Шостакович бажав Губайдуліній іти у музику «неправильним шляхом»
Він і привів «найвидатнішу жінку-композитора» до Львова.
Концертом-реквіємом «Голокост: питання пам’яті та сумління» у Львівській філармонії завершився XVIII Міжнародний фестиваль сучасної музики «Контрасти»і І Львівський фестиваль «Єврейські мотиви у європейській симфонічній класиці та традиційна клезмерська музика».
Почесним гостем цьогорічних «Контрастів» була видатна композиторка Софія Губайдуліна, авторський концерт якої відбувся за два дні до закриття фестивалю. Академічний камерний оркестр «Віртуози Львова» під диригуванням польського диригента Станіслава Веляника виконав два твори Софії Губайдуліної — «Ліра Орфея» для скрипки, струнних та ударних та «Фахверк» для баяна, струнних та ударних. Солістами були українські виконавці Марія Ткачик (скрипка) та Роман Юсипей (баян).
«Не зраджуємо багаторічної традиції «Контрастів» — запрошувати на фестиваль видатних музикантів та композиторів з інших країн, імена яких гриміли ще у минулому столітті, — каже генеральний директор Львівської філармонії Володимир Сивохіп. — Цього року почесним гостем «Контрастів» стала найвидатніша жінка-композитор сучасності Софія Губайдуліна, яка у 60-х роках минулого століття разом з Едісоном Денісовим та Альфредом Шнітке творила Московську авангардну школу в музиці».
Якось видатний композитор Дмитро Шостакович побажав Софії Губайдуліній іти у музиці «своїм неправильним шляхом». І справді, її музика особлива, має свій почерк, експресію, оригінальність, несподівані переходи і непередбачувані фінали. «Рада, що мене запросили на цей прекрасний фестиваль до Львова, адже я вперше у вашому місті, — ділиться враженнями про концерт, музикантів, Львів і львів’ян Софія Губайдуліна. — Це велике щастя — зустрітися з музикантами такого рівня, прекрасними солістами, диригентом, оркестрантами… Усі вони — віртуози, кожен — особистість, професіонал найвищого ґатунку. Місто ваше надзвичайно гарне. Перш за все вражає те, що збереглася старовинна архітектура. Побувала у кількох храмах Львова, відчула, що це старовинне місто з багатими традиціями. Щодо публіки, то для мене існує дві категорії (як і творців музики, живопису, поезії): є талановита публіка, а є бездарна. Талановита публіка — це уважна публіка (для творців також величезний талант — бути просто уважним, зосередженим). Львівська публіка — чуйна і уважна, адже тексти звучали непрості, їх не можна було одразу «схопити». Відчувалася велика увага, люди слухали в абсолютній тиші…».
