Павло Хобзей: «Предметів багато, і ніхто ґрунтовно нічого не знає»

Нещодавно мала нагоду побувати в одній зі шкіл на батьківських зборах. У залі сиділи батьки, які віддаватимуть цього року дітей у перший клас. Перед аудиторією виступали директор навчального закладу і вчителі початкової школи.  Мене не покидало відчуття, що керівництво створило у школі таку собі власну “державу” зі своїми законами. Замість того, аби робити акцент на нових методиках навчання, з використанням новітніх технологій, звучала стара “пісня про головне”: як батьки мають допомагати школі, регулярно здавати гроші на ремонт.  

Тим часом Міністерство освіти і науки робить гучні заяви про реформи у галузі освіти. На мою думку, реформи насамперед треба провести у головах педагогів...  Вразила фраза молодої вчительки, яка так звернулась до батьків: “Ви, будь ласка, читайте, щоб діти це бачили. Книжки, газети. Можете газету потримати хоч догори дригом...”. Невже вчителька думає, що у залі зібрались самі неуки, які книжки у руках не тримали?! Вчителі часто-густо називають себе “елітою”, але зверхньо, а подекуди зневажливо ставляться і до дітей, і до батьків, яких сприймають як “гаманці”. Чи зможемо провести реформи в освіті з такою “гвардією”  педагогів? Про це і не тільки я поговорила з заступником міністра освіти і науки України Павлом Хобзеєм (на фото).

- Павле Кузьмовичу, минулого року Кабмін схвалив концепцію реформи середньої школи, яка передбачає перехід на 12-річне навчання. Крім того, Міносвіти пропонує об’єднати в єдиний предмет хімію, фізику, біологію, астрономію, екологію та географію. Таке нововведення є одним із елементів загальної реформи?

- Одне другого не стосується. У “Фейсбуку” йде кампанія проти об’єднання предметів в інтегровані курси. Рішення щодо цього питання наразі не прийнято. Ведеться дискусія, за якими програмами будуть вчитися діти у 10-11 класі у 2018 р. Зараз програми складені за стандартами 2011 року. Ми запропонували, і винесли це питання на обговорення, щоби старша школа (10-11 клас. - Авт.) була профільною. Маємо багато позитивних відгуків. Що це означає? Якщо беремо навчальний план для так званого універсального профілю, у ньому від 18 до 20 обов’язкових предметів. Ця багатопредметність, яку часто критикують, не мотивує учнів здобувати знання.

- І ви вирішили оптимізувати деякі предмети та об’єднати?

- Хочемо, щоб учень мав мотивацію до навчання. У 10-11 класі що учні роблять? Домовляються у школі, щоб були добрі оцінки, а далі йдуть до репетиторів. З 2008 року усі випускники в Україні складають ЗНО. Коли діти ходять до репетиторів, особливо у містах, недораховуємося учнів у школі. Щоб не було цих речей, ми запропонували проект навчальних планів, у яких тільки дев’ять предметів обов’язкові. Діти вивчатимуть інтегровані предмети “Людина і природа”, “Людина і суспільство” чи “Історія України у світовому контексті”. Учні зможуть у старшій школі обрати ті предмети, які їм потрібно знати поглиблено. Матимуть не півтора чи два уроки на тиждень, а мінімум чотири. Зараз у нас всього багато, і ніхто ґрунтовно нічого не знає.

- Якщо все це змішати в одну купу, чи буде краще?

- У 10-11 класі ви зобов’язані будете взяти частину предметів з поглибленим вивченням. Але ви їх обираєте самі, коли вже йде профільне навчання. Ми даємо школі можливість конструювати ті навчальні плани, які найкраще забезпечать розвиток дитини і її майбутню траєкторію.

- Для чого планується об’єднати алгебру і геометрію в один предмет, який буде математикою називатися?

-  Якщо ви візьмете навчальні плани для профільних шкіл, побачите, що така практика є і зараз. Але таких навчальних закладів ще небагато. Більшість мають універсальний профіль. Наприклад, мистецькі школи, там математика об’єднана. Це не є щось нове. Не може дитина вивчити досконало 17 предметів. Ви зможете назвати логарифми? Це все забувається... Даємо дитині право обирати. І розвивати ці знання. Звертати увагу на свої навички, на критичне мислення. На те, щоб навчитися розв’язувати проблеми, працювати у групах. Для цього треба більше годин. Не буде такого, що діти виходять зі школи і нічого толком не знають.

- А як бути з вчителями? Вони зможуть читати інтегровані предмети?

- З математикою якраз проблем не буде. Інше питання, хто буде читати “Людину і природу”, якщо маємо окремо вчителя хімії, біології, географії, а ви хочете це інтегрувати. Моя відповідь проста: якщо людина з університетською природничою освітою має диплом, звичайно, вона цей курс прочитає. І учень зможе ці знання засвоїти. Але треба прописати програми. Проаналізувати їхній зміст. Тоді багато питань відпаде. Як відпало з інтегрованим курсом “Історія України. Світова історія”. Теж казали: “Зрада! Що ви робите?”. Але коли разом з Українським інститутом національної пам’яті, нашими провідними вчителями історії склали програму “Україна у світовому контексті”, питання були зняті. Той, хто не розуміє, про що йдеться, починає піднімати крик. Ще раз наголошую. Міністр прийняла таке рішення, але Міністерство освіти його наразі не затвердило. Це проект. Однак профіль — правильна стратегія.

- Директор Інституту української мови Національної академії наук України, доктор філологічних наук Павло Гриценко в інтерв’ю нашій газеті сказав, що ви плануєте скоротити у школі кількість годин української мови і літератури. Якщо зараз є шість годин на тиждень, то начебто планується скоротити до чотирьох...

- Ми, навпаки, говоримо про збільшення годин. Особливо для шкіл, у яких навчання ведеться мовами національних меншин. Ніхто державну мову скорочувати не буде. І ЗНО з української мови є обов’язковим для всіх. А ось щодо об’єднаного курсу “Світової і української літератури” буде загальний інтегрований курс, він матиме менше годин. Якщо було дві години світової літератури і дві години української, то сумарну їх кількість буде зменшено. Треба знати, яка мета вивчення літератури. Для нас література - предмет, який має навчити учня висловлюватися, знову ж таки критично мислити. Учні мають знати жанри, основних авторів. Уміти розрізняти життєві цінності, навчитися правильно ставитися до людей та життя.

- Є думки, що ви надто спрощуєте програму. У першому класі, наприклад, діти будуть цілий рік вчити букви. Тобто у нас знову немає золотої середини. Чи не виховаємо покоління на букву “д”?

- Підніміть програми. У першому класі цілий рік діти вчаться читати. Йдеться про методики, а не чого і скільки. А те, що сьогодні учні невмотивовані і не хочуть ходити до школи, правда. І втрачають здоров’я через стреси. Вчитися їм нецікаво. Такого не буде. Треба розвивати їхню цікавість, щоб діти хотіли ходити до школи.

- Як їх мотивувати? Якщо у школах переважна більшість вчителів — стара “гвардія”, яка не знає, як працювати з сучасними дітьми...

- Не можна говорити огульно. Все залежить від вчителя. Будемо працювати і пробувати змінювати законодавство. Це великий виклик. Якщо не змінимо вчителя, нічого не змінимо.