«У центрі Львова люди гарно одягнені, на периферії – усі «приземлені»

Своїми враженнями про місто поділився всеукраїнський координатор від німецького міністерства розвитку Фелікс Шиманські-ґаєр.

У Львові стрімко розвивається не лише пізнавальний туризм, а й діловий. За прогнозами управління туризму Львівської міської ради, цього року у місті Лева очікують три мільйони гостей, частина з них належатиме до когорти ділового туризму (учасники конференцій, форумів, симпозіумів). Зі всеукраїнським координатором від німецького міністерства розвитку, екс-викладачем Києво-Могилянської академії Феліксом Шиманські-ґаєром (на фото) познайомилася в рамках Львівського медіа-форуму. 32-річний Фелікс народився у Німеччині, але уже чотири роки мешкає у Києві разом із дружиною Галиною. Тричі був у Львові і розповів журналісту “ВЗ” про свої враження від туристичного міста та інфраструктури. Зустрічаємося у кафе, Фелікс замовляє капучино.

— Феліксе, чим вас захопив Львів? Коли домовлялася про інтерв’ю, ви наголосили, що вам є що сказати…

— Мої враження від Львова – на п’ять балів! Бо це місто з потужною історією. Коли гостюєш тут – це неабияк відчутно. Але відремонтовані будівлі – лише в центрі. І це впадає  у вічі. Коли перетинаєш центр, враження від міста не такі райдужні. У центральній частині люди вишукані, гарно вбрані – як на свято! А на периферії – усі “приземлені”. До центру сходяться на каву, щоб на інших подивитися і себе показати. На околицях наче інше місто. Наприклад, район автовокзалу вражає радянщиною. Чи Львів можна назвати європейським містом? Лише центр! За межа­ми – це класична провінція, зрештою, як всюди по Україні.

Улюблені місця для прогулянок – проспект Свободи, особливо площа навпроти Оперного театру, площа Ринок. Був на оглядовому майданчику Ратуші. Враження незабутні.

— Що скажете про нашу сміттєву проблему?

— Зауважив, що деякі контейнери для сміття переповнені. Сміття валяється і біля смітників. Натомість у центрі мені сподобалися нові сучасні смітники. Це гарна ініціатива, такі є у німецьких містах. Деякі кияни повірити не можуть, що Львів переповнений сміттям. Я теж чув про цю проблему лише краєм вуха і не сприймав серйозно. Та коли побачив це на власні очі, враження гнітючі…

— Знайшли у Львові улюблені кав’ярні?

— У центрі є багато місць, де можна смачно поїсти. Ціни доступні для туристів, але не для місцевих клієнтів. Шкода, що у Львові немає ресторану німецької кухні. Люблю шніцель з картоплею та вареними овочами, тушковану зелену капусту з ковбасою. Мої улюблені українські страви – борщ, сирники.

У Львові “засмакував” ресторан “Атлас”, що на площі Ринок. Там гарна інтернаціональна кухня. Їв гуляш, австрійський шніцель. Смачно. Сподобалася “Криївка”, “П’яна вишня”, “Львівська копальня кави”. В цій кав’ярні вразило те, що напій “запаюють” цукровою пудрою, утворюється смачна кірочка. Як корінний німець, не міг не завітати у театр пива “Правда”. Смакував там пивом “Фрау Рібентроп”. На пляшці зображена Анґела Меркель. Сподобалася атмосфера. У Берліні немає таких колоритних пивних ресторанів.

— Сувеніри придбали?

— Люблю сувеніри, які можна з’їсти або випити. Придбав кілька наливок, зокрема “П’яну вишню”. Також купив львівський шоколад, каву, пивний келих.

— Що скажете про менталітет галичан?

— Львів’яни, як на мене, патріотичніші та культурніші, ніж, наприклад, кияни. Вони випромінюють душевність, ввічливість. У львів’ян є особлива підприємницька жилка, якої немає у Центрально-Східній Україні. Львів’яни старанні у бізнесі, відкривають сімейні кафе, вміють “крутитися”, давати собі раду.

Фото автора