу паперів, поки Богдасаров не заплескав у долоні: “Молодець! Знято!”.

На знімальному майданчику не допускається самодіяльності. Сміялися всі, коли “охоронець Султана” не міг чітко вимовити слово “резонансне” вбивство. Актор просить замінити слово “резонансне” на “голосне”. І тільки після згоди режисера дозволяють заміну.

Колись собі уявляла, що актори, які плачуть у кадрі, дивляться на світло, яке випромінює спеціальну речовину, і сльози котяться як горох. Бо як можна примусово заплакати, якщо сцену знімають 30-40 хвилин? Це би вже могла бути істерика! Ще чула від однієї гримувальниці, що перед сценою, де актор має плакати, йому нижню повіку фарбують спеціальним олівцем. За хвилину-дві фарба розчиняється і викликає сльозоточивість. Єгору, роль якого виконує Олег Соловйов, треба було плакати біля душевно хворої мами. Він видавав щось схоже на сльози, але режисера це не влаштовувало. “Не переконливо”, — казав Михайло Богдасаров. А коли на майданчик прийшов художній продюсер проекту і з криками та елементами брутальної лайки забракував сцену, Єгор заплакав по-справжньому.

Пекельна це робота — вистояти операторам за камерою по 15 годин на добу.

Думала, коли знімають маленьких дітей, то це — діти акторів або їхні племінники і родичі. Бо дитина поводиться спокійно, ніби всіх знає. Тепер знаю, що у фільмах грають чужі діти. У цьому переконалася, коли зайшла в акторську і побачила на підлозі півторарічного Гордія, який повзав за машинкою. Щоб познайомитися і розговорити маму, починаю бавитися тією машинкою з Гордієм. За словами жінки, кожна мама, яка мріє, щоб її дитина знімалася у кіно чи інших передачах, на сайт кіностудії “А-Медіа” має скинути різні фотографії і відео. Режисери, переглядаючи сайт, самі вибирають, хто їм підходить на роль. Скільки отримає “актор-дебютант”, мама не знає. Казала, ще не підписувала контракту.

— Хвилююся, як Гордій поводитиметься на майданчику, — усміхається жінка. — Він ще у кіно не знімався. Це буде його дебют. Але сміливий, йде на руки до чужих людей. От тільки, щоб не почав вередувати. Бо йому зараз час спати.

Приблизно через годину, коли проходила повз павільйон, де знімали Гордія у ролі Сулейманового сина, почула плач. Чи то за сценарієм треба було так ридати, чи Гордія вже “дістали” ті зйомки — не знаю. Але те, що дитина втомилася, вірю. Бо я після знімального дня ледве тягнула ноги до готелю. І ще раз переконалася, яка то тяжка праця зніматися у кіно!

Схожі новини