Андрій Кульчинський: «У Трускавці можна гарно відпочити та полікуватися за 100 гривень в день і за 10 тисяч»

Незважаючи на економічну кризу, минулого року до міста «Нафтусі» приїхало більше відпочивальників, ніж позаторік. Гріх жалітись і на цьогорічний січень. У новорічно-різдвяні дні заповненість готелів сягала майже 100 відсотків! Якщо раніше люди здебільшого приїжджали, аби врятуватися від урологічних захворювань, то тепер зі значно ширшою метою — аби ще й у Карпатах побувати, до яких рукою подати, покататися на лижах, відірватися у вихідні. Для цього путівка не потрібна. Достатньо мати бажання та бути готовим змінити традиційний диван з газетою та телевізором на чисте повітря та нові позитивні емоції, які гарантовано дає активний відпочинок у місті-курорті. Чим сьогодні приваблює Трускавець? Про це — у розмові з міським головою Андрієм Кульчинським. 

- Як Трускавець пережив минулий кризовий рік? Якою була відвідуваність курорту?

- Трускавець функціонує виключно за рахунок туристів, які хочуть покращити своє здоров’я. Я аналізував відвідуваність курорту упродовж останніх двох років. Незважаючи на кризу в державі, військові дії на сході України, українці не стали менше цінувати своє здоров’я. Хоча структура відпочивальників змінилась. У 2015 році майже не надавали «соцстрахівських» путівок, однак зросла частка комерційних путівок. Це свідчить, що українці почали надавати перевагу віт­чизняним курортам перед закордонними. За право прий­мати вітчизняних туристів бореться не тільки Трускавець, а й інші традиційні курорти. Конкуренція зашкалює. Щодо іноземних гостей, то їхня кількість зменшилась більш ніж утричі. Дуже мало приїжджає гостей з Росії — у вісім разів менше. Мабуть, бояться. Сьогодні серед закордонних відпочивальників лідирують Азербайджан, Білорусь, Молдова та Польща. Росія — на 5-му місці. Торік, якщо порівняти з позаминулим роком, відвідуваність трішки зросла. Загалом у Трускавці побувало близько 200 тис. туристів. І це обнадіює.

- Трускавець завжди славився як бальнеологічний курорт. Щось змінилося? 

- Не знаю іншого курорту в Україні, де б так ґрунтовно досліджували властивості лікувальних вод. Цим займаються з часу заснування Трускавця. Призначення лікувальної води здійснюється виключно на науковій основі. Адже важливо приймати воду в певній кількості, певної температури з часовою прив’язкою до харчування та залежно від конкретного захворювання, віку, маси тіла і т. д. 

Важливим є стан наших мінеральних джерел. Усі родовища розташовані в зоні суворого санітарного режиму. Цьогоріч проведемо комплекс заходів для покращення стану джерел. Облаштуємо парк та бювет мінеральних вод. Міська рада уклала угоду про початок процедури створення спільного підприємства з ПрАТ «Трускавецькурорт», яке володіє ліцензією на видобування лікувальних вод. Це посилить контроль над родовищами та обладнанням. 

- На що можуть розраховувати ті гості, які прагнуть комплексного лікування? 

- За останні три роки здійснено прорив у стаціонарній урології та хірургії. Працюють висококваліфіковані лікарі, шестеро кандидатів і один доктор медичних наук. Четверо урологів є членами Європейської урологічної асоціації. 

Що це дає курорту? На місці можна швидко ліквідувати всі можливі ускладнення, які теоретично можуть виникнути у відпочивальника. Раніше таких хворих скеровували до Львова та Києва. В Трускавці можна одночасно провести якісне обстеження, малоінвазивне лікування та ранню післяопераційну реабілітацію. Це в рази зменшує вартість і час лікування. Лише Трускавець може запропонувати ефективне малоінвазивне лікування сечокам’яної хвороби на всіх стадіях цього захворювання з реабілітацією «Нафтусею». Віднедавна надаємо послуги з дельфінотерапії.

- Дельфінарій, який запрацював наприкінці минулого року, це добре. Але чому дотепер немає аквапарку та дендропарку?

- Нещодавно я брав участь у відкритті гірськолижної траси «Буковиця», яка розташована за шість кілометрів від Трускавця. І бачу, яка кількість людей почала туди приїжджати. Нам гостро не вистачає пропозицій такого ґатунку. Упродовж останніх років у Трускавці мало приділяли уваги напрямам, не пов’язаним із лікуванням. Чи приїде турист до нас вдруге, якщо не має куди себе діти за межами санаторію? Шукаємо інвесторів для будівництва закритої льодової арени, стадіону, футбольних майданчиків зі штучним покриттям, аквапарку, центру розваг для дітей. Маємо попередні домовленості. 

Років десять тому у Трускавці замовили проект реконструкції курортного парку. На сьогодні документ вже втратив свою актуальність, морально застарів. Місяць тому отримали оновлену проектно-кошторисну документацію щодо реконструкції парку. Ціна питання — 45 мільйонів гривень. Гроші — великі. Але ми обов’язково знайдемо кошти, бо парк — це стратегічний об’єкт для Трускавця. Там розташовані родовища мінеральних вод, туди ведуть всі шляхи від санаторіїв та до бювету. Це величезна територія, де можна чудово відпочити.

- Іноземці їдуть до Трускавця, бо для них це дешево. Чого не скажеш про пересічних українських туристів...

- Справді, через девальвацію гривні іноземець у Трускавці отримав спокусливу пропозицію. Для них наші ціни — найдемократичніші. Серед санаторних пропозицій з триразовим харчуванням та проживанням у номерах економ-класу добова плата становить 250 грн. Але є в нас заклади, де одноденне перебування - в межах 1400 грн. Є й «царські» пропозиції, де платня за день відпочинку сягає 10 тис. грн. Красиво жити не заборониш. У приватному секторі можна відпочити за 100 грн. у день без харчування.

- Колись пересічний трускавчанин за рівнем своїх доходів вважався якщо не заможною, то доволі забезпеченою людиною. Сьогодні ж у місті найнижча зарплатня на Львівщині?

- Ви зачепили одну з найболючіших проблем. Справді, в Трускавці одна з найнижчих заробітніх плат в Україні, хоча минулого року вона зросла на 500 грн. Один з моїх пріоритетів — покінчити із цим ганебним явищем. Без інвестицій, «затягування» до Трускавця великих грошей проблему не вирішити. Вивчаємо досвід польських друзів. Це спонукало нас до участі в кількох європейських програмах, реалізація яких передбачає спільне фінансування. 

- Усі чекають на адміністративно-територіальну реформу. Що вона обіцяє Трускавцю? З ким і для чого плануєте об’єднуватись?

- Упродовж останніх років у місті спостерігається активна урбанізація. То тут, то там виростають різного призначення будови — готельні та торговельні об’єкти, житлові будинки. З’явився дефіцит «природи». Донедавна Трускавцю «світило» об’єднання лише з найближчими селами - Модричами та Станилею. Але якщо «замкнутися» лише на цьому, не вирішимо стратегічних проблем розвитку. Тому почали активно спілкуватися з іншими сільськими громадами, навіть вийшли за межі Дрогобицького району, на території якого розташовані Дрогобич, Трускавець, Борислав та Стебник. Крім названих сіл, бачимо себе в одній громаді ще з такими громадами, як Доброгостів, Уличне та Орів, який входить до Сколівського району. Якщо проект «вигорить» - нова об’єднана громада отримає 10 озер, великі лісові масиви. Вийдемо на безпосереднє сусідство з заповідником «Сколівські бескиди». До нових земельних володінь потрапляє гора Цюхів, з якої видно Львів та Івано-Франківськ. Отримаємо додаткові родовища мінеральних вод та питної води. Уявіть, скільки додаткових можливостей дасть таке об’єднання. Скільки туристичних маршрутів, піших, кінних, вело-, мото-, авто, зможемо організувати. Це приведе до появи нових підприємств, збільшення кількості робочих місць як у Трускавці, так і на території об’єднаної громади. Одне слово, є над чим і для чого працювати. 

- У вечірній час, коли вмикається зовнішнє освітлення, увагу привертають розташовані у нагірній частині курорту багатоповерхові санаторії «Кристал», «Алмаз», «Рубін» та «Янтар» - колишні велетні санаторного лікування в Трускавці...

- Усі ці санаторії — власність ПрАТ «Трускавецькурорт», яке володіє багатьма монопольними позиціями. У названу вами четвірку санаторіїв приїжджали відпочивальники за «соціальними» путівками. Так було з року в рік. Без реальної конкуренції, без необхідності боротися на ринку курортних послуг за місце під сонцем. Відтак менеджмент згаданих оздоровниць втратив пильність. Розплата настала рік тому, коли український уряд перестав давати кошти на згадувані вже соціальні путівки. Раптом виявилось, що абсолютна більшість відпочивальників воліє платити більше за якісний відпочинок і лікування. Тоді власник оголосив про передачу в оренду «Українській готельній групі» двох санаторіїв — «Кристала» та «Алмаза» (на фото). А «Рубін» та «Янтар» законсервовано. Що з цього вийде — покаже час. Остаточно стало зрозуміло, що «Трускавецькурорт» не виконує своїх же інвестиційних зобов’язань. Відбулися масові скорочення, понад 1000 людей втратили працю. 

Довідка «ВЗ»

Андрій Кульчинський народився 8 лютого 1972 року. Депутат трьох останніх скликань Трускавецької міської ради. У жовтні 2015 року обраний міським головою Трускавця, підтриманий «Самопоміччю». До обрання - голов­ний лікар Трускавецької міської лікарні. Закінчив Івано-Франківський медичний інститут. Разом із дружиною виховує двох доньок.