Антін Мухарський: «Українець повинен мати в своєму арсеналі матюки»

«Доба. Сповідь молодого бандерівця» — таку назву має новий роман Антіна Мухарського, що побачив світ у Мистецькій агенції «Наш формат» спільно з видавництвом «Зелений пес». Книзі довелося пройти крізь чимало перешкод. побачивши сміливі ілюстрації Андрія Єрмоленка та ознайомившись зі змістом роману, три друкарні відмовилися його друкувати, мовляв, повз цензуру не пройде. Але «Доба» успішно займає своє місце на книжкових прилавках разом із першим патріотичним диском скандально відомого професора антропології Ореста Лютого (друге «я» Мухарського) під назвою «А я не москаль!».

За словами автора, у своїй книзі він висміює ті сили, які не хочуть, аби Україна «відбулась» як держава. «Страх перед ними посіяний ще нашими батьками, тому українця завжди стримують якісь політкоректні речі — каже Антін Мухарський. — Моя книга — намагання вичавити з себе «страх перед КДБ». Зараз Україну знову хочуть втягнути в імперське коло. Ми перетворюємося на вигнанців на власній землі. Це тому, що українці не вміють жити тут і зараз».

Роман у чотирьох частинах «Доба» Антін Мухарський, чоловік ведучої Сніжани Єгорової, завершив в середині 1990-х. До цього його попередня версія отримала Гран-прі на конкурсі «Гранослов». Це була повість, створена з нотаток автора щодо національно-визвольних змагань часів здобуття незалежності. Надихнувшись успіхом, Мухарський перетворив повість на повноцінний роман. «Часи мінялися, і національно-піднесене українське відродження початку 1990-х змінилося глухою апатією, а часом неприкритою ворожнечею промосковсько-імперських сил до всього українського, — згадує шоумен-письменник. — Тим паче, що у двох останніх частинах мого роману піднімалися гострі соціально-політичні проблеми, що не вкладалися в прокрустове ложе офіційного дискурсу «кумівської доби». Після відмов видавництв Мухарський закинув невдячну справу публікації своєї книги, аж доки, за його словами, вона сама не почала шепотіти йому з шухляди: «Час настав, друже. Все, про що ти писав і думав майже двадцять років тому, актуальне й нині».

У «Добі» читач натрапить на багато знайомих імен та прізвищ, але автор наголошує, що це — лише збірні образи і не варто повністю ототожнювати їх з реальними людьми. Також роман, виданий з палітуркою із позначкою «18+», містить пригорщі нецензурщини. «Подаю ці слова дозовано, — каже Антін Мухарський. — Ми звикли бути напрочуд толерантними, навіть тоді, коли якийсь хам чи жлоб звертається до нас лайкою. Звісно, він і не сподівається від нас почути щось схоже. Але українець повинен мати в своєму арсеналі матюки, своєрідні «кодовані» слова, щоб могти відповісти «москалю».