«За півроку «з тіні» вийшли 1700 платників податків»

Рік, як Головне управління Державної фіскальної служби у Львівській області очолює Ігор Кондро (на фото). Про те, як вдається наповнювати бюджет в умовах «тіньової економіки», як податківцям позбутися негативних стереотипів щодо себе в уяві українців, про реформи і реорганізацію ДФС головний податківець області розповів журналісту «ВЗ».

- Пане Ігорю, тіньова зарплата є однією із найбільших проблем економіки України. Як досягаєте балансу інтере­сів держави і платників податків, особливо в умовах мораторію на перевірки?

- Економічна ситуація в державі не найкраща. Україна в стадії війни з агресором, а це тягне за собою серйозні витрати. Збільшення надходжень до бюджету — пріоритет для Державної фіскальної служби. Разом із тим робимо все можливе, аби добросовісні бізнесмени не відчували зайвого податкового тиску. Питання детінізації для нас — основне. Якщо бачимо, що підприємець справно сплачує податки, — ставимося до нього як до друга, допомагаємо у бізнесі.

У той же час частина платників використовує встановлені Податковим кодексом тимчасові обмеження щодо деяких перевірок для того, щоб не платити податки. Зокрема, зараз діє мораторій на перевірки підприємств, фізичних осіб — підприємців і організацій, у яких обсяг доходу за попередній календарний рік становить не більше 20 мільйонів гривень. Працюємо превентивними методами — проводимо бесіди, переконуємо, що детінізація економіки вкрай важлива для країни.

- Скільки таких підприємців уже пішли назустріч фіскальним органам?

- Станом на 1 січня 2016 року на Львівщині було близько 4,5 тисячі платників (це 13% від усіх платників податків), які, згідно із чинним законодавством, мінімізували заробітну плату і виплачували її нижче законодавчо встановленого мінімуму. На 1 липня таких платників-мінімізаторів залишилося тільки 2800 (це близько 9%). Тобто 1700 платників вийшли зі стану мінімізації.

Є інша категорія платників — вони виплачують зарплату на рівні трохи вище мінімальної. Використовують так звану соціальну пільгу (690 грн.), і відповідно це дозволяє їм сплачувати частину податку ПДФО. По області ми нарахували 39 тисяч підприємств, які використовують цей цілком легальний метод не сплачувати частину цього податку. Як наслідок, маємо щомісяця півтора-два мільйони гривень недонадходжень до бюджету. З цими платниками також почали працювати, бачимо там резерви і потенційне збільшення надходжень.

- Чи доводять вам плани надходжень у бюджет, чи виконує область завдання?

- Як таких планів немає, є індикативні показники державного бюджету, які доводяться до кожного регіону України. Надходження на Львівщині перевиконуються — як до державного, так і до місцевого бюджету. Порівняно з минулим роком приріст надходжень по держбюджету — 60%, по місцевих бюджетах — 55%. Це все за рахунок детінізації економіки, змін до адміністрування податків. Аж ніяк не за рахунок збільшення податкового тиску. Великий позитив у тому, що адміністрування податку на додану вартість (ПДВ) відбувається в електронному вигляді. Це дало можливість збільшити надходження по ПДВ на 50%. Щодо податку з доходів фізосіб (ПДФО) — з 1 січня 2016 року майже удвічі зменшилася ставка єдиного соціального внеску — із 40% до 22%. Це дало поштовх до легалізації зарплати, відповідно сплата ПДФО на Львівщині зростає. Ми входимо у трійку областей, які демонструють найкращий приріст надходжень від ПДФО, а саме — 53-56%.

- Керівництво держави взяло курс на створення ДФС із «людським обличчям», тобто акцент іде на сервісні функції служби. Що зроблено у цьому напрямі у Львові?

- Пріоритети в податковій службі з часом змінилися. В минулому законодавстві про податкову службу контрольна функція була головною. Зараз — це адміністрування податків, надання адміністративних послуг платникам податків. Станом на 1 серпня 2016 року у Львівській області провели 119 планових перевірок. У минулому періоді їх було 137. Для порівняння — у 2010 році таких перевірок було проведено 500. Зараз у планові перевірки включаються лише ті платники, де бачимо, що є 100-процентне порушення, підтверджене доказами. Кількість ревізорів зменшилася удвічі. Більшість працівників (45%) працюють у тих управліннях і відділах, які надають сервіс платникам податків. Це консультування, видача довідок та інші сервіси.

Акцент змістився із контрольної функції на сервісну. Створено консультаційні центри, центри обслуговування платників податків. У контрольно-перевірочній службі працює лише 13% працівників. Раніше працівників, які виконували контрольну функцію, було близько 50%. Два роки немає так званих планів на штрафи. За що нас критикували раніше. Плани на штрафи — це нонсенс, заскорузлий пострадянський пережиток.

- Як скорочення працівників позначилося на роботі відомства?

- У 2015 році у два етапи відбулося скорочення працівників. Якщо у 2010 році у Державній фіскальній службі Львівської області працювало близько 3100 осіб, було 30 інспекцій, то станом на 1 січня 2016 року маємо 9 інспекцій і 1629 працівників. Ефективність роботи не знизилася. 95% надходжень усіх платежів йде добровільно. Бізнесмен починає розуміти: якщо сплатить податок самостійно — ми до нього не прийдемо, у нього не буде проблем.

Скорочення персоналу відбулося і через впровадження електронних сервісів. Колись у податковій люди вистоювали черги, щоб здати звіти. Зараз тут пусто — усі подають звіти в електронному вигляді з домашнього комп’ютера. У кожного є свій електронний кабінет, куди можна зайти і подивитися свій стан розрахунків з бюджетом, заплатити потрібну суму через електронний рахунок. На це піде півгодини часу.

- Довіра українців до податкової служби, як і до всіх силових відомств, дуже низька. Аби змінити цей стереотип, треба реформувати структуру. На кшталт Нац­поліції. Зараз взялися за реформу прокуратури. Коли планується реформувати Державну фіскальну службу?

- У нас реформа також відбувається. Можливо, вона не так широко афішується, як в інших державних органах. Відбулося скорочення, про яке вже казав. Якщо до реформи (ще на початку минулого року) кількість працюючих у ДФС України становила 60 тисяч, то зараз — 42 тисячі осіб. Дистанційна комунікація платника податків і податківця унеможливлює корупційні моменти, які можуть виникати. Але безмежно скорочувати людей — теж недобре... ДФС буде реструктуризуватися — відповідно до пріоритетів роботи Міністерства фінансів. Очікуємо зміни на територіальному рівні. Фіскальні органи стануть відокремленими підрозділами без статусу юридичної особи. Інспекцій як таких не буде, залишаться відділення. У парламенті зареєстровано законопроект про реформування податкової поліції у фінансову поліцію. Думаю, ці структурні зміни нас чекають до кінця року.

- У суспільній свідомості сприйняття податківця досі асоціюється із хабарництвом. Що робите для того, щоб викорінити цей стереотип?

- Не тільки податківець, будь-який держслужбовець у суспільній свідомості асоціювався із хабарництвом. Першочерговим важелем боротьби з хабарництвом є розмір зарплати держслужбовця. У ДФС у Львівській області середня зарплата — 3 тисячі гривень. Треба підвищувати зарплату. По-друге — треба унеможливлювати спілкування податківця із платником податків. Маємо працювати дистанційно. По-третє — законодавство не повинно мати двоякого тлумачення.

Побутова корупція, яка існує в Україні, є однією із причин того, що Україну не беруть у Євросоюз, що у нас погіршується інвестиційний клімат. Але побутове хабарництво виникає через низьку зарплату. Молодий спеціаліст, який прийшов на роботу в ДФС, має зарплату 2 тисячі грн.

- При цьому аналізуєте, які машини, годинники, телефони у ваших підлеглих?

- Звичайно. Для цього є відділ внутрішньої безпеки, який аналізує кожну людину. Але буває, що молоду людину утримують батьки. Часто молодь, яка до нас приходить, хоче набути стажу. Багато з них — низькокваліфіковані працівники. Бо розумні, кваліфіковані, які добре вчилися, йдуть працювати у приватні структури, де їм платять великі гроші.

Для мене найголовніше — морально-етичні якості працівника. Якщо він пов’язав себе із державною службою, має бути “лицем” держави, то він має бути розумний і фаховий, виконувати свої функціональні обов’язки, а крім того — бути високоморальною людиною. Звичайно, буває, нам скаржаться, що наші працівники десь комусь хамлять, кидають трубку. Це поодинокі моменти, які псують імідж податківця. Ми їх своєчасно викорінюємо. Якщо таких працівників не вдається перевиховати — звільняємо.

- Є інформація, що в податковій досі працюють “люди Медведчука”...

- Є у нас кваліфіковані спеціалісти, які працюють по 10-15 років. І з часів Медведчука, і Кучми, і Януковича. Не хотів би вішати на них ярлики. Якщо людина зробила незаконні дії — має нести відповідальність. Якщо ні — має працювати. Мені шкода, коли від нас йде висококваліфікована людина з великим стажем роботи, бо знаходить кращу роботу. Такі люди — це кістяк, на якому тримається Державна фіскальна служба. Працюють віддано, це люди чесні по життю. Чи він працював за Медведчука, чи за Януковича — його це не змінило.