Зраду пояснив тим, що... вчиться на міліціонера

Після тієї злощасної дискотеки 22-річний Сергій Лазарев не бачить на праве око. До фізичної травми додалася моральна — зрада найкращого друга Романа. Роман вчиться на четвертому курсі у Харківському національному університеті внутрішніх справ за спеціальністю “Кримінальна міліція”. Саме він бачив кривдника Сергія, але відмовився свідчити на суді. Свій вчинок виправдовує тим, що вчиться на... міліціонера.

Дубенчанин СЕРГІЙ здобуває вищу освіту у підмосковному Іванові. Кілька разів на рік студент навідується до батьків у рідне містечко. У грудні 2010 року хлопець достроково склав сесію і поїхав в Україну. По дорозі додому навідався до найкращого друга Романа у Харків, аби привітати його з Днем міліції. Хлопці разом поїхали у Дубно. На Різдво, 7 січня, друзі вирішили розважитися на дискотеці, що у центрі міста. Про те, що було далі, мамі Сергія, пані Галині, важко говорити. “З Сергієм і Романом був молодший син Артем з подругою, — розповідає жінка. — Близько першої ночі вони разом вийшли з приміщення і вирушили до таксі. Артем з дівчиною пішли вперед, а Сергій підійшов до групи парубків, з якими розмовляв Роман. Раптом один із них — добряче напідпитку хлопець — вчепився до Сергія і намагався його вдарити. Роман спочатку став між ними, але, отримавши кілька стусанів від того хлопця, втік. Сергій не встиг зорієнтуватися і зненацька отримав сильний удар у праве око”.

За словами свідків, на Сергія накинулося ще п’ять чи вісім хлопців і завдали ще кількох ударів. Артем, який йшов попереду, озирнувся і побачив цю страшну картину. Кинувся на допомогу братові. Брат Артем і друг Роман бачили нападників. Коли озвірілі парубки нарешті лишили у спокої закривавленого Сергія, який лежав на снігу, Роман розмовляв із нападником. Той призначив йому зустріч для подальших розбірок.

“Коли побачила Сергія, ледве не зомліла, — плаче мати, — весь у крові, замість ока — суцільна гематома. Ми написали заяву у міліцію. Аби врятувати око, син переніс кілька складних операцій. Та це не допомогло — тепер він інвалід по зору. На праве око не бачить”.

На нападника — учня профтехучилища — правоохоронці вийшли відразу. Брати Сергій та Артем його впізнали. Подруга молодшого брата спочатку казала, що самого удару не бачила, але затриманий був у натовпі тих, хто бив. На суді дівчина злякалася і відмовилася від своїх показань. Найбільше шокувала поведінка найкращого друга потерпілого. “Вони дружили ще зі школи, — веде далі пані Галина. — Хто міг подумати, що ця дружба так закінчиться... Правду кажуть: друзі пізнаються у біді. Після того випадку Роман зник, ні разу не провідав Сергія у лікарні. Зі слів його батька, з яким ми давно знайомі, у ту ніч Роман прийшов додому о 7-й ранку і був дуже п’яний. Батькам сказав, що ночував у Сергія (!). Сини запевняють, що Роман бачив нападника і його фатальний удар. Та на суді сказав, що нічого не бачив. Мій чоловік зустрівся з Романом: намагався закликати до совісті і сказати правду на суді. У відповідь почув: “Якби я не вчився там, де вчуся, багато чого міг би засвідчити у цій справі”.

Лазареви шоковані негідною поведінкою колись найкращого друга їхнього сина. Батьки навіть написали листа ректору Харківського національного університету внутрішніх справ. “Невже у нашій країні так виховують майбутніх правозахисників?! — обурюється пані Галина. — Про яку честь і гідність офіцера можна говорити? У відповідь на лист нам лише подякували за те, що “ми допомогли скоординувати дії студентів та упередити подібні вчинки у майбутньому”.

Суд у справі Сергія Лазарева тягнеться уже два роки. Підозрюваний своєї вини не визнає, а показань рідного брата потерпілого замало. Усе залежить від друга Романа, правдиві свідчення якого поставили б крапку у цій справі.

Аби почути другу сторону, кореспондент “ВЗ” зателефонувала Романові Перетятку. Хлопець відмовився будь-що коментувати, лише сказав: “Карочє, нічого в газету говорити не буду”...