Сніданок з’їж сам, обід – розділи із другом...

Первісна людина могла тижнями сидіти на голодному пайку (не так легко було вполювати звіра). Сучасна, попри те, що їсть мало не щогодини, також харчується “чим Бог пошле”. Традицію сідати за стіл тричі на день запровадили аристократи. Робітники, що працювали на фабриках та заводах, навчилися їсти “на ходу”... Дієтологи схиляються до думки: харчуватися треба так, як вимагає організм. Комусь достатньо поснідати вівсянкою і на обід “похлебтати” юшки, а хтось на такій “дієті” може й ноги протягнути...

Спочатку була кава...

“Давні римляни не снідали і не вечеряли. Їжу вживали раз на день, ближче до полудня. Вважали, що це — корисно для здоров’я”, — пише експерт з історії їжі, викладач Durham University Керолайн Єлдгем. “У Середні віки, що і коли їсти людям, визначав монастирський устав. Сідати до столу до початку ранкового богослужіння заборонялося”, — розповідає дослідник історії їжі Айвен Дей.

Повноцінно снідати людство почало лише у XVII столітті. На столах заможних людей з’явилися кава, чай та страви на кшталт омлету. У середині ХІХ століття відбулася індустріальна революція, тоді ж з’явилося поняття “робочого дня”. Перед тим, як йти на роботу, люди змушені були ситно снідати, але “розтягувати задоволення” було ніколи.

На зламі ХІХ і ХХ століть сніданок знову “революціонував”. Американець Джон Гарві Келлог зварив кукурудзу і залишив її на столі. Кукурудза зіпсувалася. Келлог пропустив зерна через валки, а потім обсмажив їх. Так з’явилися перші пластівці, а Келлог заснував багатомільярдний бізнес.

У 1920-30-х рр. сніданок міцно закріпився у меню європейців. Але Друга світова війна внесла свої корективи: виник дефіцит основних продуктів харчування — м’яса та яєць. У 50-х рр. світова економіка почала відновлюватися, і на столах європейців знову з’явилися тости, омлети, кукурудзяні пластівці з молоком та швидкорозчинна кава...

Не грав би граф у карти — лишилися б без бутербродів

Обідати європейці почали лише у Середні віки. Оскільки людство жило тоді за світловим днем, а переважна більшість була задіяна у сільському господарстві і за роботу бралася удосвіта, до полудня відчували потребу підкріпитися. Попрацювавши на полі шість годин, влаштовували невеличку перерву і з’їдали полуденок — хліб зі сиром.

З винаходом електрики основний прийом їжі зсунувся на більш пізній час. З’явилася потреба у легкому обіді (ланчі). “До ХІХ століття слово “ланч” вживалося рідко”, — каже Айвен Дей. За однією з теорій, воно походить від англо-саксонського nuncheon, яке означало “перекус, котрий тримають у руках” (було у вжитку у ХVІІ столітті). За іншою, слово lunch походить від слова nuch: у XVI—XVII ст. так називали велику скибку хліба. А меню сучасного обіду сформувалося під впливом французької вечері, яка увійшла у моду у XVII столітті.

Основа сучасного ланчу — бутерброд — з’явився у 1750-х рр. завдяки знаменитому графу Сендвічу. Одного вечора він наказав слузі принести йому шматок холодного м’яса між двома шматками хліба, щоб можна було їсти однією рукою і не забруднитися. Достеменно невідомо, чим саме займався тоді граф: грав у карти чи самовіддано працював за письмовим столом — історики висувають обидві версії. Так чи інакше, завдяки примхливому графу з’явився сендвіч (різновид бутерброда, який складається з двох або кількох скибочок хліба і одного або кількох шарів м’яса та інших начинок).

Їсти треба... 7-8 разів на день?

“Хижаки приймають їжу раз на день — впіймали здобич, з’їли, переварили, лягли спати. Відчули голод — знову вийшли на полювання. Травоїдні жують безперестанку. Їхня тонка кишка постійно щось травить. Людина еволюціонувала з хижака у травоїдну істоту. 10 тисяч років тому бігали за мамонтами. Тепер ведемо осілий спосіб життя. Аби отримати шмат м’яса, достатньо навідатися у найближчий супермаркет чи зазирнути у холодильник, — каже лікар-дієтолог Борис Скачко. — Доступність їжі внесла корективи у наш раціон. Здорові чоловіки повинні харчуватися тричі на день (сніданок-обід-вечеря), здорові жінки — п’ять разів на день (перший сніданок-другий сніданок-обід-підвечірок-вечеря). А в ідеалі (якщо не хочете померти від інсульту чи інфаркту) їсти треба 7-8 разів на день. У проміжках між основними прийомами їжі необхідно робити перекуси. Бажано з’їсти чайну ложку жиру (олії, сметани, домашнього смальцю), шматок сала чи жирної риби, яйце. Фрукти їжте тільки на десерт.

Овочі немає сенсу їсти без жиру. Як варіант, приготуйте вінегрет або запечіть моркву у духовці. Можна перекусити горіхами. Вечеряти бажано за годину-півтори до сну. Після 18.00-19.00 бажано не їсти важкої їжі, бо вона нормально не перетравиться. Найкраще випити на ніч склянку кисломолочного напою — у кров надійдуть усі необхідні речовини (для мозку, кісток, судин), очиститься печінка”...

“Американські дієтологи взагалі рекомендують їсти раз на день, аби не перевантажувати шлунково-кишковий тракт. Адже кожного разу, коли бачимо апетитний шматок, починають виділятися слина і шлунковий сік. Коли ковтаємо їжу, “вмикається” підшлункова залоза і жовчний міхур. Тепер уявіть, що ці процеси проходять щогодини. Щогодини стимулюємо роботу органів секреції! Не дивно, що травна система швидко “зношується”, — каже лікар-дієтолог Інна Поліщук. — Найоптимальніший варіант — їсти тричі на день. Якщо є проблеми з підшлунковою — кожні 2-3 години, невеликими порціями. Калорійність раціону не повинна перевищувати 2000 калорій. Якщо працюєте фізично, можете “докинути” ще 500 калорій. Майте на увазі: якщо зловживати “маленькими перекусами” (горішки, банани, печиво), за день “набіжить” до 2,5-5 тис. калорій!”.