З-під землі б’є фонтан мінеральної води
До Милятинського гейзера приїжджають люди з усіх-усюд.
c. Новий Милятин, Буський район
Хмарно, холодно, січе дощик. Із автобуса, що зупинився біля маленького озерця, кутаючись у шалики, виходять люди. У таку негоду хочеться хіба гарячого чаю і теплого коца. А в озері тим часом купається кремезний чолов’яга у чому мати народила. Миється у фонтані, що б’є з озерця, як у душі. Спльовує і обтрушується.
Запитую чоловіка, як вода. Кричить, що тепла, каже, він тут регулярно купається. Біля озерця запах сірководню. Вода чиста, аж блакитнувата, видно дно. До фонтана веде напівзруйнована дерев’яна кладка. Пробую воду. Справді тепла. Хтось із групи набирає її у пляшечки. Інший, затуливши носа рукавом, тікає геть. Фонтан б’є з металевої труби. Кажуть, насоса він не має, природний. Струмінь потужний, висотою до двох метрів.
«Років п’ятдесят тому геологи тут шукали нафту, — каже екскурсовод пан Микола. — Знайшли мінеральні води, утворилося озеро». Тоді територію затопило, потім вже заклали під землю труби, щоб стримувати струмінь...
Милятинська вода має постійну температуру 19 градусів за Цельсієм. «На Львівщині таких мінеральних джерел сотні, — особливо ближче до Карпат, — говорить кореспондентові «ВЗ» кандидат геолого-мінералогічних наук Сергій Крижевич. — Вода — цілюща, у ній корисно купатися, але не з кожного джерела можна воду пити». Тутешню мінералку люди п’ють...
«Я тією водою не лікувалася, але люди кажуть, що допомагає, — каже секретар Новимилятинської сільської ради Оксана Дворянин. — Знайома мала проблеми із жовчним міхурем, попила води — все минуло. Люди взимку тут також купаються. Приїздять з інших населених пунктів».
До берега підходять кілька нових відвідувачів. Потопталися, але лізти у купіль у таку погоду не наважуються...
Подорож організував туроператор «Відвідай».
