Польща показала своє кіно – «Я»
У Львові завершився Фестиваль польського кіно «Під Високим Замком»
Справжнє національне кіно, як і література, допомагає зрозуміти свідомість народу, який цей продукт створив. Протягом десяти днів, з 21 по 30 вересня, львів’яни вивчали польське «кіно «я» у рамках фестивалю «Під Високим Замком»...
Досі кіномистецтво Польщі не надто знане в Україні. А деякі кінострічки, навіть ті, якими поляки пишаються, складно знайти не те що у теле-, а й в інтернет-просторі. Та й хто шукатиме? Кіно чи не найбільш залежне від промоції мистецтво, а, як зізнався у розмові з «ВЗ» консул Республіки Польща Яцек Жур, такі фестивалі, як «Під Високим Замком», чи не єдиний спосіб популяризації польського кінематографа в нашій державі. З телекомпаніями перемовини далеко не заходять...
Над програмою попрацювали ретельно. Практично всі картини, які потрапили до списку, здобули визнання на польських та світових конкурсах і фестивалях. Це і «Варшавська битва 1920» — перший польський фільм, виконаний у технології 3D; номінована на премію «Оскар» анімація «Собор» режисера Т. Баґінського; польсько-французько-українська стрічка «Земля забуття», що заторкує тему Чорнобильської катастрофи, кращий фільм року Польщі-2011 «Ружа» Войцеха Смажовського. Кінопрограму організатори «присмачили» багатим «меню» супровідних заходів. Хто бажав, міг пошукати довоєнні «кіна» Львова (у рамках однойменного квесту), подискутувати на тему важливості історичних фільмів, дізнатися про «фільмове» минуле левового міста.
Із 31 фільму, представленого у рамках фесту, значна частина — з історичним, а точніше, історично-драстичним підтекстом (хоч, звісно, «мелодраматично-комедійно-бойовикової розважайлівки» теж було чимало). А оскільки більшість кінокартин — нові, стає зрозуміло, що у Польщі зараз активно осмислюють історичне минуле, розставляють акценти, оголюють історичні рани. Вже згадана «Ружа» (яка відкривала перегляд) оповідає про життя прикордонних німецько-польських територій Мазурії відразу після війни.
На тлі страшних подій розгорається кохання головних героїв: воїна Армії Крайової Тадеуша та вдови німецького солдата Ружі... Жінка травмована, залякана, зґвалтована п’яними від перемоги радянськими солдатами (у фільмі багато розповідають про діяльність Червоної Армії ). «Ружу» вже презентували в Україні, її бачили, наприклад, Київ, Одеса, але було б цікаво пустити фільм у великий кінопрокат. Без сумніву, він би спричинив дискусію, а може, скандал...
Антикомуністичні нотки у програмі показів проскакували доволі часто, навіть у фільмі про Івана Павла II, який, за версією авторів фільму, поклав початок падінню комуністичного режиму. А у детективі «Хитросплетіння», дії якого відбуваються у нинішній час, раптом виявляється, що головні злодії — колишні працівники СБ...
Глядачі події не оминули, у залах аншлагів не було, але й великою кількістю порожніх крісел вони «не світили». «Варто зазначити, що польські фільми зацікавили українських кіноманів», — говорив перед початком фестивалю Яцек Жур. Можливо, тепер у Львові ці стрічки занесуть у свій «плейлист» не лише шанувальники кіномистецтва, а й звичайні люди, для яких фільм — елемент розваги, відпочинку, приємного «сну» після роботи.
