Передплата 2024 «Неймовірні історії життя»

«Хто має мужність говорити правду – під протекцією Бога…»

У цьому впевнені паломники з Німеччини

Літній чоловік з гітарою у руках і колоритною бородою співає англійською. Поруч — жінка з довгим сивим волоссям. Обоє незвично вбрані. Перехожі, які проходили повз лавку на вулиці Галицькій, де сиділи ці люди, зупинялися, як вкопані. Їхній спів заворожував. Бачу, як одна дівчина вкидає гроші у невеличку скриньку, жінка їй усміхається. Обличчя дівчини аж світиться від щастя! Пара паломників — Девід і Шахіна, побувала у 59-ти країнах світу і на один день заїхала до міста Лева. Кореспондент «ВЗ» розпитувала подружжя про їхні мандри.

У них немає мобільного телефона і крутого авто. Вони не дивляться телевізор і сплять там, де їх застане ніч… Харчі їм дають добрі люди, з якими знайомляться по дорозі. Це не­реально? Ще й як реально! Переконалася у цьому особисто.

Чоловік і жінка якраз пили гарячий чай і їли солоні палички, якими їх пригостили незнайомі дівчата — студентки Франкового університету. Одна з них розповіла, що, коли почула музику, розплакалася… Аж горло перехопило. «Відчула неймовірно світлу енергетику цих людей», — зізналася львів’янка.

Девід 30 років тому був студентом-музикантом. Навчався в Австрії. І Німеччина, і Австрія уже тоді були багатими країнами. Та усе зводилось до матеріальних речей, а йому це не подобалося, так само, як і його дружині. Девід і Шахіна поїхали в Індію. У цій країні побачили, як бідно живуть люди, діляться одне з одним тим, що мають, проповідують віру в Бога. 20 років подружжя працювало в Індії місіонерами. Згодом обоє стали паломниками (мандрують світом протягом семи років). За словами Девіда, одного дня він почув голос Бога, який йому сказав: “Досить заробляти гроші, залиш все, візьми тільки рюкзак і подорожуй світом”.

Девід каже, до Нью-Йорка та Лондона вони добиралися літаком (люди їм допомагали з грошима), буває, подорожують поїздом або пішки — як завгодно… У яких місцях бувають, розповідають людям про своє життя, але говорять не лише про любов до Бога, а й про корупцію у церквах, про несправедливість… «Бачив чимало диктаторів, хворих і нужденних людей, багато горя, — продовжує Девід. — Той, хто має мужність говорити правду, — під протекцією Бога»…

У Девіда та Шахіни троє синів і донька. «А ще у нас четверо онуків, — усміхається жінка. — Вони живуть у Швейцарії, Африці та Центральній Америці». Подружжя розповідає, торік вони були у Замбії, і коли проповідували на вулиці, їх кинули до в’язниці. Кажуть, з Божою допомогою їм пощастило звідти вибратися. У жовтні цього року вперше приїхали в Україну. Їм відомо, що наша країна бідна, з поганими економічними показниками (жінка трохи розмовляє російською).

Цікавлюся у Шахіни, скільки пар взуття вона зносила за останні сім років. «Це моя сьома пара, — каже, демонструючи свої босоніжки. — Я їх сама шию. За цей час у нас було лише два місяці холодної зими. Якийсь чоловік подарував мені чоботи, а чоловікові черевики». «А де ви ночували у Львові?» — допитуюсь. «Ми йшли вулицею, вже темніло, — розповідає вона. — Маємо з собою спальні мішки. Побачили якийсь завод, але не хотіли там залишатися, бо там не було даху… Підійшли до якогось готелю і запитуємо у менеджера, чи можна нам тут залишитися. Менеджер поговорив з босом, а той каже: «На вулиці ж холодно! Давайте я вам дам готельний номер». Нас погодували вечерею, ще й сніданком пригостили. Дуже милі люди», — каже Шахіна. За словами жінки, найчастіше вони ночують у людей, які запрошують їх додому. Але буває, що сплять і на вулиці, і навіть у лісі… «За домашнім комфортом не сумуєте?». «Ні… Якщо матеріальні речі є, — добре, якщо ні, — нічого страшного»…

Схожі новини