Валерій СЕРЕДА: «Годинник «Армані» я купив у Відні. Він коштує 180 євро...»

У його кабінеті немає нічого зайвого. Біля робочого столу ікони. Над кожним словом думає, аби не сказати чогось такого, що може нашкодити слідству... Валерій Середа — новий очільник поліції Львівщини, генерал поліції 3-го рангу. У мене склалося враження, що пан Валерій добре знає, хто чим “дихає” в області. Знає про злодійські угруповання, їхні методи “роботи”, про те, як удосконалюється кримінальний світ... Чи вистачить йому духу не прикривати “ментів”, які “дахують” злодіїв? Що думає про кримінальних авторитетів? Який носить годинник? Про це Валерій Середа розповів в інтерв’ю “Високому Замку”.

- Пане Валерію, коли зайшла в управління, побачила, що двоє правоохоронців на прохідній у новій формі, а один — у старій. У нього 56-й розмір. Ця форма асоціюється у людей з колишньою “ментовською” системою, муляє очі. Люди і так не дуже вірять у реформу поліції. Цьому офіцеру і перший заступник голови Нацполіції Вадим Троян, коли приїжджав до Львова, робив зауваження. Проблеми із забезпеченням поліцейських формою?

- (Заскочений запитанням. — Авт.).Так, проблема є. Аби забезпечити формою усіх право­охоронців, потрібні гроші. Але чи форма впливає на безпеку держави? Максимально раціонально використовуємо кошти. Тим, хто патрулює вулиці, хто спілкується з людьми, нову форму видаємо. Думаю, для людей головне, щоб поліцейські розкривали злочини, і не суттєво, в якій вони формі.

- У січні розпочався новий набір у поліцію. Вдалося уже знайти кваліфіковані кадри?

- Оголосили конкурс на 120 працівників. 40 слідчих, 20 оперативних працівників (кримінальної поліції), 60 — дільничних офіцерів поліції. Є сім етапів, які треба пройти. Подаються анкета, документи. Якщо ця людина проходить, зараховується у кандидати. Після чого допускається до другого етапу — тестування. Проходить тести, тоді визначається її фізичний стан. У березні плануємо розпочати навчання. Обмежень за віком немає. Є багато охочих до 30 років. Це позитив. Також багато жінок. Якщо зголоситься людина, якій 45 років, і у неї вища юридична освіта, це плюс. У такої людини є і життєвий досвід, і фаховий.

- Багато правоохоронців звільнили зі служби, наприклад, за хабарництво. А вони через суд поновлюються на роботі. Інші не пройшли переатестації...

- Є правоохоронці, які 2015 року не виявили бажання продовжувати службу. Інші — не пройшли переатестації. Минулого року звільнилося 637 правоохоронців. Багато з них оскаржили рішення і поновлюються на посадах через суд. Щодня в управління надходять рішення судів. Ми зобов’язані їх виконувати.

- Злочинність за останній період збільшилася? 

- Злочинний світ став почуватися вільніше. Багато фахівців навіть не йшли на атестацію. Вони написали рапорти і пішли на пенсію, маючи вислугу. Це були люди, які все життя працювали достойно, знали свою роботу. Але вони прийняли для себе таке рішення. Їх взяли на роботу комерційні структури — банки, фірми. Отримали зарплату у 5-6 разів більшу, ніж мали в правоохоронних органах. Причому умови праці стали набагато кращі. Чи були тести для них приниженням? Ні. Були випадки, коли на атестацію приходили наші оперативні працівники і на комісіях бачили людей, які колись були їхніми “клієнтами”. Ці люди стали громадськими активістами... Скажіть, будь ласка, як офіцер, що себе поважає, має вчинити?

- Може, все-таки відчували за собою провину?

- А знаєте, багато хто пройшов, справді маючи провину. І їх мали би викрити при атестації, а вони залишилися у поліції. Я говорив членам комісії: “Є у мене один працівник, хочу, щоб він був керівником конкретного підрозділу. Працює з розкриття злочинів, запобігає злочинності. Порівняно з тим, кого ви пропустили на підвищення... Подивіться, що робиться на його районі, яка злочинність”. Відповідь активістів: “Та він щось зайшов такий, мовчав”. Я кажу: “Він — фахівець. Він — опер. Він знає, як зробити роботу, а не говорити”. На жаль, тоді все вирішували здебільшого громадські активісти. І людина сьогодні на нижчій посаді... А ось люди, які твердо пройшли атестацію: Червоноград — справа щодо хабара, Броди — хабар. Це те, що вже зафіксовано. Ще троє опер­уповноважених — у СІЗО, двоє — “в бегах”...

- То ця переатестація — “фільчина грамота”?

- Ні. Переатестація показала правоохоронцям, колишнім міліціонерам, що громадськість має серйозний вплив. Негативно ставитися до цієї атестації не можна. Вона відіграла певну роль. Половина правоохоронців переосмислила свою філософію. Намагаюся їм пояснити, що вони не “царі”, що повинні служити народу.

- І як реагують на такі слова?

- Віддано дивляться у вічі... Але не завжди прислухаються. Хто не розуміє — пояснюємо іншими словами. На сьогодні ніхто нікого не покриває. Ганебних фактів не будемо приховувати. Закликаю громадськість нам у цьому сприяти. Прояви громадянського суспільства уже є... (пан Середа має на увазі той факт, що люди протестували в Апеляційному суді, коли судді призначили заставу у резонансній справі Гаврилюка-Копитка. — Авт.).

- Як зробити, щоб слідчі ретельніше розслідували справи?

- Один слідчий розслідує як легкі злочини, так і важкі (раніше було розмежування за складністю). Зрозуміло, що починає з важчих. А тому не завжди вчасно може завершити усі справи. А усе, що реєструється, скеровується слідчому. Він може мати близько 200 матеріалів. Буває, не знає, за які справи хапатися. Цього року буде достроковий випуск слідчих з університету внутрішніх справ. Але щоб вони стали фахівцями, потрібно 2-3 роки.

- Нещодавно затримали групу “елітних” злодіїв, які викрадали дорогі автівки, зокрема у депутатів. Працювали по всій Україні. Четверо зловмисників — із Львівщини. Чому їх так довго не затримували, адже автівки викрадали чи не щодня? Чи вдасться повернути власникам крадені автомобілі?

- Це велика група, яка діяла по всій Україні. Це була робота не одного дня і не одного підрозділу. Дурне діло нехитре... Взяти на одному епізоді і затримати двох чи одного виконавця — це ніщо. При тому, що ми знає­мо, що група складається з 60-100 осіб. Можемо прозвітувати про викрадення одного “Мерседеса”. Але вони далі будуть “працювати”. Красти “мерседеси”, “тойоти”. Тому, буває, потрібно півроку, рік, щоби ліквідувати цілу злочинну систему. Я вивчав міжнародний досвід — така система діє в багатьох державах. Детективна група, наприклад, у Британії та США іноді працює над однією злочинною структурою 10-15 років. Але ці злочинці відповідають за усі злочини, які скоїли протягом цього часу. Судові процеси тривають стільки ж.

- А скільки знайдено викрадених машин?

- Не одна. На даний момент ці транспортні засоби є речовими доказами. Коли закінчиться судовий процес, згідно з рішенням суду, вони повертаються власнику. На сьогодні на дорозі стоять системи, які зчитують номерні знаки й ідентифікують марку автомобіля. Якщо не відповідають, у базу надходить тривожний сигнал, що автомобіль у такій-то годині проїхав. Нехай злодії їздять на крадених машинах — нам простіше буде... (усміхається. — Авт.).

- Скільки важких злочинів сталося у нашій області минулого року? І які з них найважче розслідуються? 

- 2016 рік — 55 умисних убивств. З яких одне — замовне (справа про замах на Б. Копитка. — Авт.). Розкрито 48, зокрема і замовне. Розбоїв — 121, розкрито — 68. Квартирні крадіжки — 1473, розкрито — 346. Квартирні крадіжки, вулична злочинність і викрадення особистих речей з автотранспорту будуть пріоритетними напрямами у цьому році. Найбільше крадіжок злочинці скоюють на свята. Нам вдалося цього року знизити сумну статистику. Найчастіше злочинці обкрадають квартири у багатоповерхівках. Нещодавно ми затримали дві групи, одну — перед новим роком, іншу — після. Це так звані гастролери. У злочинців є така тактика: не “працюють” там, де живуть. Місцеві так вільно працювати не можуть, бо так чи інакше ми їх затримували. Маємо про них інформацію. “Наші” працюють там, де їх не знають. Чому так важко розкривати такі злочини? Немісцевого злочинця вирахувати складніше. Добре, якщо ця особа колись потрапляла у поле зору право­охоронних органів, і вона є у базі даних. Ми маємо обличчя. Тоді можемо вирахувати, хто це є, і шукати. Якщо ця людина не потрапляла до рук правоохоронців, як її вирахувати? Є відбитки пальців на місці злочину, але у базі даних їх немає...

- Але і самі люди усю інформацію скидають у “Фейс­бук”: “Мене тиждень не буде. Кота віддала сусідці”...

- Хочеться написати: “Дякую за інформацію. Ми прийдемо”. Читаю у “Фейсбуці”: “Я бачила, по будинку ходили двоє, шарпали двері, продзвонювали. Собі щось у блокнот записували”. Запитую: “Ви на 102 подзвонили?”. “Ні. А я знаю, чого вони ходили...”. Ми перевіряє­мо інформацію, яку люди пишуть у “Фейсбуці”.

- Я читала інтерв’ю з керівником департаменту карного розшуку, який очолив Нацполіцію Сергієм Князєвим. Він каже, що злочинці знову використовують старі способи, як залякати жертву (пістолети, автомати вже нікого не дивують). Наприклад, прасують їх прасками. Такий собі “привіт” з 90-х ...

- Такі прояви є у Центральній Україні, на сході. Частково південь. У Житомирській області на ґрунті незаконного видобутку бурштину з’явились рекетирські бригади, типу 90-х років, які намагаються щось “рішати”. У нас на Львівщині спокійніше. Сказати, що такі факти є повальними, не можна. Але була праска у Червонограді. Зловмисник вимагав кошти у жертви. На сьогодні цю особу встановлено.

- А як щодо “чорного ринку” зброї та наркозлочинності?

- Зі зброєю є проблеми. Часом зброю привозять зі сходу як сувенір. Є випадки — “всі брали і я брав”. Але суспільство змінилося, зокрема і злочинний світ. А той злочинний світ, що був у 90-х роках, перейшов на економічну основу. Усі стали бізнесменами, і вони хочуть безпеки для себе і для своєї сім’ї. Згадаймо історію Америки 20-30-х років. У них багаті люди прийшли до влади. Вони захотіли безпечного життя. Тоді почалася боротьба з кримінальною мафією. На сьогодні американці мають сильну державу. Щодо наркозлочинності — результати є. До цього часу відділ з боротьби із наркотиками не мав права перевіряти “точки”, де, ймовірно, торгують наркотиками. Вони переважно у приватних квартирах, і зайти туди просто так не маємо права. Те, що ми затримали нещодавно наркодилера, — робота не одного дня. Тепер ні він, ні всі його “сателіти” не зможуть “працювати”.

- Кримінальні авторитети. Скільки їх є в області? Чи мають вони сьогодні вплив, зокрема на поліцію?

- (На цю тему пан Середа говорить неохоче. Але дає зрозуміти, що їх дуже мало. — Авт.). Раніше кримінальним авторитетом міг бути той, кого у кримінальному світі визнали “злодієм у законі”. Сьогодні є такі злодії, які самі називають себе кримінальними авторитетами. Таких багато... Про таких кажуть: “Зграя жебраків — купка блатних”.

- Чи дзвонять вам “згори”, лобіюють якісь справи. Можливо, є такі справи, на які накладають “табу”?

- Мені протягом року пропонували цю посаду. Я відмовлявся. Однією з умов, що погоджуся, були якраз дзвінки “згори”. Я сказав керівництву: “Якщо у вас виникне бажання зробити дзвінок і вказати: “Того рухай, того не рухай”, краще зателефонуйте і скажіть: “У тебе є вислуга. Ти забезпечений. Напиши рапорт”. Наразі дзвінків не було...

- Війна змінила вас?

- Кардинально! (Пан Валерій — голова Спілки учасників АТО. — Авт.). Змінилося ставлення до життя. Я його ціную. Раніше цінував, але не так. Були інші пріоритети. Колись думав лише про кар’єру, гроші. Сьогодні матеріа­льні речі не є для мене настільки важливими. 

- У вас дорогий годинник?

- Цей годинник коштує 180 євро, який я купив у Відні позаминулого року — “Імперіа Армані”. Фірма крута, але там є дорожчі і дешевші екземпляри. Я вам скажу чесно, що я не бідна людина. Можу собі це дозволити. І не тільки це. Гроші можна заробляти чесним шляхом. У 90-х ми разом із колегою возили автозапчастини до Польщі. Не скажу, що я тоді багато заробив. У Кракові на вокзалі я знав усіх поліцейських, був їхнім “комендантом” (усміхається. — Авт.). Після армії пішов на службу у правоохоронні органи. Займався будівництвом. Разом із моїм шваґром (разом нав­чалися у “Політехніці”, сьогодні він воює в АТО) будували особ­няки. Тоді я заробив свої перші серйозні гроші.