Передплата 2024 «Добра кухня»

Анастасія КАСІЛОВА: “Я життєрадісна і неспокійна людина. Тому програми, в яких беру участь, - позитивні й розважальні”

Ведуча “Нового каналу” Анастасія Касілова завжди наголошує: з телеекрану треба побільше посміхатись

Її приклад життєрадісності заряджає глядачів позитивом з перших хвилин ефіру. Ведуча запевняє, що і поза кадром її усмішка нікуди не зникає, адже вона вміє шукати радість у буденних речах. Окрім телебачення, Анастасія відома своїми ролями у театрі та кіно. Але і на цьому її кар'єрні стежини не закінчуються. Касілова закінчила школу фотографії, тому її частенько можна побачити із камерою у руках. Серед її захоплень також прикраси ручної роботи. А останнім часом Анастасія активно почала займатись зйомкою та монтажем відео, і може уже похвалитись своїми першими короткометражками. Про телебачення, акторство, ставлення до особистого життя та подорожі Анастасія Касілова розповіла кореспонденту “ВЗ”.

— Анастасіє, у вас цікавий шлях до телебачення. Після школи вступили до Київського університету будівництва й архітектури. Збиралася стати інженером-системотехніком, але після двох років навчання кинули цей факультет і поступили у театральний вуз. Згодом закінчили ще школу фотографії. Чому так довго шукали себе і як врешті-решт опинились на ТБ?

— Досі себе шукаю і не збираюся припиняти це робити. Але у сенсі професії знайшла себе уже давно. За професією я — актриса драматичного театру і кіно. Працюю у театрі і на кіномайданчиках. На телебаченні теж працюю, оскільки тут можна застосувати свої професійні здібності. У школі фотографії вчилася, бо люблю знімати і хотілося навчитися робити це грамотно.

— Ви працювали на багатьох телеканалах — “ТЕТ”, “Ентер”, “OTV”, “Інтер”... Але найдовше затримались на “Новому каналі”. Чим привабив вас цей ЗМІ?

— Мабуть, правильніше говорити, чим я так надовго зацікавила “Новий канал”. Але це, звичайно, питання не до мене. Можу тільки сказати, що дуже рада, що свого часу потрапила на “Новий”. Завдяки цьому ЗМІ у мене з'явилася не тільки цікава робота, а й ціла купа вірних друзів.

— “Новий канал” — це ЗМІ розважального типу. Такий формат журналістики вам найбільш близький?

- Оскільки, я все-таки не журналіст, а актриса, питання про формати журналістики не для мене. У моїй роботі на телебаченні акцент в першу чергу робиться на емоціях, взаємодії з людьми та імпровізації. Це я вмію і це роблю. Оскільки в житті я — життєрадісна і неспокійна людина, то й програми, в яких беру участь, позитивні і розважальні.

— А у програмі більш серйозного напряму не думали себе спробувати?

— Якщо мені запропонують щось більш серйозне і це не буде суперечити моїм принципам, із задоволенням погоджуся. Для акторів ролі "на опір" ? найулюбленіші.

— Запам'яталась ваша програма "Ексклюзив", де виносили на загал подробиці життя зірок. Чи не було судових позовів або принаймні погроз з боку героїв ваших програм?

— Слава Богу, нічого такого не було. Але якщо би виникла подібна ситуація, навряд чи це би торкнулося мене. У “Ексклюзиві” використовували тільки моє вміння весело і цікаво подати інформацію. Це був не прямий ефір. У програми були журналісти, редактори, випусковий редактор. Мені подавали готовий текст до зйомки. Якщо свій текст писала я, його обов'язково перед зйомкою затверджував редактор. У подібних проектах ведучий відповідає лише за те, яким голосом і з яким виразом обличчя виголошено текст. У ведучого немає можливості робити хоч щось на свій розсуд.

— Особисте життя зірок викриваєте, а власне тримаєте за сімома замками... Хіба це справедливо? Чи готові бодай відкрити завісу вашого приватного життя?

— Вже не один раз відповідала на це питання і моя відповідь не змінюється. Приватне життя тому і називається приватним, що про нього знають не усі. Не бачу ніякого сенсу комусь щось відкривати без необхідності.

— Ви завжди наголошуєте з телеекрану, що потрібно більше посміхатись. А самі часто посміхаєтесь поза кадром? Вважаєте себе щасливою людиною?

— Часто посміхаюся поза кадром і вважаю себе дуже щасливою людиною (сміється. — І. К.).

— Попри журналістику, не полишаєте роботу у театрі. Що для вас означає театральна сцена? Яким бачите театр майбутнього?

— Театр для мене — це можливість розвивати акторську майстерність, бачити і відчувати живого глядача, експериментувати над собою і ретельно займатися улюбленою роботою. Не задумуюся про театр майбутнього. Точно знаю, що мені не цікава форма стаціонарного театру з штатними акторами. Приваблює можливість працювати з різними партнерами, різними режисерами, різними школами... Зараз моя театральна робота проходить у компанії чудових і талановитих людей, моїх друзів. Ніхто з них у театрі не працює на постійній основі. Можливо через це вони відрізняються (у хорошому сенсі) від більшості акторів і режисерів стаціонарних театрів. Вони не служать в театрі, а займаються цим у своє задоволення. Три роки тому у нас зібралася ця компанія, організувався театральний проект "Дрампортал", у якому займаємося постановками сучасної драматургії. Весь цей час отримую величезне задоволення від цієї роботи.

— Не чужим для вас є і кінознімальний майданчик. Як ставитесь до українського кіно? Вірите у його підйом?

— До українського кіно у мене ставлення виключно позитивне. Вірю в підйом всього, що хоче і може піднятися.

— Про яку роль мрієте?

— І у кіно, і у театрі мені цікаві персонажі з внутрішнім конфліктом, з особистою драмою. Завжди цікаво стежити за внутрішньою боротьбою і перемагати власних демонів.

— Знаю, що працюєте над власним короткометражним фільмом.

— Фільм уже знято. Називається "Останній день". Знімався він для альманаху "Україна гудбай". Піднімає тему еміграції. Фільм можна було побачити в кінотеатрах навесні, у збірнику "Українські злі". Щоправда, відразу після початку прокату, він був зупинений з невідомих мені причин. Зараз фільм відправлений на різні фестивалі. Можливо з'явиться в інтернеті.

— Плануєте і надалі працювати у ролі режисера? Маєте конкретні плани?

— Так, плани такі є, дуже навіть конкретні плани... Але доки вона на рівні задумів, детальніше розповідати про них не буду.

— Серед ваших захоплень — хенд-мейд прикраси з полімерної глини і пластику. Знаю, що співпрацюєте з українським дизайнером Оленою Івановою. Розкажіть про це ваше хобі.

— Це захоплення у мене давно. У моїй основній роботі важко зробити щось однозначно добре. Комусь подобається, а комусь ні. Чітких критеріїв не існує. А у випадку з прикрасами, якщо я комусь дарую свою роботу і людина з радістю носить її, або якщо хтось побачив і захотів купити мої прикраси, це ознака того, що я точно зробила свою роботу добре. Це дуже надихає і додає сил. Прикраси роблю з різних матеріалів. Залежить від того, що в даний момент мені приємніше тримати у руках. З Оленою Івановою я не те, щоб співпрацюю, просто робила аксесуари для однієї її колекції.

— Ви — дуже струнка. Як вдається тримати себе у формі, — дієти, вправи?

— По-перше, намагаюся їсти менше, ніж хочеться. По-друге, багато ходжу пішки, займаюся йогою і катаюсь на велосипеді.

— Знаю, що любите читати. Що саме?

— Дуже люблю читати. Обираю лише хороші книги. Перераховувати їх не буду, бо можу когось забути, а це недобре по відношенню до хороших книг. Серед улюблених авторів — Курт Воннегут, Габриель Гарсія Маркес, Кен Кізі, Майкл Каннінгем, Людмила Улицька, Сергій Довлатов...

— Вже вдалось відпочити цього літа чи відпустка ще попереду?

— Вдалось добре відпочити у травні. Вкотре їздила у найпрекрасніше місто у світі — Нью-Йорк. Влітку декілька днів провела з друзями у Одесі. На більший відпочинок немає часу. Але цікава робота приносить мені не менше задоволення, ніж хороший відпочинок!

Довідка “ТелеЗамку”

Анастасія Касілова народилася у Києві 10 червня 1980 р. Закінчила Київський державний театральний інститут імені І.К. Карпенка-Карого. Також закінчила школу фотографії при Київському інституті підвищення кваліфікації працівників телебачення, радіомовлення і преси. Працювала на телеканалах “ТЕТ”, “Ентер”, “OTV”, “Інтер”. З 2004 р. — ведуча “Нового каналу” (ранкове шоу "Підйом", "Погода", програми "Ексклюзив", "Аферисти", "Шури-амури", "Пікнік"). Грала у Київському музично-драматичному Молодіжному театрі, театрі "Ательє 16", Вільному театрі, театрі "Сузір'я". Робота у кіно: "Залізна сотня", "Контакт", "Стара подруга", "Диво", "Загін", "Доярка з Хацапетівки", "Острів непотрібних людей", "Лист очікування"...