Гайтана: «Іноді потрібно «обнулитися» і зробити повне перезавантаження»

Після участі у “Євробаченні-2012” Гайтана припинила концертувати. Вона пішла тихо, не прощаючись... Не хотіла ставити крапки на кар’єрі, бо знала: дуже швидко повернеться на велику сцену. Адже творча людина не може жити без музики. Гайтана повернулася на сцену з великим гастрольним туром Україною.  

- У вас була тривала пауза у кар’єрі: це було обдумане рішення чи ви піддалися емоціям?

- Я понад 13 років працювала безперервно, без відпочинку… В якийсь момент зрозуміла, що мені потрібна творча відпустка. знаєте, таке відчуття, коли ти сама собі набридла. Треба вчитися “переключатися”. Мені близька думка філософів про те, що іноді потрібно “обнулитися”, зробити повне перезавантаження: суть у тому, щоб поставити крапку у минулому, насолодитися сьогоденням на повну та отримати справжній заряд енергії, щоб створювати щось важливе у майбутньому. Кожній людині періодично хочеться відпочити, побути сам на сам зі собою. Але при цьому я ні на день не полишала музики. Співаю завжди і скрізь — де б я не була. Зараз відчуваю, що відпочила, наповнилася енергією та натхненням.

- Що робили під час цієї творчої відпустки?

- Багато подорожувала — відвідала Англію, Швейцарію, Америку, де зустрічалася з друзями та продовжувала створювати пісні. Але, звісно, найочікуванішою стала поїздка до Конго: там я нарешті змогла побачитися із родичами, приділити час своєму батькові. Також неодноразово мене запрошували на місцеве телебачення: у Конго мене люблять та поважають - і це надзвичайно приємно!

- Як у Конго ставляться до ситуації, яка зараз триває в Україні?

- Іноді мені дивно чути, що, мовляв, світу байдуже, що відбувається в Україні. Це не так! Наприклад, мій батько дуже переживає, він  неодноразово казав: якщо буде потреба комусь з українців відновити здоров’я, нехай приїжджають у Конго. Та й в інших країнах, де я була та розповідала про те, що відбувається в Україні, чула слова підтримки. Я бачила очі тих людей — їм справді небайдуже. Багато хто з них допомагає чим може, але не афішує цього. Так само, як в Україні: часто артисти збирають ліки, речі, кошти — і передають у зону АТО. Але не розповідають про це, бо головне — не піар, а допомога. У мене болить серце за те, що відбувається на сході країни. Щодня молюся, щоб війна  якомога швидше закінчилася, щоб люди, яких війна змусила покинути рідні домівки, повернулися. Щоб знову на сході зацвіли сади і лунко дзвенів дитячий сміх! 

Зараз я у пошуках чоловічого тембру — такого, щоб аж мурашки по шкірі!

- Важко було повертатись після тривалої перерви?

- Безумовно, я  дуже хвилювалася. Але після перших виступів якось відразу відчула себе “у своїй тарілці”. Сподівалася, що мене не забули. І була приємно здивована, коли чула, що люди досі пам’ятають мої хіти, записані декілька років тому. Хоча це цілком закономірно: коли музика ллється від душі — то вона назавжди залишається в серцях.

- А які внутрішні зміни відбулися всередині вас?

- Почала більше прислухатися до себе — це дуже важливо. Також навчилася приділяти більше часу собі. Якою б сильною жінкою ти не була — варто іноді давати собі можливість перепочити, насолодитися звичайними жіночими радощами. Адже кожна з нас насправді — ніжна та тендітна, і себе треба балувати!

- Як ви ставитесь до того, що на радіо запровадили збільшені квоти для українських пісень?

- Сподіваюсь, це дасть більше можливостей молодим талановитим музикантам пробитися в ефір. Адже у молодих українських виконавців багато класних ідей та пісень, але їм завжди було важко почати. З власного досвіду знаю, як важко спершу потрапити в ротацію. Збільшення квоти на українську пісню в радіопросторі - це хороші зміни, тому що вони допоможуть українським артистам донести свою творчість до слухача. У кожній цивілізованій країні мають сприя­ти розвитку своїх талантів. Тепер це зрозуміли і у нас.

- Ваші нові пісні можна почути різними мовами — українською, російською, англійською. Чи плануєте створювати усі пісні декількома мовами?

- По-різному буває. Все залежить від натхнення і красивих віршів. Пісні з нового альбому “Сонце в тобі” та “Да, я такая” гарно звучать і російською, і українською. Мені приємно, що мої пісні знаходять свого слухача, незалежно від того, якою мовою вони виконані. Зараз ми у процесі зйомки відео на пісню “Сонце в тобі”, у якому разом зі мною виступить  чудовий виконавець, ім’я якого наразі тримаю у таємниці. Ми з ним заспіваємо цю пісню англійською!

- Після повернення на сцену у вас, певно, дуже напружений графік. Звідки берете натхнення та як відпочиваєте?

-  Під час моєї відпустки не розставалася з диктофоном: постійно щось записувала. Мої нові пісні — це відображення усього, що відбувалося зі мною увесь цей час. Надихнути мене може будь-що, але, безумовно, найбільше джерело натхнення для мене — це кохання. Одна мудра людина сказала мені, що жінка має робити те, що для неї природно, — тоді це буде приносити користь. Наприклад, не варто тягати “залізяки”, бо це лише зайве напруження для тіла. Не треба робити те, що приноситиме біль твоєму тілу! Хоча раніше я активно займалася в залі — і це дуже допомагало підтримувати себе у формі. Але зараз мені більше подобаються такі види активності, як їзда на велосипеді, йога, а ще обожнюю танцювати, коли ніхто не бачить. І ще дуже люблю масаж — це ідеальний релакс для жінки.

- Чи плануєте записувати дуети з українськими виконавцями?

- Я завжди відкрита до пропозицій, тим більше, що в Україні дуже багато по-справжньому талановитих музикантів. Я ніколи не орієнтувалася на те, щоб працювати виключно з відомими артистами. Щоб пісня стала популярною, має відбутися “хімія” - найголовнішу роль для мене завжди гратиме ідея композиції та тембр голосу. Пам’ятаєте, це як дует із солістом гурту «СКАЙ» Олегом Собчуком (композиція “Не йди”), я просто не могла пройти повз його неймовірний голос. До речі, зараз я у пошуках чоловічого тембру — такого, щоб аж мурашки по шкірі!

- Яка ваша найзаповітніша мрія?

- У мене є важливе бажання, і я мрію, що воно здійсниться. Хочу привезти мого батька (вперше за 30 років!) в Україну, щоб він благословив мене.

Фото з особистого архіву Гайтани.

Довідка «ВЗ»

Гайтана-Лурдес Ессамі, що у перекладі “сильна і велика”, народилася 24 березня 1979 року у Києві.  До п’яти років жила у Республіці Конго, звідки родом її батько, розмовляла лише французькою та мовою лінгала. Потім разом із мамою повернулась до України. Батько Гайтани досі мешкає у Республіці Конго, займається транспортним бізнесом і з дочкою бачиться рідко. Гайтана закінчила музичну школу по класу саксофона, згодом отримала економічну освіту. З дитинства  займалася настільним тенісом, здобувши звання кандидата у майстри спорту. Співоча біографія почалась у 1991 році  з дитячого телевізійного конкурсу «Фантлото Надія», де вона посіла третє місце.  18 лютого 2012 року співачка виборола право представляти Україну на “Євробаченні”, однак посіла лише 15 місце.