Павло Скороходько: «У глядача має скластися враження, що голлівудські зірки вільно розмовляють українською» 

Днями на українських кіноекранах відбулася прем’єра мультфільму “Лелеки” від студії Warner Animation Group. В основі сюжету — птахи, які зайняті у досить прибутковому бізнесі: постачають різний товар. На Барахло.ком можна купити новий смартфон, одяг або мікрохвильовку. Але раніше сервіс пропонував трохи інші послуги — доставку немовлят. Гаслом компанії є «доставити, незважаючи ні на що», і лелеки цілий день працюють над замовленнями. Український дубляж мультфільму не просто бездоганний з точки зору української мови, а й зроблений з гумором, адаптований під українські реалії. Герої співають пісню «Ой, смереко», відпускають жарти про гру футбольного клубу «Карпати». Режисер дубляжу Павло Скороходько поділився з “ВЗ” секретами творчого процесу та пояснив, що заважає створювати якісні переклади українською.

- Я теж насолодилася роботою студії Postmodern у кінозалі. Ви дуже творчо та оригінально підійшли до дубляжу. Жарти вигадували всією командою?

- Щиро вдячний за теплі слова. Кожен з нас викладався на повну, щоб глядачі із задоволенням йшли на цей мультфільм, бо він цього вартий. Багато жартів придумав перекладач Сергій Ковальчук, дещо народжувалося експромтом під час запису, як, наприклад, жарт про клуб «Карпати». З акторським складом цього мультфільму неймовірно пощастило. Кожен з акторів був настільки захоплений записом, що неодмінно привносив щось своє...

- Як ви почали займатися дубляжем?

- За освітою я режисер, закінчив КНУКіМ у 2002 році. Дубляжем не планував займатися. Зрештою, кінотеатрального дубляжу українською мовою тоді ще не було. Почав свою кар’єру у 2005 році як актор телевізійного озвучування. Принципова різниця між дубляжем і озвучкою ось у чому: під час перегляду дубльованого фільму ви не чуєте оригінальних голосів акторів. Чуєте лише українські. А озвучка — це коли ви за голосами українських акторів чуєте мову оригіналу. Вже пізніше я почав дублювати кінофільми як актор і лише два роки тому став режисером дубляжу.

- Над якими фільмами та мульт­фільмами вдалось попрацювати ?

- Я — везунчик, мені щастило з ролями. Найбільші з них це, звісно, Гаррі Пот­тер (“Гаррі Поттер і Дари Смерті”), Лінивець Сід з «Льодовикового періоду», професор Ксав’єр з «Ікс-Мен». Як режисер працював над такими картинами, як «Агенти АНКЛ», «В активному пошуку», «Грошова пастка», «Легенда про Тарзана», «Мисливці за привидами», «Хлопці зі стволами».

- Які б хотіли озвучити?

- Нові фільми виходять постійно. Ніколи не знаєш, котрий з них чекає саме на тебе. Коли тільки починав як актор озвучки, я й мріяти не міг, що стану голосом Гаррі Поттера. Це було за межею сподівань. Але якщо це твоє — воно тебе знайде. Головне — викладатись на повну щоразу, як стаєш до мікрофона чи сідаєш у режисерське крісло. І тоді щаститиме з ролями і з проектами. Як тоді пощастило з «Поттером». Як зараз з «Лелеками».

- Які складнощі виникають під час роботи над стрічкою?

- Процес дублювання захопливий і складний водночас. Треба вгадати з акторами, зрозуміти, хто з них може підійти на потрібну роль. Багато залежить від перекладача, котрий працює над фільмом. Саме він прописує репліки героїв, і від нього залежить те, як стилістично розмовлятимуть іноземні актори українською мовою. Також їм треба «вкладати» всі українські фрази, тобто підбирати їх артикуляційно так, щоб у глядача складалося враження, що голлівудські зірки вільно розмовляють україн­ською. 

- Як виглядає творчий процес?

- «Творча група» кожного дубляжного проекту складається з режисера, його обов’язки я вже трохи вам змалював, звукорежисера, людини, що відповідає за технічний бік запису, і координатора проекту. Координатор зводить воєдино усіх учасників цього процесу, режисера, звукорежисера, акторів і тримає зв’язок із мейджор-студією,  фільм якої у роботі — наприклад, “Ворнер Бразерс”, “Юніверсал”, “Коламбія”. Якщо у фільмі є пісні, до роботи підключається музичний редактор. А потім приходять актори і розпочинається запис.

- Можете пригадати кумедні ситуації під час роботи над “Лелеками”?

- Під час запису комедій сумувати не доводиться. Інколи навіть намагаюся трохи стримувати акторів, щоб їх не занесло аж занадто. Що стосується мульт­фільму “Лелеки”, то тут кілька приколів підклали самі його автори. Наприклад, маму хлопчика Нейта, котрий пише листа лелекам, в оригіналі озвучує Дженіфер Аністон. У сцені, коли тато хлопчика переконує її проводити більше часу усією родиною, ми бачимо, що їй на телефон дзвонить дехто, підписаний як A.Jolly. Нічого не нагадує? Героїня Аністон не приймає цей дзвінок і йде веселитися з сім’єю. На час створення мульт­фільму про розлучення Бреда Пітта і Анджеліни Джолі ще ніхто навіть і не думав. Сподіваюся, наш мультик тут ні до чого (сміється).

- Що входить в обов’язки режисера дубляжу?

- Насамперед досконале вив­чення матеріалу. Маєш достеменно знати, що відбувається у кожній конкретній сцені, щоб бути в змозі відповісти на будь-яке запитання акторів. Вони, на відміну від режисера, не бачать фільму до початку запису. Далі — підбір голосів. За деякими найвідомішими світовими зірками вже закріплені українські голоси. Наприклад, Тома Круза завжди дублює актор Андрій Самінін, Бреда Пітта — Андрій Твердак. Проте з’являються нові актори, і завдання режисера в тому, щоб знайти голос, який ідеально пасуватиме зовнішності актора і відповідатиме його природному тембру. І нарешті, режисер має створити цілісний твір, подбати, щоб ніщо не вибивало і не відволікало глядача під час перегляду. Наше завдання — щоб людина, котра прийшла в кінотеатр, отримала максимум задоволення від перегляду.

- Лише одиниці фільмів адаптовані під українського глядача. Що заважає створювати якісні переклади? 

- Проблема у тому, що в Україні немає своєї дубляжної школи. Коли розвалився СРСР, осередок дубляжної галузі лишився в Росії, адже у ті часи усі іноземні фільми в прокаті дублювалися російською. І коли у двотисячних роках перші кінотеатральні релізи почали виходити українською мовою, робота над ними йшла практично наосліп. Ніхто не знав, як правильно, як треба. Але потроху, методом спроб і помилок, український дубляж виборював собі право на життя. Якщо згадати, що один із перших дубльованих мультиків «Тачки» вийшов у кінотеатрах лише 10 років тому, то можна зрозуміти, що український дубляж на початку своєї славної історії.

 На жаль, у жодному з творчих вишів України досі не вивчають навіть основ дубляжу. Тому усі — і режисери, і актори, і перекладачі — змушені навчатися всього самостійно, на практиці, без жодної теорії. 

- Озвучка яких мультфільмів подобається особисто вам?

- У мене 9-річний син Єгор, котрий, до речі, теж робить свої перші кроки в дубляжі — хлопчик Нейт у “Лелеках” говорить саме його голосом. Тому мультики для нас — обов’язкова, майже щотижнева програма. Не здивую, мабуть, нікого, якщо згадаю з останніх прем’єр такі, як «Таємне життя домашніх тварин», «Зоотрополіс». На щастя, коли йдеш на мультик українською мовою, можеш бути впевнений у тому, що на тебе чекає якісний продукт. Який не тільки не поступається, а й часом перевершує оригінал.